Виховні години

15 березня 2024

Безпечні весняні канікули.

Настановча бесіда.

1. Ознайомлення здобувачів освіти із узагальненою пам’яткою поведінки під час весняних канікул.

.2. Нагадування школярам основних правил безпечної поведінки під час весняних канікул, зокрема:

- правил дорожнього руху для здобувачів освіти;

- правил щодо запобігання правопорушень та насильства над дітьми;

- правил для дітей щодо запобігання нещасних випадків, травмування, отруєння;

- правил пожежної та електробезпеки для школярів;

- правил для дітей щодо запобігання інфікування на COVID-19, ГРВІ та інші вірусні захворювання;

- правил культурної поведінки в громадських місцях

- правил поведінки під час воєнного стану: під час повітряної тривоги, під час обстрілу, під час авіанальоту, якщо ти вдома, на транспортічи на вулиці, під час комендантської години.

3. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів у разі виникнення надзвичайної або аварійної ситуації:

- не панікувати, не кричати, не метушитись, чітко й спокійно виконувати команди дорослих, які перебувають поряд;

- зателефонувати батькам, коротко описати ситуацію, повідомити про місце свого перебування;

- у разі, якщо ситуація вийшла з-під контролю дорослих, зателефонувати в служби екстреної допомоги за номерами: 101‒ пожежна охорона; 102 ‒ поліція; 103 ‒ швидка медична допомога; 104 ‒ газова служба.

 

8 березня 2024 р.

«І лине над землею Шевченкове святе слово»

Пропоную переглянути відеоматеріал

https://www.youtube.com/watch?v=oMB-2XImf1U

Тарас Шевченко – національний символ українського народу, який пробудив українську душу та утвердив духовну основу народу. Його життя – це одвічна боротьба за волю українців, а його творчість – невичерпна скарбниця мудрості, правдивої совісті української нації, патріотизму та волелюбності.

  Шевченко писав про живе, про болюче, про неминуче. Сьогодні, коли наш народ виборює свободу та незалежність, вірші поета, його заклики, пророцтва та заповіт є актуальні, як ніколи. 

1 березня 2024р.

 "Здоровий спосіб життя – вибір успішних і щасливих"ТЕМА: «Здоровий спосіб життя – вибір успішних і щасливих»

 Сьогоднішня наша зустріч присвячена найактуальнішій проблемі  сучасності – здоровому способу життя.  Адже про важливість здорового способу життя наголошують успішні люди сучасності, зокрема:

· Демі Мур;

· Мадонна;

· Стівен Кінг;

· Маша Єфросиніна;

· Настя Каменських;

· Оля Полякова;

· Руслана;

· Джекі Чан;

· Джулія Робертс;

· Джоан Коллінз.

Всі ці люди активно займаються спортом та ведуть здоровий спосіб життя.

Завдання 1. „Мозковий штурм”.

Скажіть, будь-ласка, які ви знаєте складові здорового способу життя?

Учні називають складові здорового способу життя

Хочеться вам нагадати ще про те, що наше здоров’я залежить від таких основних чинників (виписує твердження на дошці):

— спадковість –20%;

— рівень медицини – 10%;

— екологія – 20%;

— спосіб життя – 50%.

Тож від чого найбільше залежить наше здоров’я?

Так, саме від способу життя залежить наше здоров’я.  

Пам’ятаєте успішних людей, яких ми згадували на початку нашої з вами розмови? Давайте зараз послухаємо доповіді учнів, які підготували нам розповіді про цих відомих людей, які ведуть здоровий спосіб життя та бережуть своє здоров’я.  

Як кажуть деякі з ним, що саме це дозволяє їм завжди залишатися на «висоті» та бути успішними. Як ви вважаєте, здоровий спосіб життя потрібен уже на «вершині» життя? Якщо так, то яка роль здорового способу життя на шляху до досягнення омріяного? Обґрунтуйте свою думку! 

Сьогодні найуспішніші компанії світу, однією із вимог при працевлаштуванні на роботу ставлять вимогу: відсутність шкідливих звичок. Чим це обумовлено? Чи не порушує це права людини? 

Як ви думаєте, чи актуальним є питання про здоровий спосіб життя для людини в шкільного віку? Обґрунтуйте. 

Як може вплинути недотримання здорового способу життя в шкільні роки на майбутній життєвий шлях людини? Конкретизуйте. 

Ми з вами переконалися, що успішні люди обирають здоровий спосіб життя, але у них є великі можливості: вони можуть обрати кращих тренерів, дієтологів тощо. А чи може учень не маючи таких можливостей дотримуватися здорового способу життя? 

23 лютого 2024р.Виховна година

«Хоробрі серця навколо нас»

 

 

24 лютого… Довкола все змінилось:

Безхмарне небо небезпечним стало;

Воно забагряніло, димом вкрилось,

Життів людських багато так забрало.

 

Все поділилося на «до» і «після»,

Здається, втратило життя всі кольори,

І тільки «Ще не вмерла..» - невмируща пісня

Нам сповіщала: час настав для боротьби.

 

24 лютого 2024 року. У цей день 2 роки тому почалася повномасштабна війна. Насправді всі ви знаєте, що війна йде вже десять років. За ці роки ми всі переживали багато складних подій. Шкода, що нам із вами довелося через це проходити. І я пишаюсь вашою силою, мудрістю, стійкістю. Ми стали дорослішими, стійкішими та впевнилися, які ми сильні. Ми всі вдячні ЗСУ. На варті нашої безпеки стоять українські військові, які захищають нас вдень і вночі, а сміливі волонтери допомагають і ЗСУ, і внутрішньо переміщеним особам, і мешканцям тих населених пунктів, де ще тривають бойові дії. Але в нас із вами теж є своя роль і своя сила. Назвіть свою особисту силу – те, що вам допомагало ці два роки.

 

У декількох наших учнів батьки боронять нашу Батьківщину. Ми всі їм глибоко вдячні за кожен ранок, за кожен прожитий день, за спокійний сон, бо вони стоять на варті нашої безпеки. І я хочу, щоб кожен з нас знав в обличчя того, ким пишається ваш однокласник чи однокласниця.

 

Разом з нами навчається Павло, який разом із родиною змушений був залишити свою рідну домівку в Луганській області та оселитися в нашому селі.

Війна забрала вже багато життів мирних і військових. На жаль, забирає вона дійсно найкращих. Але вони будуть завжди  жити у нашій пам’яті. Адже пам’ятаймо: допоки вони живуть в наших думках, доти вони будуть поруч із нами. Пригадаймо сьогодні їхні імена.

Вшануймо наших героїв хвилиною мовчання.

У нас є ще одна величезна нездоланна армія – армія волонтерів і волонтерок!

Їхні невтомні руки щодня плетуть хлопцям на передову захисні сітки, готують окопні свічки, печуть смаколики та збирають посилки з необхідними речами. Ми їм дуже вдячні за їхню кропітку й таку важливу роботу!

 

Але й ми можемо відчути себе трішки волонтерами та докласти зусиль, тим самим наближаючи Перемогу.

 

А чим ми ще, діти, можемо з вами допомогти нашим захисникам? Так, невеликими донатами. Хай це буде 5, 10, 20 гривень, але завжди пам’ятайте, що разом – ми сила!

 

Той ранок, мабуть, ніхто  з нас не забуде ніколи. І перші новини про вибухи в Україні. І наш перший повномасштабний страх. Перші сирени. І це фатальне слово. Війна…

· Але страх полишив нас! Ми миттю згадали, що ми – українці! А отже – браття козацького роду!

· Ми навчились діяти алгоритмом за сигналом повітряної тривоги!

· Ще більше допомагати одне одному.

· І всміхатися. Попри все! .

· Ми зрозуміли, що герої живуть серед нас.

· Та й самі трішки стали супергероями.

· Зрозуміли, що життя без електрики можливе.

· Що чужих тварин не буває.

· Що бути українцем – це почесно і неперевершено.

· І що ми точно - нація незламних!

 

Ми дійсно нація незламних, це перевірено досвідом. А значить дуже скоро здійсниться наше заповітне:

Бавовна виросте з трави,
До гнізд повернуться лелеки,
А від Чукотки до Москви
Настане тиша, як у пеклі.

 

Всміхнеться Сян і стихне Дон,
До хмар підніметься калина,
На синім потязі Патрон
Поїде в Крим шукати міни.

 

Герой почистить кулемет
І ляже спати до світанку.
І зніме Бог бронежилет…
І знов одягне вишиванку.

 

Діти, а коли ви нарешті почуєте це довгоочікуване слово «Перемога», що ви зробите в першу чергу?

 

І на завершення нашого заходу, хочу сказати: поважайте наших Захисників, допомагайте усім, чим можете, навіть словами підтримки тим, чиї рідні захищають нашу з вами свободу, будьте гідними цієї священної землі та права називатися українцями.

Слава Україні!

Героям слава!

16 лютого 2024р.

Година спілкування:

Тема: “День Єднання”

Ми живемо з вами, діти, в чарівному, надзвичайно красивому краю, який зветься Україна Природа нашого краю дуже різноманітна і цікава. Ось погляньте на карту (Вчитель показує на карті Україну). Тут є безмежні поля і степи, озера,ріки і моря Чорне і Азовське,вікові ліси, гори Карпати і Кримські. Не злічити на ній джерел і струмочків, які живлять нас і нашу землю цілющою життєдайною водою. Це наша держава, державна територія,в оточенні інших більших і менших держав.

Облітав журавель

Сто морів,сто земель.

Облітав, обходив,

Крила ноги натрудив

Ми спитали в журавля

Де найкращая земля

Журавель відповідає...

Краще рідної- немає.

Щасливі ми, що народились на Україні.

Ми з вами всі- український народ, який складається з родин-маленьких і великих, дружніх і працьовитих.

І коли всі родини об’єднати в одну велику могутню країну, тоді кожна людина матиме свою Батьківщину.

Асоціативний кущ

-Діти, а що для вас Батьківщина?

Гра “Закінчи слово”

1). Наша Батьківщина -....

2). Столиця України -.... .

3). Головна вулиця столиці -....

4). Державними символами України є -...

5). Як називається найбільша річка України -...

Україна — це вічність, не тільки вічність, не тільки сьогоднішня, але передусім майбутня й минула.

16 лютого в Україні на державному рівні відзначатиметься нове свято — День Єднання.

Воно започатковане у 2022 році.

Згідно Указу Президента України Володимира Зеленського.

День Єднання зовсім молоде свято, яке згуртувало українців і показало, що ми єдиний народ.

Наша єдність має залишитись міцним ланцюгом, який захищає та оберігає всіх нас і Україну не тільки в цей день, а й на віки. Тільки разом ми сильні, бо наша сила - у єдності. Разом і спільними зусиллями - до Перемоги!

Цього дня, згідно з Указом Президента України буде проводитись підняття Державного Прапора на будинках та спорудах населених пунктів. О 10.00 годині дня звучатиме Гімн України.

“Цього дня ми вивісимо національні прапори, вдягнемо синьо — жовті стрічки і покажемо всьому світу нашу єдність.”-сказав Президент України Володимир Зеленський під час відеозвернення до народу 14 лютого.

У шкільних закладах проходитимуть заходи присвячені цій події.

Ми також долучаємось до святкування.

Народ — це населення держави. Жителі країни, форма національної та етнічної єдності, нація.

Це я і ти, кожен із нас.

А зараз я пропоную вам на аркуші паперу обвести свою долоньку розфарбувати її, та написати свої щирі та гарні побажання, що ви бажаєте один одному рідним, друзям та всій нашій країні. Можна запропонувати батькам також намалювати та об’єднати свої роботи.

(Перегляд малюнків дітей) Обговорення.

МИ — РАЗОМ! МИ - ЄДИНІ! І В ЦЬОМУ НАША СИЛА!

Україна з надією дивиться у завтрашній день, чекає на вас, завтрашніх господарів життя.

Ви потрібні їй мудрі, умілі. Дбайливі і людяні.

Тож попри всі щоденні турботи пам’ятайте про головне - вибудовуйте храм своєї душі, формуйте себе, як людину- патріота нашої України.

Ми — є діти українські,

Український славний рід

Дбаймо, друзі,щоб про нас

Добра слава йшла у світ.

Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе -

Рідна віра, рідна мова,

Рідний край нам над усе!

Хай біда і горе минають ваш дім,

Доброго здоров’я зичу вам усім!

9 лютого 2024р.

                                        «Фейк чи не фейк»

 Добрий день. Рада вітати вас на позакласному заході з медіаграмотності. Сьогодні ми з вами навчимося визначати роль інформації та мас-медіа в сучасному світі, розрізняти пропаганду від правдивої інформації, та як не стати жертвою зловмисників у інтернеті.

 Із давніх-давен найдорогоціннішим скарбом людини був розум. У всі часи були люди, яких природа наділяла надзвичайними розумовими здібностями. Вони ставали мудрецями і передавали свої знання іншим різними засобами. Так  уперше виникла інформація.

Сучасне суспільство характеризується збільшенням ролі інформації і знань у житті суспільства і сьогодні ми живемо у світі, який залежить від технологій. Ніхто вже не може працювати і жити, як раніше. Тож без уміння оцінювати інформацію, яка надходить до нас, можна дуже швидко опинитися під її завалом, бо інформації дійсно багато і велику частину інформації ми отримуємо від медіа.

Доба, в яку ми живемо, називається інформаційною, а працювати з інформацією ще донедавна ніде спеціально не навчали.

Звідси випливає причина актуальності медіаосвіти, яка полягає в тому, що інформаційна революція зробила наше сприйняття світу значною мірою залежним від того, як його подають медіа.

Щодня ви, ваші рідні, близькі, друзі слухають радіо, читають газети, журнали, дивляться телевізор, багато часу проводять у мережі Інтернет.

Яку роль у суспільстві вони виконують?

 Тож, розглянемо, що таке інформація? 

Інформація – це знання, яке здобуває споживач (суб’єкт) внаслідок сприйняття та опрацювання певних відомостей. Інформація існує у вигляді документів, креслень, малюнків, текстів, звукових чи світлових сигналів тощо. Тобто, носієм інформації може бути будь-який матеріальний об’єкт. Будь-яка інформація передається за допомогою повідомлень. Інформацією прагнуть володіти всі, тому медіа (мас-медіа), до яких належать канали та інструменти для використання, зберігання, передавання, інформації або даних, стали важливою частиною існування людства.

Що ж таке медіа і що належить до медіа?

Мас-медіа, медіа — засоби одночасної передачі інформації групі людей, тобто канали масової інформації (радіо, телебачення, преса, кіно, фотографія, відео, мультимедійні комп’ютерні системи, інтернет тощо).

Тепер ми перейдемо до важливої та необхідної інформації, як на практиці розпізнавати маніпуляції та фейки.

 Фейк – це одна з найпоширеніших форм маніпуляцій у медіа сьогодні, це навмисно зманіпульована новина. Іноді фейки – це абсолютні вигадки, фікція. Небезпека фейків полягає також у тому, що вони: - спотворюють реальність; - підривають довіру до медіа. Саме тому важливо навчитися сприймати й критично оцінювати інформацію, а також вміти розпізнавати маніпуляції, на яких ґрунтуються фейки. Почнемо цю частину уроку з аналізу однієї з найпоширеніших технік маніпуляцій, які можна знайти як у друкованих, так і в онлайн медіа, - маніпулятивних заголовків.

Саме поняття фейкових новин можна тлумачити по-різному, залежно від контексту й цілей їх поширення. Наприклад, Кембриджський словник тлумачить фейки як усе, що вводить в оману інших, вдаючи щось, чим насправді не є. А вже згадане видавництво Collins затвердило визначення:

«Фейки — це фальшива, часто сенсаційна інформація, розповсюджена під виглядом новин».

Журналіст CNN Браян Стелтер (Brian Stelter) зауважив, що люди почали називати фейковими новинами все, з чим вони не погоджуються і що їм не подобається. Так, наприклад, часто робить президент США Дональд Трамп.

Науковці з Університету Західного Онтаріо виділяютьп’ять типів фейків:

· навмисно створені фейки;

· жарти, сприйняті як правда;

· масштабні містифікації;

· навмисно однобоке висвітлення подій;

· історії, в яких «правда» є суперечливою (наприклад, терорист для одних є борцем за свободу для інших).

BBC пропонує простішу класифікацію:

· неправдиві новини, поширені навмисно;

· новини, які містять у собі правдиву інформацію, але не є цілковито точними.

Другий вид фейків може виникнути, якщо журналісти чи блогери не перевірили всі факти, перш ніж опублікувати матеріал, або перебільшили деякі з них.

Найбільш доступні канали для поширення фейків — інтернет-платформи (Reddit, 4chan тощо), соцмережі (Facebook, Twitter та інші) та месенджери (Whatsapp, Facebook Messenger). Неперевірену інформацію, поширену через ці канали, можуть підхопити як «класичні» ЗМІ, так і інші сайти.

Запитання до учнів. Для чого, на вашу думку, знадобилося вигадувати заголовок, який не дає чіткого розуміння про подію й фактично вводить читача в оману? (Відповіді можуть бути такі: 1) помилково; 2) для того, щоб обдурити аудиторію, 3) важко відповісти тощо)

Учитель. Ми повинні розуміти, що заголовок – це дуже важливий елемент статті.

Справа в тому, що значна кількість людей не читає всіх статей у газеті, на сайті, переглядаючи тільки заголовки. Саме цю особливість читання використовує пропаганда. Ця маніпуляція також спрацьовує в інтернеті. Мільйони людей щодня відвідують пошукові системи або перевіряють свою пошту. Зазвичай на сторінці вони також бачать тільки заголовки новин про найважливіші події дня. Велика ймовірність, що такий користувач побачить тільки заголовок і ніколи не довідається, що ж відбулося насправді

Учитель. До вашої  уваги вправа «Робота iз заголовками»

Заголовки: Вам потрібно визначити правдива чи ні. Обґрунтуйте свою відповідь.

• У Києві перекритий рух транспорту по вулиці Хрещатик (не фейк, тому що так трапляється на вихідні й свята; це можна перевірити за допомогою вебкамер, які є на Хрещатику, або на сайті Київради, або на сервісі «Яндекс.Пробки»). 

• Британські ЗМІ одержали ексклюзивне фото організатора теракту в Бангкоку (не фейк; далі ми розповімо, як можна перевіряти фотографії).

• Стипендії будуть одержувати тільки малозабезпечені студенти (не фейк; це можна перевірити на сайті Міносвіти).

• З наступного місяця доступ до фейсбуку буде коштувати $3 на місяць (фейк, який надрукував сайт гумористичних новин; це можна перевірити на самому сайті «Фейсбуку», де написано, що сервіс повністю безкоштовний і так буде завжди).

Коли читаєте газету або переглядаєте сайт, не покладайтеся тільки на заголовки. Часто вони не дають чіткого розуміння фактів, а іноді використовуються пропагандою для різних маніпуляцій.

Учасникам потрібно зрозуміти, що в процесі виявлення фейків необхідно використовувати всі види пошуку інформації:

• перевірку в енциклопедіях і словниках (зіставлення дат подій і явищ);

• пошук по тексту в пошукових системах, в соціальних мережах: велика кількість схожих оголошень має навести на думку про фейк;

· пошук по фото, скриншоту відеоролика;

• пошук за ключовими словами (назви, прізвища, телефони - можливо, цей фейк вже обговорювалося в мережі).

Важливо обговорити питання безпеки (наприклад, чому не можна дзвонити за вказаними в пості номерами телефону, чому не потрібно ділитися такими повідомленнями).

Варто обговорити причини, за якими з'являються подібні фейки (шахрайство, залучення аудиторії, створення розважального контенту).

 Сучасне суспільство живе в умовах глобального зростання обсягів виробництва й споживання інформації, що потребує глибокого  осмислення. Тож пізнавайте, осмислюйте, робіть висновки та приймайте рішення на шляху до успіху. Ловіть свою хвилю життя! До побачення. 

2 лютого 2024

«Ніколи Україні не забути цих юних душ нескорений політ».

Крута дорога із Крут,

Та віримо: рушить нею

Міцний український люд.

І вийде він ще на суд

Не судженим, а суддею!

Пам’яті юнаків-героїв, замордованих більшовицькими катами під Крутами, ПРИСВЯЧУЄМО.

Всі ви спочили в темній могилі,

Та нас в неволю не завернути,

Бо і в нас були вже термопіли,

Бо впало триста. Ген там, де Крути!

Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить в знаних і безіменних могилах, розкиданих по рідній і чужій землі, - ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ.

Тим, кого в умовах більшовицької тиранії ми повинні були забути і викреслити зі своєї пам’яті та історії, героям, що пали в страшному бою під Крутами, - ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ.

І знов, у котрий це вже раз,

Зійшлися ми в одній родині,

Щоб пом’януть той славний час,

Коли в офіру батьківщині

Себе принесли кращі з нас.

Нема любові понад ту,

Що окропила кров’ю Крути,

І ту гарячу кров святу

Повік Вкраїні не забути.

29 січня виповнюється 90 років лицарському подвигу під Крутами. Крути… Символ героїзму й відданості нашого юнацтва, символ національної трагедії, "квіт української молоді, оті мученики українські" (за висловом Павла Тичини), ті новітні воїни і герої, які склали іспит зрілості, ставши на оборону Української Волі й Державності…

"Понад усе вони любили свій коханий край", - писав Павло Тичина. І не лише любили. А й поклали своє квітуче, молоде життя на Олтар національної волі.

Скориставшись ослабленням царської Росії в ході Першої світової війни і наслідками Лютневої революції 17 березня 1917 року, у Києві з представників різних політичних партій утворилася Українська Центральна рада на чолі з професором М.Грушевським.

23 червня 1917 року своїм Першим Універсалом Центральна рада проголосила автономію України й утворила перший український уряд, на чолі якого став письменник Володимир Винниченко.

Народження Української Народної Республіки як самостійної держави відбулося 20 листопада 1917 року проголошенням ІІІ Універсалу на розширеному засіданні Малої Ради, яке завершилося співом Гімну "Ще не вмерла України …".Президентом вільної держави став Михайло Грушевський.

Безперечно, утворення самостійної Української держави викликало величезний спротив з боку російського більшовицького уряду на чолі з Ульяновим-Леніним, заснованого на брехні і крові.

Про ці події розповідають історики так: вже через три дні, 10 листопада 1917 року, у Петрограді було прийнято рішення послати армійські частини для придушення "контрреволюції" на півдні Росії. До контрреволюції була віднесена і Центральна Рада, оскільки вона, на думку Раднаркому, мала буржуазний характер. Про це було сказано у зверненні Раднаркому від 26 листопада 1917 року "До всього населення".

"Буржуазна Центральна Рада Української Республіки, що веде боротьбу проти Українських Рад, допомагає Каледіну стягувати війська на Дон, заважає Радянській владі спрямувати необхідні військові сили по землі братерського українського народу для придушення Каледінського заколоту".

Проголошення самостійної України стало кісткою в горлі Леніна і його помічників.

Троцький говорив : "Нам необходимо возвратить Украину России. Без Украины нет России. Без украинского угля, хлеба, соли, Черного моря - Россия существовать не может, она задохнется. Отправляясь на Украину, помните, что для достижения своей цели все средства одинаково хороши. Ни на одну минуту не забывайте, что Украина должна быть нашей. Желаю вам полного успеха".

Так розпочалася війна Радянської Росії із законною владою в Українській Народній Республіці, а фактично з незалежністю українського народу.

Раднарком оголосив в Україні стан облоги і зобов’язав місцеві революційні гарнізони "діяти з усією рішучістю проти ворогів народу, не чекаючи ніяких вказівок зверху".

Першою революційною армією командував колишній царський підполковник, лівий есер М.О.Муравйов, який 5 січня 1918 року перед захопленням Полтави оголосив: "Я дав наказ вирізати всіх оборонців місцевої буржуазії".

17 грудня 1917 року Центральна Рада одержала радіограму від більшовицького Раднаркому з ультимативною вимогою: відмовитися від дезорганізації фронту, не пропускати через Україну козачі війська з фронту на Дон, пропускати більшовицькі війська на Південний фронт, припинити роззброєння радянських полків і червоноармійців. Великодержавний ультиматум було відхилено. Тоді тридцяти тисячна більшовицька армія під керівництвом Антонова-Овсієнка розпочала проти Української Народної Республіки війну.

Український уряд, ще не маючи дисциплінованого, готового до рішучого виступу війська, залишився безборонним. Української армії не було. Наприкінці грудня було окуповано Харків, Полтаву, Чернігів.

З початком січня 1918 року у Києві почалося формування Студентського Куреня Січових Стрільців, а водночас і Гайдамацького коша.

Молодь Києва щиро відгукнулася на відозву організаційного комітету Студентського куреня та в другій половині січня було записано до нього 300 осіб.

Формування загону молодих захисників Центральної Ради відбулося на суто добровільних засадах. На зборах Другої Української ім. Кирило-Мефодіївського братства гімназії, що відбулися 15 січня 1918 року, короткий виступ студента університету св. Володимира Миколи Лизогуба, який стояв перед гімназистами у військовій формі, своєю патріотичністю, запалом зачарував гімназистів.

"…Вступайте до студентського куреня, - закликаю лише тих, хто вірить в Україну, готовий за неї вмирати. По кількох днях вирушимо на фронт. Ось і все".

Запрошений на збори директор гімназії звернувся з такими словами: "Ви - наша надія, надія української нації! Ми спромоглися організувати, врешті, й у Києві свої, українські гімназії, ми важко долаємо російськомовну над культуру і в Києві, і в усій Україні. Ви не повинні йти на смерть заради України. Заради неї треба жити і творити в ній, сіяти поміж інших знання і любов до нашої землі". І далі: "Діти мої, побережіть хоча б тих, хто менший за вас!". На це гімназисти відповіли: "Сьогодні і час стріляти у ворогів України, а не промови говорити. І треба йти всім, як один, на фронт".

І гімназисти підходили до столу й записувалися до студентського куреня Січових Стрільців. Вдягнувши кумедний напіввійськовий одяг, новобранці вирушили на вулицю Печерську, де донедавна знаходилася Перша Українська військова школа, щоб тимчасово розміститися в її приміщеннях, бо всі юнаки школи в цей час були на фронті під Бахмачем.

Після двох тижнів спішного курсу військової науки для не ознайомлених зі зброєю студентів і учнів в юнацькій військовій школі частина Куреня Січових Стрільців враз із рештою юнаків вирушила під командою сотника Андрія Омельченка за наказом командуючого Північним фронтом сотника Шинкаря на Чернігівщину проти наступаючих більшовиків.

Очевидець розповідає: "Багато доводилося бачити військових потягів, але, здається, ні в одному з них не співалося стільки пісень, де можна було б почути стільки дотепів і жартів. Думок про небезпеку не було, як не чулося розмов про можливість поразки".

У глибокому снігу, при 15-градусному морозі, у своїх благеньких шкільних шинелях залягли юнаки в лаву. Назустріч їм, як чорне гайвороння, посунуло більшовицьке військо силою до чотирьох тисяч бійців. Досвідчені бійці Червоної Армії, що пройшли школу війни, з допомогою кількох бронепотягів розпочали бій з юнаками.

Тримаючи рушниці в замерзлих руках, ці діти зустріли ворога рясним вогнем. П"ять годин безперестанку студентський курінь стримував "червоні лави", перебуваючи під градом куль та вибухів гранат, проте ніхто не думав кидати позиції, відступати. Ніхто не звернув увагу, що штабний і сотник Тимченко ганебно втекли.

Ворог наблизився і побачив, які має перед собою сили. Підбадьорений своєю перемогою, він кинувся в атаку. Більшовики безжалісно багнетами кололи груди юнаків. Розбивали їхні голови прикладами рушниць, добивали поранених. В останньому пориві кинулися малочисленні, ганебно покинуті своїми старшинами молоді герої на переважаючого ворога, але були буквально знищені. Лише 27 молодих бійців потрапили в полон.

: Більшовики катували й дико знущалися над ними. Наступного дня живими залишилося семеро. Решту розстріляли. Це сталося 29 січня 1918 року.

26 січня 2024

 «Голокост – трагедія і героїзм»"Голокост - безпрецедентний прояв зла, який не можна просто залишити в минулому і віддати забуттю", - генсек ООН Кофі Аннан

Пам'ятай!

Життя є дар, великий дар.

І той, хто його не цінує,

Цього дарунка не заслуговує .

(Леопарда да Вінчі)

Із закінчення Другої світової війни минуло вже багато років, проте Голокост, його причини і наслідки активно обговорюються досі. Це світова трагедія, яку не загоїть час.

Історію неможливо повернути назад. Але необхідно розповісти про неї всю правду. Історія нашої Батьківщини, на жаль, має й сумні сторінки. Україна – це країна пісні й краси. Україна в роки Голокосту – це країна смерті. Смерті безвинних…

Сьогодні ми будемо говорити про війну і про смерть у всій її неприкритій жахливості.

Голокост — масове знищення нацистами єврейського населення Європи (у приблизному перекладі з грецької це слово означає «всеспалення», інше значення — катастрофа).

Голокост (Шоа, Катастрофа) - політика переслідувань і тотального винищення єврейського населення Європи нацистами в 1933-1945 рр. Термін вперше використаний у 60-х роках лауреатом Нобелівської премії Елі Візелем як символ газових камер і крематоріїв в таборах смерті. Вже в середині ХХ ст. слово «голокост» вживалося в пресі по відношенню до хвилі терору проти єврейського населення Європи початого Адольфом Гітлером.

Політика Гітлера проти євреїв почалася з його призначення канцлером Німеччини в 1933 році. Створюється один з перших концтаборів у Німеччині – Дахау, робочих місць позбавляються чиновники і лікарі єврейської національності, вводяться квоти в навчальних закладах. Ситуація ускладнюється і набирає обертів аж до прийнятих в 1935 році Нюрнберзьких расових законів. Нюрнберзькі закони здійснювали ізоляцію євреїв за расовою ознакою. Постанови, які слідували за ними, спочатку закрили євреям доступ практично до всіх професій, потім обмежили свободу пересування, а також ввели в посвідчення особи й обов'язкову спеціальну позначку про расову приналежність – "єврей". У підсумку євреї опинилися поза законом і були віддані сваволі поліції.

Для здійснення Голокосту використовувалися ефективні та нові на той час методи знищення людей. Наприклад: вживалися нові види хімічних та механічних засобів вбивства людей, будувалися крематорії, використовувалися рахувальні машини з перфокартами для контролю над кількістю знищених.

Характерною рисою Голокосту є також терор проти всіх верств мирного населення, включаючи дітей.

Євреї були однією із найбільших груп, яка підлягала знищенню. Жертвами Шоа вважаються 6 мільйонів євреїв Європи. В музеї Голокосту «Яд Вашем» в Єрусалимі зберігаються особисті документи і дані біля 3 мільйонів імовірних жертв.

60 відсотків єврейського населення Європи піддалися систематичним переслідуванням і знищенню в Німеччині і на захоплених нею територіях в 1933-1945 роках.

Дату 27 січня обрали не випадково, саме цього дня у 1945 році війська визволили найбільший з гітлерівських концтаборів, Освенцим (Аушвіц-Біркнау), через який пройшли, як свідчать документи Нюрнберзького трибуналу, 2,5 мільйона людей, 90 відсотків з яких були євреї. До 27 січня (дня звільнення) в таборі залишалося всього 7 тисяч в’язнів. Десятьма днями раніше війська СС вивезли з табору більше 60 тисяч виснажених людей, десятки тисяч з них загинули під час цього «маршу смерті».

Усього у фашистських таборах смерті було знищено шість мільйонів євреїв і мільйони людей інших національностей.

19 січня 

Битва за Донецький аеропорт: хроніка подвигу

КІБОРГИ. ДОНЕЦЬК. АЕРОПОРТ

Ця війна змінила Україну.
Кіборги. Донецьк. Аеропорт,
Що перетворився на руїну.
Трупний запах, порох і вогонь,

Смерть приносять гради, міни, танки.
Піт із чорних, випалених скронь…
Глина, гільзи, попіл і уламки…
Та стоять:
Дев`ятий, Ворон, Гном,

Абрикос, Богема, Маршал, Цезар...
А над ними – небо полотном,
А у них життя на вістрі леза.

. То чиїсь батьки, брати, сини
З Харкова, із Києва, зі Львова.
Шахтарі, таксисти… В час війни
Кіборгами стали тимчасово.

Каска, бронник, берці, автомат,
Друг надійний, що прикриє спину.
Доброволець, патріот, солдат,
Наш Герой і гордість України!

16 січня - день вшанування пам'яті захисників, які тримали оборону Донецького аеропорту  під час війни на сході України. Кіборгами українців прозвалисепаратисти, які були шоковані, що живі люди могли так довго і стійко боронити будови аеропорту.

Кіборги вистояли, не встояв бетон — фраза, яка увійшла в історію разом із подвигом бійців України.

В обороні аеропорту брали участь не тільки воїни, але і медики з волонтерами, що надавали допомогу та підтримку українським бійцям. Тому сьогоднішня зустріч присвячена усім, хто стояв за Україну в ті дні.

Вони постали каменем, мов неприступна скеля,
На них залізом плавленим валились сотні тонн,
Та їх кістки не тріснули — не витримала стеля,
Та дух їх не зламався — не витримав бетон!

Бої за Донецький аеропорт – одні з найзапекліших у війні на сході України – тривали з травня 2014-го до 22 січня 2015 року. 242 дні українські військові, добровольці, медики й волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ і проросійським бойовикам, затято відстоюючи рідну землю. Звитяжна оборона летовища стала символом незламності та бойового духу нашого війська, а захисники терміналів отримали почесне ймення «кіборги».

На смугу знову падає снаряд...
І в мить якусь закінчились патрони.
І міни, наче в шахах - креслять ряд!
З росії йдуть ворожі ескадрони...

Оборонці аеропорту це: люди з різних соціальних верств, які розмовляють різними мовами, але мають спільну мету - за всяку ціну захистити свою країну і мирне життя своїх близьких. Утримуючи зруйновану будівлю аеропорту під своїм контролем протягом 242 днів, вони стали справжнім живим символом мужності і героїзму.

18-21 січня 2015 року внаслідок підриву терміналу ДАП загинуло 58 захисників-кіборгів, які відстоювали цей плацдарм до останньої краплі крові. 21 січня 2015 року було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу – цей об’єкт був повністю зруйнований і не придатний для оборони. За офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинули більше 200 військових.

. У боях за Донецький аеропорт загинуло 9 військовослужбовців з Хмельниччини. Шестеро з них полягли 20 січня 2015.

Це – Іван Зубков смт.Летичів

Руслан Присяжнюк с.Буцни Летичівського р.

Віталій Ремішевський с.Голосків Камянець-Подільського р.

Володимир Марковський с.Улашанівка Славутського р.

Василь Григорєв с.Нижнє Деражнянського р.

Ігор Білик м.Старокостянтинів

Руслан Коношенко м.Камянець-Подільський

Валерій Лізвінський м.Камянець-Подільський

Дмитро Івах м.Хмельницький

. Не плач, Україно. Дозволь поплакати світові. Вшануймо пам’ять наших земляків та всіх хто загинув боронячи Україну, хвилиною мовчання.

Кіборги стали національним символом відваги і стійкості українських бійців, про що українці будуть пам’ятати завжди. Менше, що ми можемо зробити для них – це пам’ятати їх подвиг і ціну, яку вони заплатили за нашу незалежність.

. Минуть роки, відлетять у вічність, прийдуть у світ нові покоління, але не згасне пам’ять про героїв Донецького аеропорту, про героїв-українців, які боролися за незалежність, цілісність, гідність і свободу нашої держави. І кому як не нам, українцям, зрозуміти одну просту річ – війна ніколи не наближає мир.

. Любіть і бережіть Україну, бережіть себе.

. Слава Україні!

Героям слава!

12 січня

Моральні заповіді українців

Серед учнів спостерігається упередження, негативне ставлення до виразу «читати мораль». Інколи можна від них почути роздратоване: «Обійдемось без моралі». Таке ставлення зумовлене тлумаченням виразу. От поясніть, як ви розумієте це, що, по-вашому, означає «читати мораль»?

Ваше завдання на цій виховній годині – зрозуміти, що ж таке мораль, наскільки потрібна вона людині, чи можна без неї обійтися. Отже, мораль – це наука про те, як правильно поводитись, це система поглядів, правил, оцінок, які визначають, що в житті є добром, а що злом, що красивим, а що потворним. Український народ із давніх-давен відзначається високою моральністю. Головними чинниками народної моралі споконвічно були добро, милосердя, людяність, чесність, гідність, працелюбність.

- Які ж етичні норми найбільше шанувалися нашим народом?

Передусім, шанувалося почуття любові до батьків. Це етична вимога, що відповідала Божій заповіді, втілена в багатьох народних прислів’ях і приказках.

- А які народні прислів’я та приказки ви знаєте на цю тему? (Діти розказують прислів’я)

· Хто маму зневажає, того Бог карає.

· За маиу і тата – тяжка розплата.

Моральним обов’язком дітей була допомога батькам у господарстві, догляд за ними у випадку хвороби, вияв повсякденної шани і турботи. До батьків, як правило звертались на «ВИ».

Суворо засуджувалась сімейна ворожнеча, адже родинне життя повинне грунтуватися на цій щирій співдружності, людяності, повазі до свого родоводу.

У ставленні до односельців керувались християнською заповіддю любові до блитжнього, яка проявлялась у милосерді, доброті, готовності допомогти в біді. Високо поважались традиції добросусідства. Моральним обов’язком вважалося допомогти людині, яку спіткало нещастя. Хворим носили їжу, допомагали по господарству, погорільцям давали притулок. Зворушливою була турбота про вдів, сиріт.

Делікатністю, мовною красоювідзначалося спілкування. Великого значення надавалося привітанню. У селі існує звичай вітатися з усіма, незалежно від того, чи знайомий чоловік. В етичному вихованні брала участь не лише сім’я, а й громада. Зверніть увагу на свої привітання. За правилами спілкування годилося поцікавитися здоров’ям, самопочуттям. Абсолютно неккультурним вважалося не вибачити людині, якщо та перепрошує і хоче помиритися. Розмовляючи з людиною, не годилося перебивати, треба було належно вислухати.

Стіл ототожнювався з престолом Божим. Тому за столом не годилося сваритись, навіть голосно розмовляти. Пригощаючи когось, обов’язково належало застелити стіл скатертиною.

Найсвятішим вважається і в наш час  - це бережливе і шанобливе ставлення до хліба.

- Чи знаєте ви народні звичаї, в яких згадується про хліб?

· На Великдень освячуються паски.

· Корови виганяють  перший день із освяченою паскою, крайцем хліба.

· В поле виходять з хлібом, щоб був гарний врожай.

Великим безчестям вважалося зрада та зречення рідної мови.

Шанувалася правдивість. Великою ганьбою було злодійство. Цінувалася честь трудової людини. Для українсткої народної моралі розуміння честі було відповідальним до віку і статі особи. Честь заміжньої жінки полягала у подружній вірності, народженні та вихованні дітей.

У народних звичаях, обрядах, фольклорі опоетизовувалось добро, любов до людей і рідної землі. Земля вважалася святою.

Мораль була невіддільною від краси душевної і краси в побуті.

ІІ. Гра.

- А зараз трошки пограємось, пригадаємо дитинство.

- Я зачитую слова, а ви охоратеризуйте: це мораль чи етична норма.

Честь, милосердя, правдивий, добродію, вибачте, перепрошую, брехня,повага, чого вилупив баньки, заздрість, зазнайство, скромність.

ІІІ. Конкурс.

- Діти, ви знаєте приказки і прислів’я на морально-етичну тему. Давайте пригадаємо,  названі сьогодні також. Ланцюжком почали, а хто не знає вибуває.

· Добре ім’я – найкраще багатство.

· Бережи честь змолоду.

· Сумління-найкращий порадник.

· Добре діло, роби сміло.

· Шануйся сам, шануватимуть і тебе.

- На закінчення сьогоднішньої нашої розмови хочу сказати словами Д. Білоуса:

В житті є логіка сувора

Й суворі виміри народні:

Як не казав ти правди вчора,

То не повірять і сьогодні.

Переконатися пора:

Зробивши діло не жди добра.

Висновок.

Кожен з вас, без сумніву, хоче стати людиною, гідною пошани і любові. Шлях до цього тільки один: засвоїти морально-етичні вимоги свого народу і дотримуватися їх!

22 грудня 2023р.

Правила безпечної поведінки дітей під час зимових канікул

Правила безпечної поведінки дітей

під час зимових канікул

Ура!Канікули!

 

Дорогі  діти, нагадуємо вам про необхідність дотримання
наступних правил поведінки під час  зимових канікул:

• Дотримуйтеся:
  правил дорожнього руху; 
  правил електробезпеки; 
  правил протипожежної безпеки; 
  правил поведінки на воді; 
  правил поведінки з вибухонебезпечними предметами;

правил поведінки під час карантину спричиненим гострою респіраторною хворобою COVID-19.

• Категорично забороняється :
  контактувати з незнайомими людьми; 
  перебувати на об’єктах незавершеного будівництва;
  відвідувати водоймища без нагляду дорослих; 
  розпалювати вогнища у лісі; 

 

 

Шановні батьки!

Будьте самі прикладом для дітей в будь-яких ситуаціях,
особливо тих, які пов’язані зі збереженням здоров’я та життя Вашої дитини!

 

Пам’ятка

«Безпечні зимові канікули»

Дорогі діти!

 Незабаром  зимові канікули — пора відпочинку, свят та розваг. Але для того щоб канікули були веселими й корисними, необхідно

пам’ятати про безпечну поведінку!

Правила поведінки на водоймах,  вкритих кригою:

• Не можна з’їжджати на лижах із крутого берега на кригу: у разі різкого навантаження він може провалитися.
• Категорично забороняється дітям грати на тонкій кризі.
• Небезпечно бути біля берегів, де найчастіше виникають промоїни, тріщини й розриви льоду.
• На льоду краще мати при  собі  знаряддя  безпеки  (лижі,  мотузку, палицю).
• Обходьте місця, вкриті товстим шаром снігу: під снігом лід завжди тонший; тонкий лід і там, де розливаються джерела, де швидка течія або струмок впадає в річку.
• Переходьте річку тільки у встановлених місцях, товщина льоду має бути не менше за 15-20 см.
• Катайтеся на ковзанах лише в перевірених та обладнаних для цього місцях.
• Якщо лід почав тріщати та з’явилися характерні тріщини, негайно повертайтеся на берег. Не біжіть, відходьте повільно, не відриваючи ніг від льоду.

 

Обережно: бурульки!

• Нестійкі погодні умови — відлига вдень і заморозки вночі — сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків із похилим дахом) та великих деревах.
• Будьте особливо уважними, проходячи біля будинків або високих дерев. Спершу впевніться у відсутності загрози падіння льодових наростів.
• Якщо це можливо, тримайтеся на відстані від будинків та інших споруд, обираючи найбільш безпечний маршрут руху.
• У жодному разі не заходьте за спеціальні огорожі поблизу будинків або дерев.

 

Правила поведінки під час ожеледиці

• Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте у колінах, ступайте на всю підошву. Руки мають бути вільні. Пам’ятайте, що поспіх збільшує небезпеку під час ожеледиці, тому виходьте із будинку заздалегідь.
• У разі порушення рівноваги швидко присядьте — це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.
• Падайте   із мінімальною шкодою для свого здоров’я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння зберіться, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов’язково перекотіться — удар, спрямований на вас, зменшиться.
• Не тримайте руки в кишенях: це збільшує можливість не тільки падіння, а й важких травм, особливо переломів.
• Обходь люки: як правило, вони покриті льодом. Крім того, люки можуть бути погано закріплені, що збільшує ризик  травмування.
• Ідучи тротуаром, не проходьте близько до проїжджої частини дороги. Це небезпечно,  адже є ризик підковзнутися і впасти під колеса автомобіля, що проїжджає.
• Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та ожеледиці. Пам’ятайте, що через ожеледицю значно збільшаться відстань гальмівного шляху.
• Якщо ви впадете і через деякий час відчуєте біль у голові й суглобах, нудоту — терміново зверніться до лікаря.

Правила пожежної безпеки під час святкування Нового року:

Щоб   свято  не  затьмарилось   пожежею,   необхідно  дотримуватись  таких правил:

• Ялинка має стояти на стійкій основі.
• При виявленні несправності святкової ілюмінації (блимання лампочок, іскріння) слід одразу її вимкнути.
• Не можна прикрашати ялинку целулоїдними іграшками.
• Дітям забороняється купувати та використовувати піротехнічні засоби: феєрверки, петарди, ракети!
• Пам’ятайте! Щороку збільшується кількість людей, які отримали травми через недотримання правил користування піротехнікою.

Правила протипожежної безпеки

• Не грайтеся із сірниками та запальничками.
• Не запалюйте свічки та бенгальські вогні без нагляду.
• Не залишайте іграшки, книжки, одяг біля увімкнених обігрівачів.
• Не сушіть речі над газовою плитою.
• Не паліть багать у сараях, підвалах, на горищах.
• Не вмикайте багато електроприладів одночасно: електромережа може згоріти.
• Обов’язково вимикайте електроприлади, коли виходите із дому. Не тягніть за дріт руками, обережно вийміть штепсель із розетки.
• На дачі або в селі не відкривайте грубку: від маленької вуглинки, що випаде з неї, може статися пожежа.

 

15 грудня2023 р.

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

(інформаційна година)

   14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Указ N 945/2006 про установу цієї пам’ятної дати підписаний Президентом 10 листопада 2006 року.

Ту мирну весняну ніч на берегах Прип'яті люди ніколи не забудуть. Вона була такою тихою, такою теплою і ласкавою. Саме в цю ніч, з 25 на 26 квітня 1986 року, відлік часу став далеко не мирним, а бойовим і аварійним.

   О першій годині 24 хвилини, коли всі безтурботно спали, над четвертим реактором Чорнобильської АЕС нічну темряву розірвало полум'я.

 Країна ще нічого не знає. Довгі тривожні дні, правда приду­шена муром мовчання. Ще скільки часу буде потрібно, щоб реа­льно осмислити те, що трапилося. А смерть уже відкрила свій чорний рахунок і забрала найкращих. Людство дізнається їхні імена згодом.

   За покликом рідної землі на захід свого народу першими до палаючого реактора за тривогою прибули пожежні з охорони ЧАБС на чолі з начальником варти Володимиром Правиком. Потім прибуло підкріплення з міста Припилі на чолі з лейтена­нтом Віктором Кибенком.

    Вступивши в полум'я смертельної небезпеки, яким дихав реактор, пожежні в ту ніч, не шкодуючи сил і життя, виконали присягу на вірність народові України.

   Найпершим, у кого зупинилося на мить вибуху серце, був старший оператор Валерій Іванович Ходемчук. За ним незаба­ром помер на посту його друг Володимир Миколайович Шашенюк. Його, опаленого та опроміненого, винесли на руках пожеж­ники і поховали на першому сільському кладовищі. Валерія так і не знайшли... Четвертий блок став для нього і могилою, і пам'­яттю. Можливо, на тій бетонній стіні колись напишуть, що не реактор там похований, а він, Валерій Ходемчук...

   А вогонь все лютував, не затихав. Відкритий реактор, а зве­рху над його смертельним радіаційним диханням, на величезній висоті маячили маленькі фігури, в полум’ї тріскотів дах машинної зали. Навколо, разом з вогнем, клубочився їдкий дим, киплячий бітум пропалював черевики і в’їдався у шкіру.

   До п'ятої години ранку пожежа була ліквідована. Подув легенький вітерець, і величезний стовп диму, пилюки, копоті ві­дірвався від реактора і посунув територією України, Білорусії, сіючи смертоносну радіацію...

   Їх було 28 - пожежних Чорнобиля. Вони першими прийняли найжорстокіший удар на четвертому блоці станції. Ніхто із них не здригнувся, не відступив перед обличчям неймовірної небез­пеки.

   На підмосковному кладовищі на скромних плитах з черво­ними зірками довічно викарбувані імена:

Володимир Правик

Микола Ващук

Василь Ігнатенко

Віктор Кибенко

Микола Титенко

Володимир Тишура - перших, хто собою закрив вогонь.

    Ніяких сигналів про небезпеку, ніяких звісток про евакуа­цію населення. Лише згодом пролунали сигнали ЦО про негай­ний вивіз населення. Люди були забрані з вулиць, дехто встиг взяти в руки щось необхідне. А добро, нажите поколіннями, за­лишилося там. Ніхто тоді не думав, що назавжди покидає рідну домівку.

2. Перегляд відео. «Аварія на ЧАЕС очима ліквідатора» https://www.youtube.com/watch?v=p66RFadL4AY

  У багатьох можуть виникнути сумніви, навіщо потрібно це свято, якщо є 26 квітня - Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф, і чому саме 14 грудня вибрано для вшановування учасників ліквідації.

  Справа в тому, що 30 листопада 1986 р. було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, а 14 грудня в газеті «Правда» надруковано повідомлення про те, що держкомісією був прийнятий в експлуатацію комплекс захисних споруд.

   Ті, хто вважають 14 грудня своїм святом, вже давно називають цей день Днем ліквідатора. Ще в 1986 р. учасники ліквідації зібралися разом, щоб відзначити свою першу перемогу. У 1994 р. громадські організації чорнобильців України звернулися з листом до керівників держави, у якому запропонували заснувати в календарі день учасників ліквідації чорнобильської катастрофи. Тоді офіційне рішення не було прийнято, але ліквідатори самостійно почали відзначати цю дату. Святкування було офіційно дозволено, від різних силових структур виділялася почесна варта, покладалися вінки від керівників держави, іноземних посольств і громадських організацій, але було відсутнє визнання цього дня на державному рівні.

   Додання державного статусу Дню ліквідатора ще раз нагадує суспільству про проблеми ліквідаторів-чорнобильців, найважливіша з яких - недостатній для нормального життя розмір пенсії. Безпосередньо з цією проблемою пов’язана і інша - проблема статусу ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Тільки перші 5 тисяч з тих, хто ліквідовував аварію, офіційно стали називатися ліквідаторами, отримавши відповідні посвідчення, а з 1992 р. всім іншим видавали «корочки» постраждалих від чорнобильської катастрофи.

   Незважаючи на всі труднощі і проблеми, самі ліквідатори називають 14 грудня святом. У ліквідації катастрофи на ЧАЕС брали участь більше 650000 людей з усього Радянського Союзу, з яких більше половини представляли тодішню УРСР. Можливо, Україна стане автором доброго почину, і День ліквідатора з’явиться в Росії, Білорусі та інших країнах.

   Проходять роки після аварії на Чорнобильській АЕС, але біль не вщухає, тривога не полишає людей, пов'язаних скорбот­ним часом ядерного апокаліпсису.

    Чорнобиль атомний. Він, мабуть, зникне після того, як ми втратимо в собі Чорнобиль духовний. А поки що не заживає чорнобильська рана. І не відшукати нам слова, що вгамує біль.

    Наш земний уклін, довічна вдячність усім тим, хто, ризику­ючи своїм здоров’ям і життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відроджував і продовжує відро­джувати до нового життя обпалену радіацією землю. Священна пам'ять про всенародний подвиг ніколи не зітре­ться з історії людської, не згасне у віках.

8 грудня 2023р.

Тема: «Права людини»

 

«Усі люди народжуються вільними

і рівними у своїй гідності і правах.»

Загальна декларація прав людини

 

Бувають такі ситуації у житті, коли ти ,напевне, знаєш, що правий, але в тебе не вистачає ні сміливості ні певних знань щоб це довести. Дуже часто і в школі і в засобах масової інформації ми чуємо про «права людини», з фільмів ми чітко пам’ятаємо фрази: «ви маєте право на…» , «ви порушуєте мої права» і тд. Про що ж йде мова? Які права ми маємо і для чого вони нам?

 Які ж права  має людина в державі та чим це регламентується?

 Права людини — це комплекс природних і непорушних свобод і юридичних можливостей, обумовлених фактом існування людини в цивілізованому суспільстві.

Як ви розумієте подане поняття?

«КОМПАС:Посібник з освіти в області прав людини за участі молоді» каже, що права людини як броня — вони захищають нас; вони як правила — говорять нам, як себе поводити; і вони як арбітри — ми можемо до них звертатися. Вони абстрактні — як емоції, і як емоції вони належать всім й існують, що б навколо не відбувалося. Вони подібні до природи, тому що їх можна зневажити; та до духу, тому що їх неможливо зруйнувати. Подібно до часу, вони  однаково  ставляться  до  всіх нас: багатих і бідних, старих і молодих, білих і чорних, високих і низьких. Вони пропонують нам повагу, і вимагають від нас ставитися з повагою до інших. Вони подібні до доброти, правди і справедливості: ми можемо розходитися в думках стосовно їхнього визначення, але ми впізнаємо їх, коли бачимо, що їх порушують.

 

Основою правового статусу людини згідно Конституції України являються права, свободи та обов’язки людини, які визначають принципи взаємовідносин держави й особи. Вони затверджені у розділі Конституції України «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина».

Всі громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Ніхто не може мати привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

24 жовтня 1945 року на конференції у Сан-Франциско було створено найбільшу та найвпливовішу міжнародну організацію — Організацію Об'єднаних Націй.

10 грудня 1948 року в Парижі, на засіданні Генеральної Асамблеї ООН, було ухвалено Загальну декларацію прав людини, в якій затверджені міжнародно-правові стандарти прав людини. Цей документ чинний і на сьогоднішній день. Дотримуватися норм цієї Декларації повинні всі країни, які входять до складу Організації Об’єднаних Націй.

1 грудня   2023р.

Виховна година до Всесвітнього Дня боротьби зі СНІДом на тему:

 

«СНІД стосується кожного!»

 

 

   Понад 11 мільйонів юнаків та дівчат у всьому світі є ВІЛ – інфікованими.

   Половина нових випадків ВІЛ - інфікування припадає на дітей віком 18 років.      Більшість із них інфікується через ін′єкційне споживання наркотиків або сексуальні контакти з ВІЛ – інфікованими. Попередити поширення ВІЛ/СНІД серед молоді - один із найважливіших пріоритетів уряду України, що знайшло своє підтвердження в Національній програмі профілактики  ВІЛ – інфекції, допомоги та лікування ВІЛ – інфікованих і хворих на СНІД.      

   Дитячий Фонд ООН ЮНІСЕФ – це організація, яка працює в інтересах дітей та молоді. ЮНІСЕФ заявляє, що молодь має право володіти інформацією про ВІЛ та СНІД. Такі знання допоможуть їй приймати відповідальні рішення щодо свого життя і здоров′я та захищати себе і своїх близьких. Ці знання також сприятимуть толерантному та неупередженому  ставленню молоді до хворих на СНІД.     ″Надзавданням″ профілактичної роботи, є створення у кожної дитини власної моделі безпечної поведінки, спрямованої на зниження ризику зараження ВІЛ, формування зваженого ставлення до проблеми СНІД. Тобто, ми  маємо привернути увагу студентів до проблеми, надати переконливу інформацію про ступінь ризику, висунути аргументи на захист безпечної поведінки,  допомогти виробити навички такої поведінки, сформувати толерантне ставлення до людей, які живуть із ВІЛ/ СНІД. ВІЛ/СНІД -  захист від загальнолюдської загрози в наших руках. 

 

 

 

 

 

       Історія знає немало прикладів, коли страшні епідемії холери, чуми, віспи спустошували сотні міст і сіл. Але людство вижило, хоча і дорогою ціною! Та з’явилась нова хвороба – СНІД. Тема СНІДу досить часто присутня в нашому щоденному житті. Зустрічаємо її в газетах і журналах, її обговорюють у телепрограмах і передають у випусках новин, вона з'являється в розмовах із друзями та колегами на роботі.

 

     Ми живемо в суспільстві, де невід’ємною реальністю є епідемія ВІЛ – інфекції та СНІДу. Ми не можемо продовжувати ігронувати проблему ВІЛ/СНІДу й думати, що вона нас не зачепить. Тому кожному корисно знати й обговорювати інформацію про ВІЛ/СНІД. Сьогодні ми з’ясуємо що це за захворювання, як воно передається і як не передається, як зробити безпечним життя у світі, де є ВІЛ. Крім того правильна інформація про яку ви почуєте сьогодні, допоможе вам розібратися у ситуаціях, пов’язаних з ВІЛ.

 

          Для того щоб розібратися з усіма даними питаннями ми хочемо провести для вас інформаційну міні конференцію. Тому ми запросили до нас деяких спеціалістів, які розширять наші знання з теми СНІД. Отже, ви уважно слухайте та потім у вас буде можливість задати їм запитання та почути компетентні відповіді.

   Здоров’я людини формується в дитячо-підлітковому віці, тому сьогодні важливим є озброєння молоді знаннями та навичками, що сприятимуть збереженню та поліпшенню стану здоров’я. Статева поведінка має вплив на їхнє репродуктивне здоров’я, яке останніми роками значно погіршилось – зросла кількість підліткових вагітностей та абортів, кількість ВІЛ-інфікованих у віці 12 – 17 років.

 

       Згідно з даними ВООЗ, загальна кількість людей, що живуть з ВІЛ/СНІД становить 42млн., з них 3млн. – діти віком до 15 років.

  

     Отже, сьогодні ВІЛ/СНІД – це реальна загроза для здоров’я та життя людини.

24 листопада 2023р.

Виховна година на тему: «День пам’яті жертв Голодомору»

 

 

 

 

     У світі сталося багато трагедій. Страшних трагедій.Так, були різні війни, катастрофи, які забирали життя людей.Коли гинуть люди відстихійного лиха, аваріїлітакачи потягу, виверження вулкану – цеодне. Коли люди гинуть на війні, захищаючисвоюБатьківщинувідворогів, - це друге. А коли люди гинуть від голоду – цезовсімінше. Особливо – голоду, який створили навмисно. Ви вжезнаєте, що в Україніродючіземлі і вона багатахлібом. ЩенашуУкраїнуназивали «житницею Європи».Хібаможнауявити, що народ – хліборобпомираєвідголоду?Хібаможнауявити, щолюдиназбирала урожай, радувалась, щозможепрокормити свою родину, своїхдітей, а на наступний день влада все забирала, не лишаючианізернини, анікартоплини.

В тічаси жертвами ставали не окремі люди, винищувалисьцілі села. Від голоду помирали і старі, і молоді. Найстрашніше – помирали діти. У вересні 1933 року за шкільніпарти не сілиблизько 2/3 учнів. Вони не дожили до свогопершогодзвоника.

Саме так владапоступила з мільйонамиукраїнців у тідалекі 30-ті роки минулогостоліття.

Людей свідомо морили голодом. Цезлочинпротилюдини. Цезлочинпроти народу. Цезлочинпротиусьоголюдства.

А чи так давно цесталося? Ні. Щедосіживісвідки тих часів. Серед них можуть бути вашібабусі, дідусі.

Голодомор став ціною, яку заплатив український народ за прагнення до свободи. Цебулареакціякомуністичного режиму на відродження нашим народом власноїдержави, духовнепіднесеннячасівУкраїнськоїреволюції 1917–1921 років. Українськийнаціональнийрухбільшовикирозглядали як найбільшузагрозуіснуваннютоталітарного режиму. За спробиукраїнціввідстоятиособисту свободу їхзвинуватили в підготовціантикомуністичногоповстаннянавесні 1933 року та вдалися до голодного терору.

Голодомор – злочин геноциду протиУкраїнського народу. Керівництво ВКП(б) та уряд СРСР у 1932–1933 роках організувалиштучниймасовий голод. Вінспричинивзагибельмільйонівукраїнців на територіїУкраїнської СРР та Кубані. Насильно вилучалипродовольство, влаштували блокаду сіл і цілихрайонів, забороняливиїжджати за межіУкраїни, припинилисільськуторгівлю. Цимтоталітарна система створила для українцівумови, спрямовані на фізичнезнищення. Такаполітика режиму – злочинпротилюдяності за визначеннямКонвенції ООН від 9 грудня 1948 року “Про запобіганнязлочину геноциду і покарання за нього”.

Тривала боротьба Української Народної Республіки й повстанських загонів проти більшовиків сформувала у комуністичної верхівки непримиренність до українського національного руху. Іменем лідера Української революції Симона Петлюри більшовики означили образ українського бунтівника. “Петлюрівець” лякав радянську владу і в 1930-ті роки, і в часи Голодомору.

Україна, саме тому, що мала досвід власної державності, найактивніше опиралася становленню й утвердженню комуністичного тоталітарного режиму;

У 1920-х роках тоталітаризм в Україні зміцнювався, але йому не вдавалося придушити духовний спротив. У культурі опір мобілізувало гасло Миколи Хвильового «Геть від Москви». В науці – економічна теорія Михайла Волобуєва, яка спростовувала єдність української і російської економік. Українізація вийшла далеко за визначені режимом рамки. Напочатку 1930-х комуністичне керівництво усвідомило хисткість  становища в Україні і ризики національного виступу українства.

І в 1932, і в 1933 роках у різних куточках України режим змушений був придушувати масові виступи – «волинки» – які ставали відчайдушними спробами доведених до межі голоду українських селян не стільки відстояти права, як просто вижити. За перші 7 місяців 1932 року органи ҐПУ  зафіксували в УСРР 930 масових протестів виступів, що становило понад 56 % усіх антивладних виступівв СРСР за цей час.

У першій половині 1932-го в Україні з колгоспів вийшли десятки тисяч селянських господарств, які прагнули відновлення економічної свободи. Незважаючи на  тиск партійних і державних органів, майже 500 сільських рад  ризикували відмовлятися від нереальних планів хлібозаготівель.

Цей стихійний спротив окупаційна влада назвала підготовкою антикомуністичного  повстання, яке начебто мало вибухнути навесні 1933-го і використала як виправдання вбивства голодом.

Головна ж причина вчинення злочину Голодомору полягала у тому, що українська нація, друга за чисельністю в СРСР, мала величезний культурно-історичний спадок, власні славетні традиції державотворення, досвід національно-визвольної боротьби. Україна стояла на заваді створення тоталітарної комуністичної імперії.  Широкі кола інтелектуалів та економічно самостійне селянство не сприймали політики комуністичного керівництва. Тому режим поставив за мету знищити українців як політичну націю, котра рано чи пізно могла поставити питання про створення незалежної держави. Для досягнення цієї мети був обраний жахливий інструмент – вбивство голодом.

Голодомор був спеціально спланованою і ретельно замаскованою каральною операцією.

Внаслідок умисного створення умов, несумісних із життям, за менш ніж календарний рік (зима 1932 – літо 1933) в Україні загинули мільйони людей. На жаль, страшні обставини злочину та свідома заборона ведення статистики смертності унеможливлюють встановлення точної кількості й вичерпного поіменного списку жертв.

Голод став зброєюмасовогобіологічногознищенняукраїнців. Він на довгідесятиліття порушив природний та політичнийрозвитокукраїнців як спільноти, призвів до морально-психологічнихзмін у свідомостінації, наслідкицієїкатастрофивідчуваємо і понині.

Як засвідчують соціологічні опитування останніх років, три чверті громадян України погоджуються, що Голодомор був геноцидом, вчиненим комуністичним тоталітарним режимом проти Українського народу.

Голодомор став найбільшою трагедією за всю історію українського народу. За масштабом, жорстокістю, цинізмом і організованістю з боку влади та наслідками для майбутніх поколінь він не має аналогів в історії людства. Демографічна катастрофа посіяла в душах мільйонів людей фізіологічне почуття страху, необоротно вплинула на генофонд нації. (Згідно з Указом Президента України, починаючи з 2000 р. у четверту суботу листопада в нашій державі щорічно відзначається День пам'яті жертв Голодомору і політичних репресій.)

Життя продовжується. Країна наша квітне. Народжується нове покоління – майбутнє нашої держави. Тож, нехай у кожному місті й селі, в кожній оселі, в кожній родині схилять голову перед пам’яттю невинно-убієнних голодом - геноцидом, поставлять свічку перед образом Божим і помоляться за їхні душі.

 

17 листопада 2023р.

Тема. «День гідності та свободи»

Народе мій, пишаюся тобою:

Моя душа - частинка твого «Я».

Красою правди у святім двобою

 Понад Майданом сонця лик сія...

Наша година спілкування присвячена святу, яке має назву «День гідності та свободи». Свято це відзначають в нашій країні не так давно. І сьогодні ми дізнаємося про історію створення цього свята, познайомимося з героїчними сторінками історії нашої країни, які стали основою для запровадження відзначання цього пам’ятного дня.

Сьогодні на занятті ми дізнаємось що ж таке «гідність та свобода».

 

Словникова робота

Гі́дність — означає особливе моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства, в якому визнається цінність особистості. Поняття гідності вживається у законодавствах численних країн та у міжнародному праві.

Свобо́да — можливість чинити вибір відповідно до своїх бажань, інтересів і цілей на основі знання об'єктивної дійсності.

 -Дітки, то що ж таке гідність, свобода?(відповіді дітей).

 

Що таке Батьківщина? Це найдорожчі серцю місця, де було зроблено перші кроки, де відбулося перше знайомство з навколишнім світом. Тут все було «вперше»! Батьківщина – це та земля, яка надала життя твоїм предкам, викохала тебе, відпустила в велике життя. Батьківщину не обирають. У кожного вона одна.    Кожен народ оспівує свою землю, славить свою країну. У англійця – батьківщина Англія, у француза – Франція, у росіянина – Росія, у українця – Україна!...

У нас лани квітучі і золотисті поля
Це тут реве ревучий,
а з ним співає земля
Як маму, нам любити,
потрібно землю свою
І наші діти-квіти нам
скажуть – дякую
У гаю тут росте калина
А під вишнями чути спів
Це тому, що моя Україна
Краща в світі зі всіх країн!

 

"Ще не вмерла Україна" - пісня, написана Павлом Чубинським у 1862 році, є Державним гімном України.
Тоді Україна ще не мала своєї державності. Павло Чубинський (1839-1884) - відомий на той час поет, фольклорист, етнограф - був членом київської організації "Стара громада", до якої входила національно свідома патріотична інтелігенція. На її зборах уперше й пролунала ця пісня.
З 1918 року вона виконувалася вже як державний гімн Української Народної Республіки, час існування якої був недовгим. Карпатська Україна як самостійна держава 1939 року також визнала її своїм гімном.
За радянських часів пісня "Ще не вмерла Україна" була забороненою. Однак українці її пам'ятали і виконували таємно, з великою надією на відродження самостійності своєї держави.
І такий час прийшов. Україна стала незалежною державою і знову за національний гімн узяла пісню па слова Павла Чубинського та мелодію композитора з Галичини Михайла Вербицького.
(всі виконують Гімн України)
Україна – європейська суверенна незалежна держава, яка має право вирішувати самостійно всі питання, пов’язані з власною внутрішньою й зовнішньою політикою.
Але кожна велика справа вимагає того, щоб було докладено багато зусиль.
21 листопада 2014 року  київські студенти, протестуючи проти незаконних рішень влади, вийшли на Майдан Незалежності, щоб відстояти своє право на вільний європейський розвиток.  

В ніч з 30 листопада на 1 грудня українська влада наказала розігнати протестантів, нападаючи і б’ючи їх  гумовими та пластиковими кийками. Багато хто з протестуючих студентів отримали важкі поранення , один з них помер, і кілька були заарештовані. Але це  призвело до того, що люди почали виходити на вулицю і Європротест перетворився в Єврореволюцію. Революція, яка була названа Євромайдан, або Революція гідності. Революція Гідності – це революція кожного українця, якому набридло стояти на колінах і хочеться достойного життя у власному домі.
Події листопада – грудня 2013 сколихнули всю Україну. Люди їхали на Майдан до Києва, щоб відстояти своє майбутнє. На Майдані й вулиці Грушевського загинуло чимало людей з різними точками зору. Але всі вони були громадянами України, й більшість з них віддавали своє життя за Україну. Це були справжні патріоти країни.

Мама відправила сина,
Просила бути обачним.
Син обіцяв берегтися щосили:
«Мамо, не плачте».
Місяць минає, закони погіршали,
Прийняті жестами.
«Мамо, я просто не можу по-іншому –
Я на Грушевського».


Вулиця стала дуже болючою –
Що говорити?
Син повернувся – очі заплющені,
Прапором вкритий.
Сонце сховалось – негода.
Чи буде праведний суд?
Там, де учора проходив, 
Сьогодні друзі несуть.
Мама заплакана, хрестить повсталих
Мовчки, без слів.
Сина не стало,
В неї віднині – мільйони синів.

 

Щоб події Майдану не забувалися, Президент Петро Порошенко підписав указ про відзначення щорічно 21 листопада Дня Гідності та Свободи. 21 листопада в кожному місті нашої України проходять молебні за тими, хто віддав  й продовжує віддавати своє життя за Україну, за її майбутнє. А зараз пропоную всім нам запалити свічку пам’яті й вшанувати пам’ять загиблих героїв (всіх, хто боронив нашу землю) хвилиною мовчання.

Будь-яка подія має початок і має кінець. Ми повинні свято вірити, що на нашу землю скоро прийде мир, бо такий народ, як наш - добрий, щирий, відвертий, заслуговує на мир, злагоду, процвітання.

10 листопада 2023 р. 

Тема: Мій вибір-моє майбутнє

Хто буде сьогодні головною дійовою особою? . Звернемося до вашого «Я».

 

 Вам, напевно, цікаво, що ж означає кожне зображення на ваших картках. Кожен з вас не випадково взяв ту чи іншу картинку. Отже, коло - символ гармонії, зацікавлений в хороших міжособистісних відносинах, доброзичливий, чутливий, співчутливий, неконфліктний. Відмінний комунікатор, прекрасно відчуває себе в суспільстві; квадрат - невтомний трудівник, любить порядок, передбачуване життя, організовує людей і речі навколо себе. Витривалий, терплячий, виконавчий. Такі люди -  ерудити, їм необхідна постійна потреба в інформації; трикутник - символ лідерства, концентрується на головній меті і досягає її. Енергійний, ризикований, категоричний. Прагне досягти високого результату, придбати високий статус, зробити кар'єру; зигзаг - символ творчості, креативності, істинний мислитель. Затятий, емоційний, захоплений. Схильні бачити  постійно мінливий світ. Постійно спрямовані в майбутнє.

 

 

 

 

Майбутнє кожної людини складається з безлічі складових. Визначити, які з них головніші, які менш головні, досить складно. Сьогодні ми зупинимося лише на трьох складових, без яких неможливо уявити майбутнє будь-якої людини: здоров'я, сім'я, професія.

 

Моє майбутнє – моє здоров’я!

 

Найцінніше, що є у людини, - це життя, а найцінніше в житті - це, звичайно, здоров'я. У словнику дається таке визначення здоров'я: Здоров'я - це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб.

 

 

Про здоров'я сьогодні поговоримо з допомогою чотиривіршів, які ви складете на задані рими:

 

не купити - стежити - розпочати - не втрачати;

вирішувати - обирати - дихати – відпочивати.

 

 Поділіться своїми рецептами здоров'я

Моє майбутнє – моя сім’я!

 

 Спробуємо уявити вашу майбутню сім'ю. Перед кожною групою буде стояти своя задача: уявити портрет глави сім'ї (чоловіка), дружини, дитини, традиції вашої родини. Виберіть ті характеристики і визначення, які необхідні для подання портрета сім'ї

 

 

Моє майбутнє – моя професія!

 

 Звичайно, майбутнє неможливо уявити без будь-якої професійної діяльності.

 У всі часи люди по-різному ставилися до своєї роботи, до праці, що їм доводилося виконувати. Послухайте легенду. Давним-давно у французькому місті Шартрі будувався великий собор. Трьох робітників, які підвозили на тачках будівельний камінь, запитали, чим вони займаються. Перший відповів: "обтісував ці кляті камені, он які мозолі на руках набив!" Другий мовив: "Я обтесую і вожу камені, заробляю на шматок хліба своїй дружині і дочкам". А третій сказав з посмішкою: "Я будую прекрасний собор". Займаючись однією роботою, всі троє дали різні відповіді на поставлене запитання.

3 листопада 2023р.

Тема: «Ти відповідальний за своє життя» (Правова відповідальність неповнолітніх за вживання  наркотичних засобів та психотропних речовин)

 

 

. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення — це передбачені розділом XIII Особливої частини КК України суспільно небезпечні, винні діяння, які посягають на безпеку невизначеного кола осіб, здоров'ю яких заподіюється або створюється небезпека заподіяння шкоди у результаті незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, отруйних, сильнодіючих речовин і одурманюючих засобів, біологічних агентів і токсинів, радіоактивно забрудненої продукції, а також від поширення епідемій. Злочини у сфері незаконного обігу наркотиків останні роки впевнено займають друге місце за поширеністю в Україні серед усіх видів злочинів (зокрема, виходячи зі статистики по кількості засуджених осіб). Більш «популярні» тільки злочини проти власності. Більше 12 000 осіб щорічно визнаються винним у вчиненні злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків. Левова частка злочинів цього виду складають дії щодо виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобі та психотропних речовин без мети збуту.

Словник Наркотичні засоби – включені до Переліку речовини природного або синтетичного походження, препарати, рослини, які становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними; Психотропні речовини – включені до Переліку речовини природного або синтетичного походження, препарати, природні матеріали, які здатні викликати стан залежності та чинити депресивний або стимулювальний вплив на центральну нервову систему або викликати порушення сприйняття, або емоцій, або мислення, або поведінки і становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними; Прекурсори – речовини та їх солі, що використовуються при виробництві, виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до Переліку; Аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин заборонені до обігу в Україні речовини природного або синтетичного походження, не включені до Переліку, хімічна структура і властивості яких подібні з хімічною структурою і властивостями наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких ці речовини відтворюють. Злочини даної групи поділяються на види:

1. злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, отруйних і сильнодіючих речовин (ст.ст. 305—307, 309—311, 320, 321);

2. злочини, пов'язані з незаконним заволодінням наркотични ми засобами, психотропними речовинами, їх аналогами, прекурсорами, а також обладнанням, призначеним для їх виготовлення (ст.ст. 308, 312, 313, 318, 319);

3. злочини, пов'язані з незаконним вживанням наркотичних, психотропних речовин, їх аналогів і одурманюючих засо бів, а також допінгу (ст. 314—317, 322—324);

4. інші злочини проти здоров'я населення (ст.ст. 325—327).

1. За які дії з наркотичними засобами та психотропними речовинами настає відповідальність та покарання? Стаття 309 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за наступні незаконні дії з наркотиками та психотропами, якщо вони були здійсненні без мети збуту:

1) виробництво (дії щодо виготовлення з використання спеціального обладнання, механізмів, пристроїв, які передбачають можливість їх здійснення у систематичному, постійному, промисловому порядку);

2) виготовлення (будь-які дії, внаслідок яких отримується наркотик чи психотроп, – переробка, змішування, висушування, відокремлення макової соломи чи листків від коноплі, отримання опію з рослин маку, рафінування, екстракція тощо);

3) придбання (будь-які дії, після яких особа набуває наркотик чи психотроп: купівля, знайдення, отримання в результаті обміну, подарунку чи оплати тощо); 

4) зберігання (перебування наркотичних засобів чи психотропних речовин у володінні особи незалежно від тривалості такого перебування: тримання при собі в руках, одязі чи сумці, а також зберігання вдома, в гаражі, у іншому приміщенні чи сховищі);

5) перевезення (переміщенні наркотиків з однієї географічної точки в іншу в межах території України з використанням будь-якого виду транспорту: поїзду, автомобіля, автобусу, літака, громадського транспорту тощо);

6) пересилання (переміщення наркотиків в межах України шляхом відправлення поштою, в якості багажу, з використанням кур’єрських служб).

 За вказані вище дії, проте здійснені з метою збуту (до якого відноситься не лише продаж, а й, наприклад, безоплатна передача (дарунок) іншій особі) відповідальність передбачена іншою статтею Кримінального кодексу України (ст.307). Покарання за такі дії значно більш суворе.

 Окремо слід зазначити, що Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність не лише за зберігання чи збут, а й за інші дії, пов’язані з незаконним обігом вказаних речовин: контрабанду; викрадення; посів або вирощування снотворного маку чи конопель у певній кількості; незаконні дії з прекурсорами; незаконне введення в організм іншої людини; схиляння до вживання; публічне вживання; організацію або утримання місць для незаконного вживання чи виготовлення тощо (ст.ст.305-322 КК). 2. За які наркотики чи психотропні речовини передбачена відповідальність та покарання?

Кримінальна відповідальність передбачена за обіг:

1) наркотичних засобів (наприклад, канабіс (подрібнена конопля, марихуана), героїн, кокаїн, опій, макова соломка, трамадол, метадон тощо);

2) психотропних речовин (наприклад, ЛСД, мескалін, метамфетамін, фен, інші амфетаміни тощо);

3) аналогів наркотичних засобів та психотропних речовин (маються на увазі заборонені речовини природного чи синтетичного походження, які не включені до переліку наркотичних засобів і психотропних речовин, проте властивості яких подібні властивостям останніх).

Поняття вказаних речовин в загальній формі описані в Законі України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів». Повний перелік заборонених наркотиків та психотропів затверджено постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 р.

У кожному конкретному випадку для визначення чи є вилучена речовина наркотичним засобом чи психотропом призначається та проводиться відповідна експертиза. 3. За який розмір (вагу, об’єм) наркотиків чи психотропних речовин передбачена відповідальність та покарання?

Кримінальна відповідальність за дії з наркотиками та психотропами настає лише у випадку, коли їх розмір перевищує певне значення (є більшою, ніж «невеликий розмір»).

Для різних речовин ці розміри є індивідуальними і вони визначаються згідно з таблицями, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України №188 від 01.08.2000 р.  

Для прикладу, невеликим розміром (тобто випадком, коли кримінальна відповідальність не настає) для наступних речовин є:

- канабіс (марихуана) –  до 5 грам,

- героїн – до 0,005 грам,

- опій ацетильований – до 0,005 грам,

- кокаїн – до 0,02 грам,

- макова соломка - до 50 грам,

- ЛСД - до 0,00001 грам, - метамфетамін(первитин) – до 0,15 грам,

- «екстезі» (МДМА або 3,4-метилендіоксиметамфетамін) – до 0,15 грам.

Слід мати на увазі, що розміри наркотичних засобів рослинного походження, та речовин виготовлених у вигляді витяжок, екстрактів, відварів чи інших рідин, визначаються у перерахунку на суху речовину (тобто значення має не загальний обсяг рідини, а скільки в цій рідині наркотичної речовини). Визначення розміру здійснюється під час проведення експертизи.

Якщо ж розмір вилученого наркотику чи психотропу не перевищує визначеного у вказаних таблицях значення «невеликого розміру», відповідні дії не є злочином, а кваліфікуються як адміністративне правопорушення, за які настає адміністративна відповідальність, передбачена ст.44 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 4. Яке покарання за виготовлення, купівлю та зберігання наркотиків чи психотропних речовин?

Якщо мали місце зберігання та інші дії без мети збуту щодо наркотиків чи психотропів у невеликому розмірі настає адміністративна відповідальність, яка передбачає накладення штрафу від 340 до 425 гривень (20-25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), громадські роботи від 20 до 60 годин або адміністративний арешт на строк до 15 діб.

 У випадку ж притягнення до кримінальної відповідальності за такі дії може бути призначено покарання від штрафу в розмірі 850 – 1700 гривень (50-100  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) до позбавленням волі на 3 роки.

Частинами другою та третьою статті 309 КК України передбачені більш суворі покарання за такі дії (аж до 5 та 8 років позбавлення волі відповідно), якщо вони були здійсненні повторно; за попередньою змовою групою осіб; особою, яка раніше вчинила злочин, пов'язаний з незаконним обігом наркотиків; якщо предметом таких дій були речовини у великих розмірах, а також, якщо такі дії були вчинені із залученням неповнолітнього або якщо предметом таких дій були речовини в особливо великих розмірах. Великий та особливо великий розмір наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів визнається таким згідно з зазначеними вище таблицями, затвердженими наказом МОЗ (наприклад, для канабісу (подрібнена конопля або марихуана) великим розміром вважається розмір від 0,5 до 2,5 кг., а особливо великим – більше 2,5 кг.).

  Як до кримінальної, так і до адміністративної відповідальності за вказані дії може бути притягнуто особу, якій виповнилося 16 років.

   Слід зазначити, що законодавством передбачені випадки, коли особа може бути звільнена від відповідальності за дії з наркотиками без мети збуту. Так, відповідно до ч.2 ст.44 КпАП України особа, що добровільно здала наркотичні засоби або психотропні речовини, які були у неї в невеликих розмірах, звільняється від адміністративної відповідальності. Відповідно до ч.4 ст.309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, які стосуються незаконного обігу наркотиків без мети збуту і не обтяжені додатковими кваліфікуючими ознаками (тобто за дії, передбачені ч.1 ст.309). \

5. Яке покарання за вчинення злочинів, пов'язаних з незаконним вживанням наркотичних, психотропних речовин, їх аналогів і одурманюючих засобів, а також допінгу? Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 314).  Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 314 — позбавлення волі на строк від двох до п'яти років; за ч. 2 ст. 314 — позбавлення волі на строк від трьох до десяти років; за ч. З ст. 314 — позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 315).  Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 315 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років; за ч. 2 ст. 315 — позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років Незаконне публічне вживання наркотичних засобів (ст. 316). Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 316 — обмеження волі на строк до чотирьох років або позбавлення волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 316 — позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 317).
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 317 — позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років; за ч. 2 ст. 317 — позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів (ст. 322). Покарання за злочин: за ст. 322 — штраф від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу (ст. 323). Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 323 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 323 — позбавлення волі на строк до двох років; за ч. З ст. 323 — позбавлення волі на строк до п'яти років. Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів (ст. 324). Покарання за злочин: за ст. 324 — обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк.  Як бачимо, зазначена стаття Кримінального кодексу не використовує термін “вживання” наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Однак це не означає, що особа котра вживає наркотичні засоби не підпадає під цю статтю. Адже процес вживання наркотиків неможливий без виготовлення, придбання або перевезення таких засобів. Не виключається випадок, коли зазначена особа крім цього здійснює дії щодо зберігання зазначених речовин. 6. Який вплив на організм має вживання наркотичних, психотропних речовин, їх аналогів, одурманюючих засобів, а також допінгу. До яких наслідків можуть призвести зазначені дії? Вживання наркотичних речовин найчастіше починається з „цікавості”, після порад та умовлянь когось із знайомих „спробувати”. Відмова викликає насмішки та докори більш бувалих товаришів, звинувачення в недостачі мужності. З міркувань хибної гордості, подавляючи у собі природне для людини почуття самозбереження, підліток, не наділений в достатній мірі волевими якостями, приймає наркотик, що в перший раз виявляється уже роковим. Справа у тому, що усі наркотичні препарати, які приймаються з метою одурманювання, є сильнодіючими речовинами, вживання яких призводить до трагічних наслідків. Проілюструємо вищезазначене прикладом з практики. Сергій К., 16 років, учень одного з технікумів. Після конфлікту з батьками для того, „щоб їх провчити, не прийшов ночувати додому, а залишився у знайомого, з яким раніше не спілкувався („він старший за мене, просто жили на одній вулиці, а його батьки були у від’їзді”). Віктор (так звали знайомого) запропонував Сергію разом з ним випити якісь таблетки. Сергій спочатку відмовився, але потім, з цікавості, погодився спробувати. Після вживання таблеток відчув себе погано. Була рвота, почалось головокружіння, відчував, що в очах різало. Спогади про це майже не збереглися. „Було страшно, пам’ятаю, що ще пив пігулки, кудись ішли, хтось мене бив”. На світанку Сергій був підібраний  робочими на залізничній станції в непритомному стані. В нього була поламана рука, все тіло було у синяках. Три доби лікарі реанімаційного відділення боролись за життя Сергія, настільки сильним було наркотичне отруєння. Живим він залишився, але повноцінною людиною ніколи вже не буде. При отруєнні наркотичними препаратами кора головного мозку потерпає незворотні зміни.  Кожен вид наркотиків викликає порушення свідомості різного типу та глибини: від звуження до різного ступеня запаморочення. У молодих людей  з незрілою нервовою системою дуже часто виникають глибокі порушення свідомості, які визначаються спеціалістами „сутінковими”. У такому стані людина не спроможна віддавати звіт своїм діям. Його рухи, так би мовити, механічні, у навколишньому середовищі він зовсім не орієнтується. Нещасні випадки в такому разі стають майже завжди. У подібній ситуації знаходився і Сергій. Як показало слідство, його знайомий Віктор – наркоман з великим стажем, цілеспрямовано намагався втягти Сергія у вживання наркотиків. Явище серед наркоманів досить розповсюджене та соціально небезпечне. Типова логіка наркомана, який вчиняє так: „Чому я один повинен гинути? Чим інші кращі за мене?”. Другою, не менш важливою причиною, яка змушує декого пропагувати „переваги” наркотиків, є бажання нажитися. Нерідко з підлітками намагаються познайомитись такі-собі  „добрі люди”, переконуючи їх прийняти в дар визначену кількість наркотичної речовини. І, якщо знаходиться бажаючий приймати подібні подарунки, вони безкоштовно забезпечують його наркотиками, однак, тільки до того часу, поки у підлітка не з’являється залежність від наркотиків. Ось тоді, знаючи, що жертві нікуди подітись, вони з великим прибутком   окупають витрати на „дружні” подарунки. Відомий випадок, коли дорослий чоловік, хворіючи на наркоманію, привчив до наркотиків свою молодшу сестру, а потім і брата дружини, після чого продавав їм наркотики, примушуючи красти гроші у батьків.         Дуже часто, навіть після одноразового прийому, не кажучи вже про довгостроковий, спостерігаються явища, які лікарями називаються терміном „психози”. У такому стані людина відчуває, що йому щось погрожує, страх, передчуття близької смерті, йому здається, що за ним женуться вбивці. Заспокоїти його та пояснити йому будь-що неможливо, оскільки навіть близьких людей хворий сприймає, як ворогів та переслідувачів, і здатний спричинити їм тяжкі тілесні ушкодження або, навіть, вбити. Так, Олександр Р. був затриманий працівниками поліції за те, що на фоні довгострокового вживання наркотиків спричинив тяжку травму матері (вдарив її табуреткою по голові). Після повернення спроможності критично сприймати свої вчинки, Олександр прийшов у відчай від того, що сталося, плакав, клявся, що не хотів цього робити. Мати Олександра стала інвалідом І-ї групи. Звичайно, вона вибачить сина, однак, чи вибачить він себе сам та як йому жити далі після заподіяного?  

Людина, яка вживає наркотики, не може запам’ятати навіть найпростішу інформацію, до навчання він стає просто не здатним. Майже завжди на фоні апатії раптом з’являються озлобленість, агресивність. Наркомани дуже часто вступають у конфлікти між собою, нерідко ці конфлікти переростають у бійки з використанням зброї, закономірним результатом яких стає летальний кінець.

20 жовтня 2023р.

ПАМ’ЯТКА З БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ДЛЯ УЧНІВ

ПАМ’ЯТКА З БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ДЛЯ УЧНІВ ПІД ЧАС ОСІННІХ КАНІКУЛ

       Осінні канікули – це пора, на яку очікує кожен школяр, адже це перша можливість відпочити у навчальному році, їх слід провести цікаво й корисно, не просиджуючи усі канікули перед телевізором чи комп’ютером.  

         Дорогі учні, нагадую вам про необхідність дотримання правил техніки безпеки та поведінки аби уникнути травмування!

          Шановні батьки, з вашими дітьми перед виходом на канікули було проведено бесіду щодо попередження усіх видів дитячого травматизму під час канікул. Прохання проводити такі бесіди вдома та радити дітям дотримуватися правил поведінки для збереження їх життя та здоров'я. Закликаю учнів та батьків завжди пам`ятати елементарні правила безпеки під час канікул, щоб приємний відпочинок не був зіпсований.

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ І ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ УЧНІВ НА ОСІННІХ КАНІКУЛАХ

1. Необхідно бути обережним, уважним на вулиці, при переході дороги; дотримуватися правил дорожнього руху.

2. Дотримуватися правил техніки безпеки при прогулянках в лісі, на річці.

2.1. Забороняється розпалювати багаття.

2.2. Не купатися в холодну пору.

2.3. Бути обережними при відвідуванні лісового масиву.

2.4. Забороняється вживати в їжу малознайомі і незнайомі гриби і ягоди.

3. Необхідно дбати про своє здоров'я; проводити профілактичні заходи проти грипу і застуди.

4. Бути обережним при контакті з електричними приладами, дотримуватися техніки безпеки при включенні і виключенні телевізора, електричного праски, чайника і т.д.

5. Дотримуватися техніки безпеки при користуванні газовими приладами.

6. Дотримуватися часового режиму при перегляді телевізора і роботі на комп'ютері.

7. Дотримуватися техніки безпеки при роботі з колючими, ріжучими інструментами.

8. Бути обережним у поводженні з домашніми тваринами.

9. Забороняється перебувати на вулиці без супроводу дорослих  після 21.00 години.

13 жовтня 2023р.

Секрети успішного спілкування

 

 Ваш робочий день добігає кінця, ви вже втомлені, але нам ще треба трішки попрацювати Щоб зняти втому, я пропоную вам сісти зручно, закрити очі і думками полинути у будь-який куточок природи. Наприклад до лісу. Уявіть собі, що ви знаходитеся на галявині лісу. Чути спів пташок, шепіт лісу. Доноситься приємний аромат квітів. Легенький вітерець колише гілля дерев. Яка краса! Але потрібно повертатися до уроку. Відкривайте очі. Подивіться один на одного, усміхніться. Побажайте один одному гарного дня.

- Чи змінився ваш настрій?

- Як ви думаєте, чому?

- Так, навіть від одного доброго слова стає краще й радісніше на душі.

Як ви уже зрозуміли, ми сьогодні з вами поговоримо про  «Секрети успішного спілкування».

Тема не є для вас новою, тому ми сьогодні пригадаємо:

- Що таке спілкування?

- Яку роль воно відіграє у житті людини?

- Які рівні спілкування люди використовують?

- Яких правил необхідно дотримуватися у спілкуванні, щоб зробити його приємним і успішним?

Відомий французький письменник Антуан де Сент- Екзюпері відзначив, що: «Найбільша розкіш – це розкіш людського спілкування»

Спілкування.. Здавалося б, що ж тут важкого? Чи не так?

Захотілося поговорити із товаришем, знайомим, зустрілися і говори скільки душа бажає. Та насправді не все так просто. І щоб відчути дійсну розкіш спілкування, потрібно багато чого вміти і знати.

Мозковий штурм «Спілкування – це…»

- Що ж таке спілкування?

Спілкування – це процес взаємодії  між людьми, під час якого відбувається обмін інформацією, досвідом, уміннями і навичками, діяльністю та результатами цієї діяльності.

Спробуйте пригадати, до скількох людей і у яких справах вам доводилося звертатися впродовж дня.

Якщо скласти стислий перелік таких звернень, ви переконаєтесь, що все наше життя проходить у спілкуванні.

Спілкування людей між собою є життєвою необхідністю, адже, жодна людина не може існувати сама по собі. Кожен із нас живе в певному мікросоціумі. Це той невеличкий світ, який оточує кожного з нас – сім’я, друзі, рідні, знайомі, колеги.

На сьогоднішній день коло вашого спілкування обмежене: однолітки –батьки - учителі. Але попереду у вас ціле життя. 

Кожен з вас мріє у майбутньому стати успішним. Чи не так?

Найголовніша формула успіху – вміння спілкуватися з людьми Адже від уміння спілкуватися залежить дуже багато в нашому житті.

Спілкування є містком до появи справжніх друзів, досягнення мети, отримання бажаного: роботи, кар'єри.

Зрештою, від уміння спілкуватися залежить те, чи будеш ти взагалі цікавим для людей, а значить, чи зможеш завоювати їх повагу та авторитет. 

6 жовтня 2023р.

Тема: Алкоголь і підліток.

Тема сьогоднішньої години спілкування  - алкоголізм. Алкогольні напої зараз ллються рікою, п'ють їх навіть діти. Від пияцтва в країні щорічно гине 40 тисяч громадян  - це в 3 рази більше наших втрат за всю афганську війну.

- Чи знаєте ви про ці цифри?

- Чи вважаєте ви, що ці цифри мають до вас відношення?

- Чи вважаєте ви, що треба проводити боротьбу з алкоголізмом?

- Чи сумісний алкоголізм зі здоровим способом життя? 

 Що ж таке алкоголь і в чому його підступні властивості?

З точки зору медицини,  алкоголь - це винний спирт. По дії на організм він відноситься до наркотиків. І володіє всіма ознаками наркотику: надає болезаспокійливу, снодійну і наркотичну дію, викликає при малих дозах збудження, а при частому вживанні - звикання і потреба в ньому. Винний спирт - отрута, яка вражає всі органи, але особливо згубний вплив він робить на серце, печінку, центральну нервову систему. А ще алкоголь вражає мозок, позбавляє людину розуму. Недарма ще Піфагор говорив, що «пияцтво є вправа у безумстві». У 1975 р. Всесвітня організація охорони здоров'я визнала: «Алкоголь - наркотична отрута». До алкогольних виробів відносяться: пиво, вино, горілка, спирт, самогон, чача, брага і інші напої, що мають міцність від 1,5 і більше градусів у своєму складі.

Чим більше алкоголю надійде в організм, тим більше отруюється мозок. В залежності від рівня отруєння мозку розрізняють шість ступенів сп'яніння.

Перша ступінь – слабке  сп'яніння. Ознаки його - придуркуватих, рухливість, балакучість, розв'язність, хвастощі, шумливість, самовпевненість.

Друга ступінь - буйність. Для неї характерні підвищена дратівливість, запальність, озлобленість, схильність до скандалів та бійок.

Третя ступінь - паралельність - порушується координація рухів, іноді п'яний не може самостійно пересуватися.

Четверта ступінь - безумність, шалено п'яний не розуміє, що робить і говорить, здатність думати порушена, в крайньому випадку повністю втрачається.

П'ята ступінь - усипання - алкогольний сон. П'яний не втрачає чутливість, тому його можна тим або іншим способом розбудити і навіть змусити встати на ноги.

Шоста ступінь - наркозність - алкогольний наркоз. П'яний повністю втрачає чутливість і захисні рефлекси, тому може потонути у ванні і в калюжі, згоріти у вогні, викликаному випала з рота сигаретою.

 Як відбувається звикання до алкоголю? Алкоголізм - важка хронічна хвороба. Вона розвивається, якщо людина довго і регулярно вживав алкогольні напої. Ознаки алкоголізму: нестримний потяг до спиртного, зміна ступеня його перенесення і деградація особистості. Звикання до отрути відбувається поступово. Перша проба, як правило, супроводжується захисною реакцією: блювання, нудота - так організм бореться з отрутою. Поступово збільшується доза, організм звикає, з'являється потяг до алкоголю. Розрізняють три стадії алкоголізму. На останній, третій стадії, відбувається розпад особистості, людина повністю втрачає контроль над собою, п'є сурогати алкоголю, технічні рідини, одеколон, у нього можуть виникнути біла гарячка, інші алкогольні психози. Особливо швидко алкоголізм розвивається у жінок. В народі кажуть: «Чоловік п'є – пів будинку горить, дружина п'є - весь будинок горить». Жінка-алкоголік втрачає всі жіночі риси, в ній гине навіть материнський інстинкт - вона залишає піклуватися про своїх дітей. Діти і підлітки в 3-4 рази швидше звикають до алкоголю. Їх організм ще слабкий, і вони швидше п'яніють від меншої кількості алкоголю.

 

Вправа «Я так думаю»

   Підлітки розраховуються на «День» та «Ніч». У класі розміщені таблички «Згодний» та «Не згодний». Учні «День» займають позицію «Згодний», «Ніч» - займає позицію «Не згодний».

   Дітям пропонується твердження, що можуть вважатись правильними чи ні. Учні обдумують їх та шукають аргументи або контраргументи з приводу кожного.

Твердження:

ü Алкоголь не для підлітків.

ü Реклама алкоголю шкідлива.

ü П’яна жінка заслуговує тільки на громадський осуд.

ü Суворе покарання зменшить кількість випадків правопорушень, злочинів та нещасних випадків на дорозі, у побуті, пов’язаних з алкогольним сп’янінням.

 Діти наводять аргументи на  користь вибраного твердження.

Вправа «Міфи і факти про алкоголь»

 Що ж ви знаєте про спиртні напої?

 Дуже багато підлітків помиляються в деяких питаннях, щодо вживання спиртних напоїв, а людина , яка мало знає про шкідливість алкоголю , може зробити фатальну помилку.

У мене є декілька стверджень, і давайте зараз ми з вами визначимо де міфи про алкоголь , а де факти.

Міфи та факти про алкоголь

· Алкоголь перетравлюється організмом так само, як і їжа. (Міф) Насправді : алкоголь всмоктується набагато швидше , ніж їжа.

 · Пиво і слабоалкогольні напої (такі як джин - тонік) не шкідливі для організму. (Міф) Насправді: Вони призводять до звикання, погано впливають на серце і печінку.

· Ліки від кашлю містять алкоголь. (Факт)  

· Холодний душ може допомогти п'яній людині швидше протверезіти. (Міф) Насправді: Холодний душ робить п'яного тільки мокрим і холодним.

· Банка пива 350 мл містить стільки ж алкоголю, як і 180 мл вина або 45 мл горілки. (Факт)

· Випивши забагато алкоголю, можна померти.(Факт): Людина може померти від одноразового передозування алкоголем..

· Те, як алкоголь вплине на людину, не залежить від статі. (Міф) Насправді: Вміст алкоголю у крові жінки, яка випила одну склянку, буде вищим, ніж у крові чоловіка, який теж: випив одну склянку, навіть якщо у них однакова вага. Після більшої кількості склянок різниця стає ще помітнішою.

 · У невеликих дозах алкоголь зменшує напруження і знімає комплекси. (Факт)

· У невеликих дозах алкоголь послаблює концентрацію та сповільнює реакції. (Факт)

· Тривале зловживання алкоголем призводить до деградації особистості. (Факт)

 · Якісні алкогольні напої не завдають шкоди організму. (Міф) Насправді: Будь-який алкоголь шкідливий. Продукт його розпаду - оцтовий альдегід завдає руйнівної шкоди організму.

· Вживання алкоголю вагітною жінкою перешкоджає нормальному розвитку мозку ненародженої дитини. (Факт: Ушкодження мозку дитини - це лише один з можливих ризиків, які бере на себе вагітна жінка, коли п'є алкогольний напій. Серед дефектів, викликаних вживанням алкоголю, є негативні зміни розвитку обличчя.)

 · Алкоголь, що міститься в технічному спирті, такий самий, як і в алкогольних напоях. (Міф) Насправді: Технічний спирт є небезпечною отрутою, і його ніколи не можна вживати.

 · Печінка є органом людського тіла, який відповідає за перероблення алкоголю. (Факт)

Підведення підсумків

    У людини, що вживає алкогольні напої, може розвиватись така хвороба, як алкоголізм. Вона руйнує життєві плани, пригнічує, приносить з собою безліч проблем. Щоб цього не сталося, треба пам'ятати, що ваше здоров'я і ваша доля — у ваших руках.

Притча «Про крамницю бажань»

   Одного разу селянину приснився дивний сон. На вулиці – крамниця з вивіскою: «Тут здійснюються ваші мрії». Зайшов, а за прилавком – сам Господь. Чоловік запитав: Чи справді я тут можу одержати все, чого забажаю? – Звичайно! – Тоді я хочу здоров’я собі і своїм близьким, успішну кар’єру, хороших друзів, достаток…

   Бог простягнув маленьку торбинку.   - Як, я хочу так багато, а торбинка така маленька? Невже все це там поміститься?  - Хіба ти не знаєш? Ми продаємо лише насіння, а що з нього виросте – залежить лише від тебе.

   Отже, ваше майбутнє у ваших руках!

Вправа «Мікрофон»

   Діти по черзі продовжують речення:

Сьогодні я дізнався …,

Сьогодні я зрозу

29 вересня2023р.

Виховна година  до Дня Захисника України

«В єдності наша сила»

УЧИТЕЛЬ:  Шановні друзі! 1 жовтня, вся Україна відзначатиме День захисника України і День українського козацтва.

Де про славу козацьку згадаємо.

А би не забути історію роду,

Аби бути гідними свого народу.

Козацтву належить особливе місце в історії України й історичній пам’яті українського народу. Саме козацтво було тією силою, яка активно впливала на історію України 17-18 століть. День Покрови, 14 жовтня, святкують в усіх козацьких громадах світу дуже урочисто, з молебнями про живих, з панахидами за тими, хто відійшов у вічний світ, із урочистими загальними зборами козаків. І ми сьогодні зібралися у цьому залі, щоб відзначити це свято.

Улюблена Богом перлина

Для всіх українців одна –

Козацька моя Україна,

Хлібів золотих сторона

 

 Цей день обрали невипадково. Споконвіків на свято Покрови наші пращури вшановували воїнів-захисників. Традиція ця дуже давня і походить ще з часів Київської Русі. Козаки вважали Покрову своєю заступницею. На Січі була церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Збираючись у похід на ворога, козаки проводили молебень до своєї покровительки. Повернувшись щасливо з походу, дякували їй за збережене життя.

. Примітно, що свято Покрови Пресвятої Богородиці має й іншу назву – Козацька Покрова,  що свідчить про шанобливе ставлення українських воїнів до релігійних дат. Козаки вірили, що свята Покрова Пресвятої Богородиці охороняє їх. Історично в цей день було прийнято згадувати і віддавати належне козацькій доблесті. Саме 14 жовтня на Січі обирали нового отамана і влаштовували свято козацької мужності та відваги.

                            

Як відомо, людина нерозривно пов’язана з минулим свого народу, його історією, і сьогодні ми перегорнемо одну зі сторінок нашого славного минулого.

. День захисника України – свято не тільки військових. Це свято нескорених, свідомих громадян, які вболівають за долю нашої країни, день усіх небайдужих, які своєю професійною діяльністю, сумлінною працею, волонтерською роботою забезпечують Україні захист.

 Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а вміло захищала себе від ворогів. Був час, коли всю нашу землю загарбали й поділили між собою сусідні держави. Нестерпно було жити українському народові в неволі.

 Ми  не можемо не згадати жахливої сторінки в історії Українського народу як Друга світова війна. Україна в ході Другої світової війни зазнала більше руйнувань, ніж будь-яка інша європейська країна.  А скільки українських захисників поклали голови за наше мирне майбутнє! А скільки синів , татусів рідні не дочекалися із війни! Щодня чекаючи звістки, довгоочікуваних листів-трикутників.

                                        

 Перегорнімо сучасну сторінку історії України, вдивімось в обличчя наших героїв – захисників України! Революція гідності, події на Донбасі…Вони тривожать наші душі, не залишають байдужими жодного громадянина України, і тому кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Революції Гідності і заради чого пожертвували своїм життям Небесна Сотня, заради чого захищають нашу Україну воїни АТО.

 Напевне, кожен із нас. Навіть у глибині душі, не міг подумати, що буде жити в часи, коли повсюди чути слово війна. Воно так непрохано увірвалося в наш словник, його чути як із  вуст найменшого українця, так із вуст дорослого громадянина.

  Настав той час! Війна настала! Ніким не оголошена війна. Несправедлива, незрозуміла війна…Війна це горе не однієї людини, а цілого народу. Будь- яка війна несе смерть. Каліцтво вдягає в жалобу тисячі материнських сердець. Захисники не шкодують свого здоров’я, готові покласти своє молоде життя на вівтар боротьби із сепаратистами на вистражданих східних кордонах країни. Це наш  біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем вдячності за все, що зробили ці люди для нас. Вони – теперішній голос нашого сумління, своїм прикладом показують силу та незламність українського духу.

 Згадаймо наших героїв, і не тільки наших, а й всієї України – нашої рідної неньки. Хлопці, батьки, брати, сини загинули за нашу свободу і залишаться назавжди в нашій пам’яті захисниками, і тому вони – Небесна Сотня.

 Тисячі людей прийшли на головну площу столиці не для того, щоб слухати палкі промови політиків. Вони з квітами та свічками прощалися із загиблими героями. Сліз на Майдані не приховують, їх не соромляться ані жінки, ані чоловіки.

 Друзі! Хочеться, щоб кожен із нас завжди почувався частинкою нашої славної держави. Зрозумійте, що ви її сьогодення і майбуття, саме ви творите долю Батьківщини. У кожного з нас є можливість зробити свій внесок у її розвиток. Якщо ми житимемо у злагоді, братерстві, поважатимемо, розумітимемо, підтримуватимемо одне одного, якщо у кожного в серці буде гордість і любов до своєї землі  - наша Україна розквітне. Тож побажаймо всім нам жити в Україні – єдиній країні! Україна - наш спільний дім! Україна – це я! Україна  - це ти!

 

22 вересня                                   Виховна  година

Тема: "НІ-шкідливим звичкам!"

- Як ваш настрій, як промайнув день у школі?

- За звичкою в таку пору ми вже втомились і хочемо відпочити. А я пропоную вам відпочити з користю.

- Це як?- скажете ви.

- А дуже просто,- скажу я вам.- Ми поговоримо про наші звички.

 

- А що ж таке звичка?

 Звичка – особлива форма поведінки людини, яка виявляється у схильності робити ті чи інші дії, що закріпилися внаслідок багаторазового повторення їх.

- У кожного з нас є якісь звички (вранці чистити зуби чи довго спати, не застеляти ліжко, обов’язково мити тарілку чи чашку, не вимикати світла в коридорі і т.д.). Пригадайте і запишіть на ось цих листочках хоча б декілька з них. А зараз я назву шкідливі звички, а ви прослідкуйте чи якась із них не  записана у вас.

  Шкідливі звички:

· Ігрова залежність – патологічна схильність да азартних ігор. Гра починає домінувати в житті, що призводить до зниження соціальних, професійних, матеріальних та родинних цінностей

· Телевізійна залежність –весь вільний час людина проводить перед телевізором (вмикає його відтоді, як прийшов до дому)

· Інтернет- залежність – це невиправдано довге, патологічне перебування в інтернеті. Ознаки: нав’язливе прагнення постійно перевіряти електронну пошту – збільшення часу, проведеного в мережі онлайн – збільшення кількості грошей, які витрачаються на інтернет-послуги

· Техноманія – бажання постійно оновлювати вже наявні телефони, комп’ютери, телевізори та побутову техніку, купувати все більш нові і вдосконалені моделі. Ця залежність веде до депресій, нервових розладів у разі, якщо немає фінансової або будь-якої іншої можливості придбати бажану річ

· Звичка гризти нігті – хвороба, з непереборним бажанням гризти нігті і задирки

· Колупання в носі, шкіри обличчя, шкіри ніг, голови, шкіри пальців ноги інших частин тіла носять характер спроб позбавлятися від недоліків на обличчі і на тілі

· Клацання суглобами – починається це «захоплення» зазвичай ще в дитинстві і звичка «хрустіти пальцями» залишається на все життя – суглоби постійно травмуються і втрачають рухливість, зростає ризик появи раннього артрозу

· Звичка гризти олівець або ручку – може бути наслідком нервового напруження. Людина, що гризе будь-які предмети заносить в рот додаткові мікроби, що може привести до різних захворювань (фарингіт, ангіна, тонзиліт, запальні захворювання шлунка, кишечника), а також викликати пошкодження емалі зубів.

· Пхикання або істерики у дітей – така поведінка часто зустрічається в кризові періоди (особливо в 1,5 і в 3 роки) – це ще не шкідлива звичка Якщо кожною істерикою дитина домагається, чого хоче, то тоді з істеричної дитини надалі виросте істеричний дорослий!

 Найбільш шкідливі:

 – наркоманія, – алкоголізм,   – тютюнопаління.

Кожна з цих звичок викликає залежність людини від тієї чи іншої речовини, яку вона вживає.

 

 

- Як ви зрозуміли, сьогодні ми поведемо нелегку розмову про підступних ворогів людства — тютюн, алкоголь і наркотики. Це ті найбільш шкідливі звички, які шкодять особистому здоров’ю, та здоров’ю інших людей. Отже тема нашого заняття :”НІ - шкідливим звичкам!” Сьогодні ви дізнаєтеся на скільки небезпечні для здоров’я ці шкідливі звички і спробуєте навчитися їм притистояти. Ми живемо в складних екологічних умовах і величезне значення має здоровий спосіб життя. А здоровий спосіб життя і шкідливі звички - це два не сумісні поняття.

 

- Ви, мабуть, не раз чули від дорослих про шкідливість паління і вживання спиртних напоїв. І я дуже добре розумію, що ви самі хочете розібратися в складних суперечностях життя, навчитися критично ставитися до людських слів і справ. Звідси й прагнення на власному досвіді перевірити правильність тверджень про шкідливість сигарети, кухля пива й чарки вина.

Зараз куріння, вживання алкогольних напоїв та наркотиків серед молоді – дуже серйозна проблема, і проблема не тільки медична , але і соціальна. Тоді як в Європі все більше і більше розповсюджується прихільність до здорового способу життя, у нас  в Україні помітна абсолютно протилежна тенденція.

Про тютюнопаління. 

Всього в країні нараховується близько 6,2 мільйонів активних курців, що складають третину всього працездатного населення країни;

- Україна посідає 17 місце в списку країн-лідерів за кількістю курців;

- щорічно до числа курців долучаються не менш 100 000 українців;

- кожен четвертий підліток в Україні викурює першу сигарету у віці 10 років;

- Україна є другою країною у світі (після Чилі), де у віці 13-15 років курять більше 30 % юнаків і дівчат;

- Україна займає ІІ місце за кількістю викурених сигарет на одного громадянина. На кожного українця припадає понад 2500 сигарет — майже 7 щоденно;

- за офіційною статистикою в Україні щороку від хвороб пов'язаних з курінням помирає 120 тисяч чоловік.

 

-  А чи не виникало у вас питання « Чому люди курять? (відповіді учнів)

 

Молоді люди вважають, що виглядають дорослішими, крутішими, коли тримають цигарку.   Багато хто курить, щоб заспокоїтись, компенсувати невдачу, нудьгу чи незадоволення, інколи стрес штовхає людину до цієї звички.

 

-  А чи знаєте ви «Звідки прийшла звичка курити?»

- Відкриття Америки в 1492 році подарувало людству дві  знаменитих рослини  – картоплю  і тютюн.  Гьоте зазначив , що картопля  стала для людини благословінням , а тютюн – карою. Ще з давніх часів люди почали  спостерігати негативі наслідки куріння і проводили боротьбу зі шкідливими звичками.

В кінці 16 столітті в Англії за куріння страчували, а голови страчених з трубкою в роті виставляли на майдані.  В Турції курильщиків саджали на кол. В Росії за куріння – страчували, а в кого знаходили тютюн били та відрізали ніс та вуха, відправляли в Сибір.

Ось така сумна історія... над якою варто задуматись.

 

 Про алкоголь

Іншим найпоширенішим фактором, що негативно впливає на стан здоров’я людини  – є алкоголь.

Проблема вживання алкоголю дуже актуальна в наші дні. Зараз споживання спиртних напоїв у світі характеризується величезними цифрами. Від цього страждає все суспільство, але в першу чергу під загрозу ставиться  підростаюче покоління: діти, підлітки, молодь, а також здоров’я майбутніх матерів. Адже алкоголь особливо активно впливає на  підростаючий організм, поступово руйнуючи його.

 Алкоголізм не звичка , а хвороба. Алкоголь – це універсальна отрута, яка діє на весь  організм. За статистикою, алкоголіком  становиться кожен десятий українець. Кожен рік від алкоголю помирає більше 40 тис. українців.  

Вживання і зловживання алкогольними напоями особливо небезпечне в дитячому , підлітковому віці. А на полицях магазинів ми бачимо великий вибір напоїв слабоалкогольних з зовсім низьким вмістом алкоголю. Але цим не варто зловживати, бо до звикання приводить навіть невеликий відсоток спирту.

 

-  Як ви розумієте, алкоголь « б’є» не тільки самого питущого, але і людей , що оточують його. Питущі люди зневажають своїми обов’ямками, друзями, сім’єю і дітьми, для того, щоб задовольнити  свою потребу. Пам’ятайте, що  алкоголь призводять  до деградації особистості, руйнування сім’ї, безробіттю і смерті.

Боротьба з алкоголізмом найбільша соціальна і медична проблема будь – якої держави.

Необхідно усвідомлювати, що алкоголізм – реальність. Більшість людей думають, що їх це не торкнеться, обійде стороною. Алкоголізм не може обійти, адже це – результат нашої власної 

15 вересня ВИХОВНА ГОДИНА

Тема Мінна безпека. Як діяти.

 Доброго дня, дорогі діти. Нажаль, наша країна сьогодні проживає складні часи, адже триває повномасштабна війна. Звісно, нам з вами дуже пощастило, тому що ми проживаємо на відносно мирній території, в так званому тилу. Але, тим не менш, тема, яку ми розглянемо, є дуже актуальною і для нас. Отже, тема нашого сьогоднішнього заняття – «Мінна безпека». Метою даного заняття є виховувати почуття власної відповідальності за своє життя та за життя оточуючих. Сьогодні кожен з вас створить свою власну пам’ятку, яку ви потім заберете додому, про те, яких правил потрібно дотримуватися, щоб зберегти своє життя та здоров’я.

- Яка тваринка є символом знешкодження та розмінування небезпечних місць в Україні? (Пес Патрон). Вірно!!!! Отже, беремо зараз зображення нашого песика-символа та приклеюємо його у верхній куток майбутньої пам’ятки. Передаємо ці заготовки сусіду зліва.

- Тепер називаємо нашу Пам’ятку (діти перелічують варіанти та спільно вибирають найкращий). Дуже влучна назва! Підпишіть заголовки та передайте сусіду зліва. Працюйте гарно та охайно, адже ви – команда!!!

- Перше, що потрібно знати, це що відноситься до вибухонебезпечних речовин (боєприпаси, що не вибухнули. залишені вибухонебезпечні боєприпаси. міни-пастки.) Тому як варто назвати перший розділ? (варіанти учнів. Після того, як буде підібрано найкращу назву та записано типи речовин, приклеїти картинку з типами мін)

 

- Міни бувають різного розміру: від зовсім невеликого, як-от з долоню, до розміру ноутбука чи великої миски. Часто вони зеленого, сірого, чи коричневого кольору, зроблені з пластику чи з металу. Отже, зелений, сірий чи коричневий кольори допомагають мінам добре маскуватися в траві, землі чи кущах. Є міни, які кріпляться на так званій розтяжці: це коли від гранати чи міни тягнуться ледь помітні тросики. Як тільки їх зачіпають, стається вибух. Міни можуть вибухати від дрібного коливання чи коли на них наступаєш. Зона ураження може сягати від 1 до 100 метрів – це приблизно як довжина одного літака. (Підкреслене записати до аркуша) Лише фахівець із розмінування може знешкодити міну. А зайві цікавість та недотримання правил поведінки можуть призвести до найгірших та невиправних наслідків – втрати життя чи каліцтва. Ще одна небезпека криється у снарядах, які не вибухнули. А розпізнати, чи

снаряд розірвався чи ні, може тільки фахівець, тому так важливо не наближатися до них.

- Тому наступний підзаголовок у вашій пам’ятці: «Дії в разі виявлення вибухонебезпечного предмета»

• по можливості ПОПЕРЕДИТИ про знахідку інших осіб, які

знаходяться поруч;

• швидко ВІДІЙТИ на максимальну безпечну відстань (не

менше 100 метрів), при цьому рухатись назад необхідно по своїх слідах

• зберігайте спокій та НЕ ПАНІКУЙТЕ

• негайно ПОВІДОМТЕ дорослих та оперативні служби, надавши

інформацію про характерні ознаки предмета (місце його розташування, дату і час виявлення та особу, яка його виявила)

- Переходимо до останнього пункту в нашому аркуші «Телефони оперативних служб». Давайте ще раз пригадаємо, за яким номером необхідно телефонувати в разі виявлення підозрілого предмета? Вірно! Зараз востаннє за сьогоднішнє заняття передайте аркуш сусіду зліва та запишіть:

 102 – У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ПІДОЗРІЛОГО ОБ’ЄКТА;

 101 – У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ БОЄПРИПАСІВ;

 

1) Ми виготовили з вами такі важливі в цей непростий час пам’ятки, а отже ви теж доклали зусиль для безпеки всіх оточуючих!

2) Що нового ви дізналися на сьогоднішньому занятті? Які висновки ви можете зробити після цього уроку?

3) Перегляд відеоролика про мінну безпеку.

На завершення уроку хочу повідомити вам, що ми не просто так сьогодні згадали Патрона, адже про нього вже навіть є мільтсеріал, першу серію якого ми зараз з вами подивимось. А далі кожен з вас зможе переглянути настіпні серії вже вдома зі своїми родинами

https://www.youtube.com/watch?v=XwwXNli5ik8&t=146s 

 

Використані джерела:

1) https://www.unicef.org/ukraine/documents/mine-safety-school-presentations 

2) https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0

3) https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2022/01/pravila.pdf

4) https://www.youtube.com/watch?v=XwwXNli5ik8&t=146s 

8 вересня 2023

День визволення Донбасу від німецько-фашистських окупантів.

В цей день ми схиляємо голови перед мужністю та героїзмом наших визволителів, перед пам’яттю про їхні подвиги. Ми є нащадками славного покоління, які завоювали нам мирне і щасливе сьогодення. І наш обов’язок – бути гідними їхнього подвигу, усіма своїми справами утверджувати мир, злагоду та суспільну гармонію на нашій рідній українській землі.

Переглянути презентацію за покликанням

https://drive.google.com/file/d/1aVG1cGdYwSnUP_4_zfcZ2uTKFfUPhh10/view?usp=sharing

1 вересня 2023р.

 онлайн уроку до Дня знань:

«Ми українці: честь і слава незламним»

 

Мета: формувати в учнів усвідомлення, що таке Батьківщина, держава, патріотизм, якими мають бути справжні українці; закріплювати знання про символи Батьківщини, визначні пам’ятки, міста-герої. Виховувати любов до рідної землі.

 

 

 

 

1. Мотивація до уроку

Хід заняття

 

Друзі, всім вітання! Я дуже рада бачити знову всіх вас у школі усміхненими, енергійними, щасливими, сповненими сил. Це означає, що вам будуть під силу підкорення вершини гори під назвою «4 клас». Зичу в новому навчальному році, щоб навчання відбувалося в максимально спокійній атмосфері, було сповнене позитивними емоціями, цікавими подіями, новими знайомствами, легкістю в навчанні. І якщо раптом у вас виникатимуть труднощі, ви могли долати їх зі швидкістю блискавки. Ніколи не зупиняйтеся на досягнутих цілях, впевнено рухайтеся до своєї мети, адже попереду на вас чекає дуже багато цікавого в навчанні.

Завдання №1 «Мій настрій»

- Друзі, я пропоную вам узяти аркуш паперу і намалювати на ньому свій настрій, з яким ви приєдналися до першого уроку. Покажіть його своїм однокласникам. (Обмін настроєм)

2. Актуалізація опорних знань

- Друзі, як ви гадаєте, завдяки чому можна дізнатися про людину, що вона українка чи українець? (відповіді учнів)

- За якими ознаками можете впізнати нашу державу? (за символами).

- Які символи вам відомі? (відповіді учнів).

- Друзі, для того щоб переконатися, наскільки ви гарно володієте знаннями щодо символів нашої Батьківщини, пропоную виконати завдання.

 

 

Завдання №2

- Вам необхідно розподілити символи на чотири групи і записати їх на аркуші. Проте, яку вони мають назву, ви дізнаєтеся, класифікувавши їх.

(Набір слів: герб, гімн, тризуб (національні символи), калина, верба, тополя (символи-рослини), лелека, бджола, кінь (символи- тварини), байрактар, пес Патрон, бавовна (символи перемоги).

(Перевірка завдання. Підведення учителем підсумків.)

3. Оголошення теми

- Традиційно, в перший день навчання, ми перший урок присвячуємо нашій Україні. Щоразу дізнаємося на ньому все більше нової та цікавої інформації про нашу Батьківщину, а також говоримо про цінності нашої держави. Тема нашого уроку сьогодні:

«Ми українці: честь і слава незламним».

 

4. Основна частина

- Український народ живе в умовах великої війни вже півтора роки. За цей складний період в житті у кожного з нас, ми зуміли згуртувався, немов одна родина. Продемонструвати свою міць, стійкість, впевненість, силу духу, незламність. На жаль, багато людей втратили власні домівки. Вони змушені були шукати прихистку. Завдяки небайдужим, добрим людям, їх прихистили в інших містах і селах не лише України, але й усього світу. Звісно, що люди, котрі вимушено залишили власну Батьківщину, мають величезну мрію - повернутися на рідну землю і відбудовувати зруйноване ворогом житло, будувати нову процвітаючу країну і разом зміцнювати державу.

У той самий час величезна кількість наших хоробрих захисників і захисниць не лише боронять наші території на сході та півдні України, вони відвойовують наші землі, які вже майже 10 років знаходяться в тимчасовій окупації у ворога. Наші військові щодня демонструють свій залізний характер, холодний розум, впевненість, силу духу, незламність, віру в перемогу, захищають наші життя і максимально бережуть наш спокій. Щоб ми могли з вами ходити до школи, здобувати знання і зростати освіченими українцями.

 

 

Завдання №3. «Асоціативний кущ»

- Друзі, коли ми спілкуємося один з одним, у нашій уяві можуть виринати до певних понять різноманітні асоціації, думки. Я пропоную вам дібрати до слова «незламність» асоціацію і написати її.

(Учні пишуть свої відповіді на дошці Word Cloud). Після проведеної роботи вчитель узагальнює асоціації і робить висновок про те, що «Ми, український народ – нескорений. Ми сильні духом, впевнені у своїх силах, згуртовані та непереможні. Незважаючи на проблеми та життєві негаразди, ми боремося і впевнено йдемо до своєї мети, до здобуття перемог та свободи.)

Завдання №4. Перегляд мультфільму «Україна. Нескорені міста. Київ».

Запитання перед початком перегляду мультфільму:

- Друзі, як ви гадаєте, чи можливо незламними, нескореними називати міста?

- Які міста, на вашу думку, називають нескореними? (відповіді учнів)

- Чи могли б ви назвати відомі вам нескорені міста?

- Про одне із таких міст, а саме про Київ, я пропоную переглянути мультфільм.

Перегляд мультфільму

Запитання за змістом переглянутого:

- У якому році Росія розв’язала війну на сході України? (2014)

- Чи був Київ центром української культури? (так)

- Що робили кияни, які незважаючи на складну ситуацію в столиці, залишилися? (вступали до лав місцевої оборони, волонтерили, плили сітки, допомагали літнім людям і тваринам)

- З якого сторіччя збереглися Золоті ворота? (ХІ ст.)

- Як називається об’єкт світової спадщини ЮНЕСКО? (Софія Київська)

- Що символізує Софійський собор? (символ освіти та культури)

- Яка висота Монументу Незалежності? (61 м)

- Яку назву має улюблене місце художників, музикантів? (Андріївський узвіз)

- Яку назву має найбільший літак у світі? («Мрія»)

 

 

Руханка

 

 

Завдання № 5

Виконання тестів у програмі «Ward Wall». https://wordwall.net/uk/resource/57955327/%d0%bd%d0%b0%d1%80%d0%be%d0%b4%d0%bd%d1%96-

%d1%81%d0%b8%d0%bc%d0%b2%d0%be%d0%bb%d0%b8-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d0%b8

 

 

5. Узагальнення та систематизація знань

Завдання №6. Робота з додатком «Вивчаю – не чекаю».

- Друзі, тепер пропоную відкрити додаток «Вивчаю – не чекаю» з української мови і переглянути уважно перше відео. Після чого поставлю вам декілька запитань за змістом переглянутого.

Відео 1

- Яка мова називається рідною?

- Чи можливо, щоб дві мови були рідні? (так)

- Як називається наша державна мова? (українська) Завдання 1

- Друзі, молодці! Тепер доречно нам закріпити свої знання і прочитати історію Оксани Забужко «Рідна мова». Для цього, будь ласка, натисніть на першу книжечку зеленого кольору. Пропоную бажаючим проявити ініціативу і прочитати вголос для своїх друзів історію. (читання вголос дітьми).

 

 

6. Рефлексія

Завдання №7. Вправа «Мікрофон».

- Друзі, я впевнена в тому, що кожен з вас сьогодні почерпнув цікаву та корисну інформацію. Я пропоную вам озвучити свої думки і відповісти одним реченням:

● Сьогодні я дізнався, що … .

● Тепер я знаю, що … .

● Мене здивувало … .

● Мені було незрозуміло … .

● Я б хотів побувати … .

Виховна година

«Цивільний захист – це не жарти, треба всім про нього знати»

Життя, як бачимо, не завжди протікає спокійно. Кожного дня ми з вами слухаємо новини. Скільки серед них прикрих, про нещасні випадки, які зненацька спіткали мирних громадян. Як важливо у таких ситуаціях, щоб людина не розгубилася, взяла себе в руки і пригадала, як поводитися за таких обставин, як врятуватися самій і як допомогти іншим.

Сьогодні у нас, діти, надзвичайний урок. У нас урок з цивільної оборони.

- Що таке ЦО?

ЦО – державна система органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та військового характеру.

І ось сьогодні ми з вами узагальнимо наші знання про існуючі надзвичайні ситуації; згадаємо правила користування індивідуальними засобами захисту.

— Які ви знаєте індивідуальні засоби захисту? (Протигази, ватно-марлеві пов’язки, респіратори, захисні костюми).

Діти, що може означати сигнал сирени? (Для звернення уваги населення в екстрених випадках (надзвичайних ситуаціях) для передачі інформації включаються сирени, а також інші сигнальні засоби (гудки фабрик, заводів, кораблів), які тривають 5 хвилин. Цей сигнал означає: «Увага всім!»

Дії при надзвичайних ситуаціях

Дії при землетрусі.

Якщо землетрус застав вас у будинку, найкраще протягом 15-20 секунд вибігти на відкриту місцевість. Не можна стояти поблизу будівель, високих стін; не користуйтесь ліфтом. Якщо неможливо вибігти на вулицю сховайтесь під стіл, в шафу або відчиніть двері і станьте у дверний отвір. Обличчя закрийте руками, щоб не поранитися склом. Тримайтесь подалі від вікон та скляних перегородок. Якщо підземні поштовхи застали вас на вулиці – відійдіть далі від будівлі, ліній електропередач. Не торкайтесь обірваного дроту – він може бути під напругою. В автобусі не треба зчиняти паніку, бити вікна, рватися до дверей. Водій зупинить автобус і відкриє двері.

Дії при повенях.

Якщо вода застала вас у полі, лісі, треба вийти на підвищені місця або вилізти на дерево. Можна використати всі предмети, які зможуть триматися на воді (дошки, уламки дерев). Якщо ви знаходитеся у домі, треба перенести необхідне майно на вищі поверхи або в ті місця, які не затоплюються водою. Обов’язково вимкнути газ. електрику, взяти документи, теплі речі, їжу.

Дії при пожежі.

Палаючий будинок залишають накрившись з головою мокрою ковдрою або верхнім одягом. В задимлених приміщеннях треба рухатися поповзом або пригнувшись. Якщо пожежа застала вас в степу або в лісі, кордон вогню слід переходити проти вітру, прикривши обличчя та голову одягом.

Правила пожежної безпеки.

Забороняється: — розводити багаття в лісах, заростях очерету, поблизу хлібних полів; — не можна палити сірники та кидати їх, не загасивши в полі, лісі.

Правила поведінки вдома.

Обережно користуватися вогнем, нагрівальним, електричним, газовим приладдям, не забувати вимикати після користування.

Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР).

СДОР – хімічні з’єднання, які згубно впливають на здоров’я людей, тварин і навіть рослин. На виробництві дуже часто застосовують хімічні речовини. Якщо неправильно їх використовувати можна отруїтися. З’являється тошнота, блювота, слабкість, головний біль, неприємні відчуття в очах та гортані. Треба промити водою очі, ніс, ротову порожнину. Вийти на свіже повітря та звернутися по допомогу до лікаря.

Пам'ятка: правила поведінки під час бойових дій

 Документи

Документи, які необхідно мати при евакуації: паспорт, водійське посвідчення, свідоцтво про народження, акти приватизації на землю, документи на авто, закордонний паспорт, ідентифікаційний код, документи на отримання соціальних виплат. Все це потрібно відсканувати та скинути на флешку.

Крім того, необхідно виписати телефони родичів та друзів в окремий блокнот і тримати його при собі. Не забути також взяти стартові пакети мобільних операторів, радіо на батарейках, ліхтарик, аптечку, гроші, цінності та необхідний запас їжі.

Самозбереження

Якщо ви ще не вирішили залишити небезпечну зону, а місто (район, квартал) вже знаходиться в зоні активних дій, пам'ятайте, що ви зобов'язані берегти здоров'я самого себе і своїх близьких.

Якщо Ви залишилися в місті:

- Уникайте стратегічних об'єктів, трас, колон автомашин, блокпостів, місць скупчення людей - всі вони в будь-який момент можуть опинитися під вогнем;

- При собі завжди тримайте ДОКУМЕНТИ, що підтверджують вашу особу. У разі їх відсутності Вас мають право затримати;

- Шибки посильте липкою стрічкою, скотчем і картоном, закладіть рами подушками. Найпоширеніші рани - осколкові;

- Утеплювайтесь, щільно закривайте вікна та двері. Залишаючи будинок, повідомляйте близьким ваш детальний маршрут;

- Зміцнюйте місце свого перебування мішками з піском, поруч з житлом тримайте запас дров чи вугілля, але не горючих матеріалів;

- Максимально запасайтеся водою, продуктами, теплим одягом;

- Тримайте біля себе аптечку, не виходьте без неї на вулицю;

- Не залишайте своє укриття під час денних обстрілів, навіть якщо Вам здається, що все затихло;

Якщо Ви побачили людину у військовій формі, зі зброєю в позиції бойової готовності, ОБОВ'ЯЗКОВО:

- Повільно покажіть чисті долоні, піднімаючи руки злегка над собою;

- Запитайте, як можна залишити лінію вогню;

- Негайно покиньте зону небезпеки;

- При прояві агресії, не заперечуйте, зберігайте спокій і чітко виконуйте вказівки.

Артобстріл та авіаудар

Якщо ви почули характерний свист або в нічний час побачили дію світлової гранати, негайно сховайтеся в безпечне місце. В ідеалі - це бомбосховища, але їх можуть замінити нижні поверхи приміщення з товстими стінами (підвали надійних невисоких будинків (важливо, щоб з них було як мінімум два виходи), підземні переходи, приміщення з несучими стінами (санвузол), чавунна ванна. Головне, щоб це місце було подалі від вікон і оточене бетоном.

Не залишайте своє укриття до закінчення обстрілу. Не знімайте обстріл на телефон і не намагайтеся визначити кут попадання снаряду.

Завали

Якщо ви опинилися під завалами, постарайтеся очистити простір біля обличчя та грудей, розслабте м'язи і заспокойте дихання, постарайтеся повідомити про себе, використовуючи засоби зв'язку, або привертайте увагу галасом, наприклад,
стуком. Не кричіть, якщо ви в "повітряному мішку", економте повітря - до зруйнованої будівлі обов'язково прибуде бригада МНС і вас почують.

Артобстріл у дорозі

Негайно лягайте на землю туди, де є виступ (початок тротуару, бордюр), або хоча б в невелике заглиблення. Якщо поруч є бетонна конструкція - лягайте поруч з нею, але подалі від споруд, які можуть обрушитися або спалахнути
при прямому влученні.

Захист дають земляні щілини або траншеї, неглибокі підземні колодязі й широкі труби водостоку, канави глибиною 1-2 метри на відкритому місці, оглядові ями відкритого (на повітрі) гаража.

Лягайте, обхопивши голову руками. Закривайте долонями вуха і відкрийте рот - це врятує від контузії, вбереже від акустичного удару

Вибуховий пристрій

Якщо ви виявили підозрілий предмет (дерев'яний, пластмасовий, металевий) -нічого не торкайтесь і повідомте про це батькам або в МНС, позначте місце яскравим шматком тканини, гілками.

Тест «Що робити в небезпечних ситуаціях»

https://naurok.com.ua/test/test-scho-robiti-v-nebezpechnih-situaciyah-1379008.html

Як ти дізнаєшся про те, що сталася надзвичайна ситуація?

а) по книзі;

б) по телевізору;

в) почувши сирену;

г) з газети.

– У випадку надзвичайної ситуації ти будеш діяти згідно:

а) поради друзів;

б) вказівкам штабу ЦО;

в) нікого не буду слухати.

- У разі землетрусу ти:

а) будеш дивитися у вікно;

б) вийдеш на відкриту місцевість;

в) зайдеш у ліфт і спустишся вниз. –

У випадку пожежі ти:

а) залишиш приміщення;

б) сховаєшся у шафі;

в) спробуєш погасити вогнище.

– Які засоби захисту тобі відомі?

а) гарний одяг;

б) протигаз;

в) солодощі;

г) ватно-марлева пов’язка.

– Що необхідно взяти з собою у випадку надзвичайної ситуації?

а) іграшки;

б) документи;

в) одяг;

г) цукерки і печиво.

- Якщо почнуться обстріли:

а) будеш знімати на телефон;

б) сховаєш в укриття;

в) вибіжеш на вулицю;

г) будеш продовжувати займатись своїми справами.

- Якщо знайдеш невідомий предмет на вулиці?

а) штовхнеш його ногою;

б) підіймеш його;

в) повідомиш дорослих;

г) позначеш чимось яскравим місце, щоб ніхто не підходив.

-Якщо обстріли тебе застали на вулиці?

а) ляжеш на землю, прикрию голову руками;

б) будеш втікати;

в) будеш кричати;

г) будеш знімати на телефон.

-Якщо ти опинився під завалами?

а) постараєшся вибратись самостійно;

б) постараєшся очистити обличчя і груди;

в) будеш кричати;

г) будеш панікувати.

Гра «Відгадай слово»

1). Огнеаскивгни (вогнегасники).

2). Відра з доовю (водою).

3). Сокіп, ямлзе (пісок, земля).

Які засоби захисту ви знаєте?

1). Овсхщаи (сховища).

2). Індивідуальні засоби:

— гапрозити (протигази).

— еспіраторра (респіратори).

— ватно-марлева в’язпоак (пов’язка).

— захисні юмкосит (костюми.)

Висновок:

Прослухавши цю інформацію, запам’ятайте: потрібно зберігати спокій та слідувати інструкціям.

24 лютого 2023р.

Тема: Ми – українці: честь і слава незламним

 «Ми – українці: честь і слава незламним!». Ми поговоримо про наших героїв на передовій, та тих, хто допомагає з тилу.

Війна – це збройна боротьба між народами, державами або групами людей за владу, багатство, власність, виживання, ресурси (зокрема, землю). Це змушувало людей шляхом насилля виконувати ворожу волю. Історики вважають, що свого часу війни були рушіями розвитку суспільств. Проте війна – це завжди руйнування, горе, страх і смерть. Війни виникають тоді, коли люди або групи людей не поважають погляди, переконання і поведінку інших. Тоді вони агресивно вирішують суперечності. Агресія та зброя стають останнім аргументом розв’язання задоволення власних інтересів.

Держава, на яку напав зовнішній ворог, має право і навіть обов’язок захищатися, боротися за незалежність і територію. Народ, що не відстоює власну землю, приречений на завоювання агресором.

Для більшості громадян України напад Росії став шоком. Проте російсько-українське протистояння має глибоке історичне коріння. Його витоки можна віднайти в періоді становлення Російської імперії.

Збройний конфлікт – це не лише військові операції на полі бою за участю військових. Під обстріли потрапляють і цивільні люди. Вони вимушені втікати, шукати притулку, бо їхні оселі, лікарні, школи руйнуються. Тому з війнами завжди пов’язані такі явища, як біженці, переселенці. Там, де є збройний конфлікт, масово порушуються права людей, зокрема на життя, житло, освіту, пенсію, медичний захист, свободу пересування.

Стійкість та незламність українців на шляху до Перемоги сьогодні захоплюють весь світ. Ми – українці, наша любов до України за останній час зросла до неймовірних розмірів.

Як сталося так, що у глобалізованому світі XXI століття, коли пам’ять про дві криваві світові війни ще жива, коли на міжнародному рівніцінності гуманізму і визнання життя людини проголошуються найвищою цінністю, стала можливою агресія небачених масштабів?

24 лютого 2022 року рф напала на Україну по всій довжині спільного кордону і з території білорусі. Широкомасштабне російське вторгнення в Україну, відкритий воєнний напад – частина російсько-української війни, розв’язаної рф 2014 року, участь у якій вона постійно заперечувала. Армія ворога обстріляла прикордонні застави, завдала удари з повітря по понад 40 об’єктах військової інфраструктури майже усіх регіонів України. Одночасно розпочався рух танкових колон і живої сили ворога.

.

.Російський масштабний напад на Україну став найбільшим випробуванням для нашої країни за весь час її незалежності. Йдеться про саме існування не тільки незалежної української держави, а й самої української нації. Для українців боротьба проти російської навали – це боротьба за майбутнє самого українського народу.

Окупанти, посягнувши на українські землі, сподівались захопити Вільний Народ за декілька днів, забувши про те, що століттями чужинці дивувалися неповторній Звитязі Українського воїна. Так і сьогодні, коли за короткий термін, за підтримки потужного всеохоплюючого волонтерського руху, Збройні Сили України перетворилися на одну з найбільш боєздатних та дієвих армій, а український народ не припиняє дивувати світову спільноту своєю злагодженістю та звитягою. Дякуючи незламному духу наших воїнів, ми з вами маємо змогу розпочати навчання, проводити вільний час із користю, спілкуватись та інше.

.Війна, як ніколи, згуртувала українську націю, мобілізувавши весь її потенціал на відсіч ворогу. Вона торкнулася кожної української родини, стала частиною нашого життя, а перемога у ній стала спільною метою всього українського народу. Кожний українець має свій рахунок війні та свою історію боротьби, що у сукупності складають нашу спільну історію спротиву.

На захист Батьківщини піднялися й жінки. Дійсно – нескорені! На світлинах – жінки-лікарі, що зараз в полоні. Вони принесли найвеличнішу жертву – своєю неволею заплатили за нашу волю! Нехай люблячий Господь благословить найшвидшим поверненням на рідну землю тих, хто зараз страждає в полоні!

Наші герої незламні та мужні, вони боронять наше життя та свободу на передовій. Але є й ті, хто обороняє та допомагає в тилу.

Під чай війни волонтери охопили багато сфер людського життя та допомагають усім, чим можуть не тільки в України, а й за її межами.

Давайте поміркуємо, чим саме волонтери допомагають під час війни?

(В’яжуть сітки, збирають кошти нашим захисникам, готують їжу для них, та звичайних людей, дають прилисток для тих, хто втратив домівку, допомагають із продуктами медикаментами та іншими необхідними речами, пишуть пости в міжнародні СМІ, репостять пости в соціальних мережах, допомагають грошима на потреби тощо).

Отже, волонтери це звичайні люди, які допомагають іншим, не потрібно перебувати в спільноті волонтерів, аби бути волонтером.

На жаль, велика кількість оборонців та волонтерів віддали своє життя за нас та нашу країну. Багато мирного населення втратили своє життя через цю, страшну війну. Пропоную вшанувати їх пам’ять хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання

Єдність і здатність до згуртованості всього українського суспільства допоможе нам не відступити, не впасти духом та перемогти.

Щодня ми дізнаємося про страшні історії мільйонів родин. російська армія вбиває мирних мешканців , руйнує житлові будинки… Чимало людей змушені переїжджати в інші міста, щоб зберегти життя. Увесь світ повинен бачити цей жах. Потрібно зупинити російську агресію. Ми переможемо і на нашій землі запанує мир і добробут! Слава Україні!!!

16 лютого "День Єднання в Україні"

Прошу переглянути презентацію за покликанням.https://docs.google.com/presentation/d/1bV8Y90uTLGIQEUgvtJPWNyfttOetiK4v/edit?usp=sharing&ouid=109389019037005533018&rtpof=true&sd=true

10 лютого 2023

«Безпечний Інтернет та соціальні мережі»

 

 Безпека – це життя людини,

 Безпека – це наше майбуття.

 Прийміть до серця світ природи –

 Прекрасне буде всіх життя!

  Добрий   день! Сьогодні поговоримо про Інтернет, про безпеку дітей в Інтернет. У лютому цього року вже вкотре відзначають День безпечного Інтернету завдяки ініціативі компанії «Microsoft Україна». Ця організація є засновником веб-ресурсу «Он-ляндія – безпека дітей в Україні». Спочатку домовимось про декілька правил для успішної роботи:

v       мобільні телефони відключити;

v       говорити все, що думаєте;

v       слухати інших, поважати себе та інших;

v    бути активним учасником

 

Загрози в Інтернеті:

ü Виготовлення, розповсюдження та використання матеріалів зі сценами насильства над дітьми

ü Наполегливе чіпляння в мережі, розмови на теми сексу, насильства, "зваблення”

ü Показ невідповідних віку, нелегальних та шкідливих матеріалів, що впливають на психіку, приводять до фізичної шкоди

ü Переслідування і залякування

Існують певні правила користування Інтернетом:

1.     НЕ ПОВІДОМЛЯЙ ПРО СЕБЕ І БАТЬКІВ ПРИВАТНУ ІНФОРМАЦІЮ.

2.      НЕ ВИСИЛАЙ НЕЗНАЙОМИМ ЛЮДЯМ СВОЄ ФОТО

3.     НЕ ВІР ВСЬОМУ, ЩО КАЖУТЬ ПРО СЕБЕ ВІРТУАЛЬНІ ЗНАЙОМІ

В Інтернеті легко знайти собі друзів, але…. Послухайте одну історію.

     Дівчинка познайомилась в Інтернеті з своїм однолітком, хлопчиком, якого звати Войтек. Вони почали спілкуватися в мережі. Аня пише: «Привіт, я Аня, мені 12 років, я шукаю друзів».

 

Хлопчик їй відповідає: «Привіт, Аня, я Войтек, мені також 12 років і я хочу зустрітися з тобою». А на справді, цей Войтек дорослий чоловік, який обманює дівчинку, і не тільки її.

      Дуже часто, спілкуючись в Інтернеті уявляєш собі одну людину, а насправді вона зовсім інша.

4. ОБМЕЖУЙ СВІЙ ЧАС РОБОТИ ТА ІГОР В ІНТЕРНЕТІ

5. БАТЬКИ МАЮТЬ ЗНАТИ, ЧИМ ТИ ЗАЙМАЄШСЯ, КОЛИ СИДИШ БІЛЯ КОМП’ЮТЕРА.

 6. НЕ ОБРАЖАЙ ІНШИХ В ІНТЕРНЕТІ

7.  ТРИМАЙ ПАРОЛЬ КОМПЮТЕРА У ТАЄМНИЦІ

8. ЯКЩО ОПИНЯЄШСЯ В СКЛАДНІЙ СИТУАЦІЇ ПОГОВОРИ З БАТЬКАМИ

Спробуйте перерахувати правила користування Інтернетом, з якими ви познайомились.

ü не надавати інформацію про своє ім'я, адресу, та дані про своїх батьків,

ü не можна погано поводитись при спілкуванні,

ü користуватись комп'ютером та Інтернетом з дозволу батьків,

ü тримати пароль комп'ютера у таємниці

ü повідомляти батькам про проблеми, які виникають під час роботу з комп'ютером або в Інтернеті,

Висновок. Треба бути дуже обережним, користуючись Інтернетом.

o   не надавати нікому свої паролі;

o   без гострої необхідності не надавати особисту інформацію по електронній пошті, в чат-кімнатах;

o   не надавати відповіді на послання непристойного та грубого змісту;

o   повідомити старшим про отримання інформації, яка примусить почуватись незручно або налякано;

o   не погоджуватись на зустріч з випадковим онлайновим другом. Якщо все ж таки це необхідно, то зустріч повинна відбуватися в громадському місті або у присутності друзів чи батьків;

o   не відправляти нікому своє фото;

o   не здійснювати комерційні операції через мережу Інтернет.

 

.

1.                Прогрес інформаційно-комунікативних технологій

Інформаційне повідомлення №1.

Сьогодні ми з вами поговоримо про Інтернет та соціальні мережі, про їх переваги та існуючи небезпеки. Чи можете ви сказати, що таке Інтернет? Відповіді дітей.

А що таке соціальні мережі? Відповіді дітей, допомога педагога.

 Сьогодні майже кожен комп’ютер підключений до мережі Інтернет. Шоста частина світу користується мережею, а через 2 роки, за прогнозами аналітиків, це робитиме кожен третій житель планети. У давні часи, щоб отримати якусь інформацію про країну, життєвий статус про її народ та інше, люди використовували листи. А листи відправляли човном, пароплавом. «Доставка» інформації тривала місяць – півроку. Потім стільки ж люди чекали відповіді. З появою літаків на відправку листа і відповіді чекали вже не 2 місяці, а 2 тижні. З появою Інтернету лист відправляється і відповідь отримується через кілька секунд.

У наш час сучасна молодь вільно володіє можливостями Інтернету та мобільними телефонами, а школярі, можливо, не розуміють, як без цього жив світ 20 років тому. Сьогодні Інтернетом користується кожна 3 людина на планеті.

У всьому світі діти та підлітки є найбільшими користувачами інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ). Вони широко користуються мобільними телефонами, включаючи пересилки ММS і SМS, шукають інформацію на Інтернет-сторінках, спілкуються «онлайн» в соціальних мережах, створюють свої блоги, спілкуються в чатах, обмінюються музикою та фільмами, обговорюють проблеми на форумах, використовують веб-камеру, skype та грають в онлайнові ігри.

Ніколи раніше не було так легко, швидко та зручно знайти людей будь-якого віку, соціального статусу, статі, національності, рівня досвіду й дискутувати з ними на які завгодно теми, що є цікавим для певних груп.

Інформаційне повідомлення №2.

У 2011 році у рамках програми Microsoft «Партнерство в навчанні» кафедрою превентивної роботи та соціальної політики ЮНЕСКО в Україні було проведено Всеукраїнське широкомасштабне дослідження «Рівень обізнаності українців щодо питань безпеки дітей в Інтернеті». Детальне дослідження вперше було проведено в Україні. Ключові результати: З 96% дітей-користувачів Інтернету віком від 10 до 17 років 51% не знає про небезпеки в мережі. 52% дітей виходять в Інтернет передусім для спілкування у соціальних мережах, де залишають свій номер мобільного телефону (46%), домашню адресу (36%), особисті фото (51%). 44% дітей знаходяться у потенційній зоні ризику (розміщують особисту інформацію) і 24,3% вже були в ризикованих ситуаціях (ходили на зустріч з віртуальними знайомими).

 Найпопулярніші за відвідуваністю серед дітей ресурси в Інтернеті – соціальні мережі – містять найбільшу загрозу з точки зору доступності особистої інформації для сторонніх осіб. У соціальних мережах свій особистий номер телефону вже залишили 46% дітей 10-17 років, вказали домашню адресу – 36%, розмістили особисті фотографії – 51%. На які ризики діти наражають себе в Інтернеті?

2.                Виступи учнів із повідомленнями про Інтернет-загрози

 Інтернет – дуже потужний ресурс, який значно полегшує життя людини та відкриває майже необмежені можливості для самореалізації та саморозвитку юної особистості, спілкування, навчання, дозвілля. Але разом з тим, в Інтернеті приховано досить багато небезпек як для дітей, так і для дорослих. Знання цих небезпек дозволить їх уникнути. Наші експерти підготували чималий список. Прислухайтесь і зробіть доповнення.

Комп’ютерний вірус – це невелика програма, яка написана програмістом високої кваліфікації, здатна до саморозмноження й виконання різних деструктивних дій. На сьогоднішній день відомо понад 50 тис. комп’ютерних вірусів. Дія вірусів може проявлятися по-різному: від різних візуальних ефектів, що заважають працювати, до повної втрати інформації. Основними джерелами вірусів є:

 - дискета, на якій знаходяться заражені вірусом файли;

 - комп’ютерна мережа, в тому числі система електронної пошти та Інтернет;

 - жорсткий диск, на який потрапив вірус у результаті роботи з зараженими програмами;

 - вірус, що залишився в оперативній пам’яті після попереднього користувача.

Основними ранніми ознаками зараження комп’ютера вірусом є:

 - зменшення обсягу вільної оперативної пам’яті;

- уповільнення роботи комп’ютера та завантаження;

- незрозумілі (без причин) зміни у файлах, а також зміни розмірів та дати останньої модифікації файлів;

 - помилки під час завантаження операційної системи;

 - неможливість зберігання файлів у потрібних каталогах;

 - незрозумілі системні повідомлення, музичні та візуальні ефекти тощо.

Кібер-хуліганство – термін, який використовується для того, аби описати інформаційні атаки на дитину через Інтернет. На відміну від традиційного хуліганства, якого дитина може уникнути, знаходячись вдома, стати жертвою кібер-хуліганства можна й у власній оселі на очах у батьків. Варіанти кібер-хуліганства досить різноманітні. Основними їх різновидами є наступні.

Кібер-булінг. Одна із форм переслідування дітей та підлітків за допомогою ІКТ. Для цього можуть створюватися сайти, на яких розміщуються матеріали, що компрометують дитину (фото, відеозйомки тощо). З метою кібер-булінгу використовуються сервіси миттєвих повідомлень, електронна пошта, соціальні мережі, ігрові та розважальні сайти, соціальні мережі, форуми та чати.

. Інтернет-шахраї, які заважають учасникам он-лайн-ігор спокійно грати. Вони періодично пошкоджують ігрових персонажів, блокують певні функції гри та викрадають як персонажів, так і їхнє віртуальне життя.

Виманювання інформації про дитину та її сім’ю з метою подальшого пограбування, шантажу. Це відбувається завдяки використанню певних Інтернет-технологій. Шпигунське програмне забезпечення. Це комп’ютерні програми, які збирають інформацію без відома власника комп’ютера. Зібрана інформація може містити:

- список рекламних сайтів, на які переходить користувач під час серфінгу в Інтернеті;

 - особисту інформацію: ім’я, адресу та номер телефону;

 - Web-сторінки, які відвідує користувач, та відомості форм, які він заповнює на цих сторінках (треба пам’ятати про обережність при повідомленні паролів своєї електронної пошти та акаунтів у соціальних мережах; не слід називати дівоче прізвище матері – подібна інформація використовується при оформленні банківських документів у якості ключових слів);

Фішинг – технологія Інтернет-шахрайства, розроблена з метою крадіжки конфіденційної інформації. Різновидами її є поштовий фішинг (отримання листа від «державної установи» або «банку» із вимогою повідомити особисті 7 дані) та он-лайн-фішинг (створення ідентичної копії відомих сайтів Інтернет-магазинів з метою обманювання покупців).

. Різновид шахрайства в Інтернеті, коли оманливим шляхом користувач потрапляє на ідентичну копію відомих сайтів. Потім відбувається зараження комп’ютера вірусами та шпигунським програмним забезпеченням.

 «Хижаки» встановлюють контакт із дітьми шляхом розмов у чат-кімнатах, обміну миттєвими повідомленнями, електронною поштою або через дошки повідомлень. Багато підлітків користуються он-лайн-форумами підтримки ровесників з метою вирішення власних проблем. Хижаки часто відвідують такі зони в он-лайні, щоб знайти вразливих жертв. Он-лайн-хижаки виявляють по відношенню до них увагу та турботу, пропонують подарунки і таким чином намагаються поступово спокусити своїх жертв, не шкодуючи для цього ні часу, ні грошей, ні енергії. Вони в курсі найостанніших музичних новинок і все знають про хобі, які найчастіше цікавлять дітей. Вони вислуховують дітей і «співчувають» їхнім проблемам. Вони намагаються позбавити комплексів молодих людей. Хижаки також можуть спонукати дітей, з якими вони знайомляться в он-лайні, до контакту віч-на-віч.

Спам. Це масова розсилка комерційної, політичної та іншої реклами (інформації) або іншого виду повідомлень (у тому числі й підроблених) особам, які не висловлювали бажання їх отримувати. Фішинг також іноді може вважатися спамом. Метою розповсюдження підроблених повідомлень є отримання від споживачів таких особистих відомостей: власного імені та імені користувача; номера телефону й адреси; пароля або PIN-коду; номера банківського рахунку. Таке повідомлення, зазвичай, маскується під офіційний лист від адміністрації банку. У ньому говориться, що одержувач повинен підтвердити відомості про себе, інакше його рахунок буде заблоковано, і наводиться адреса сайту, що належить спамерам, з формою, яку треба заповнити. Серед даних, які просять повідомити, є ті, що потрібні шахраям. Для того, щоб жертва не здогадалася про обман, оформлення цього сайту також імітує оформлення  офіційного сайту банку чи установи.

Недостовірна інформація. Вчителі загальноосвітніх навчальних закладів помітили, що якість шкільних рефератів протягом останніх років погіршилася: інформація, яка міститься у більшості рефератів, є недостовірною, неповною або застарілою. І це не дивно, адже учні завантажують вже готові реферативні повідомлення з Інтернету та роздруковують їх. Це займає часу максимум 1 годину. Проте часто користувачі не замислюються над достовірністю отриманої інформації, не вміють аналізувати та узагальнювати її, тому що у них відсутнє або недостатньо розвинуте критичне мислення. Якщо при підготовці рефератів недостовірна чи неправдива інформація до життєвого ризику не призводить, то у випадку пошуку інформації, що стосується здоров’я, ризик істотно збільшується. Проблеми, що стосуються здоров’я, як фізичного, так і психічного, повинні обговорюватися лише у родині, із дорослими та фахівцями. В Інтернеті на різноманітних форумах досить легко знайти (і ми знаходили) інформацію, яка є не лише антинауковою, а й життєво небезпечною, якщо нею скористатися.

Тест на виявлення комп’ютерної залежності.

1.     Ти засмучуєшся та злишся, якщо потрібно виключати комп’ютер.

2.     Ти знаходишся у дуже гарному настрої тільки сидячи за комп’ютером.

3.     Комп’ютер для тебе – це засіб зняття стресу.

4.     Після комп’ютерних ігор у тебе виникають головні болі.

5.     У житті ти відчуваєш пустоту, роздратованість, які зникають, коли ти сідаєш за комп’ютер.

6.     Ти маєш проблеми у навчанні через те, що часто сидиш за комп’ютером.

7.     Ти відчуваєш потребу проводити більше часу за комп’ютером.

8.     Ти маєш проблеми з родичами, у стосунках з друзями або іншими людьми через комп’ютер.

Результат:  підрахуйте кількість плюсів у відповідях. Якщо загальна сума перевищує 3 бали – ви маєте ризик потрапити у залежність від комп’ютера.

 

1. Правила користування соціальними мережами

Існують певні правила користування соціальними мережами:

1. НЕ ПОВІДОМЛЯЙ ПРО СЕБЕ І БАТЬКІВ ПРИВАТНУ ІНФОРМАЦІЮ (домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи), НЕ ВИСИЛАЙ НЕЗНАЙОМИМ ЛЮДЯМ ФОТО.

2. НЕ ВІР ВСЬОМУ, ЩО КАЖУТЬ ПРО СЕБЕ ВІРТУАЛЬНІ ЗНАЙОМІ. Дівчинка познайомилась в соціальній мережі з своїм однолітком, хлопчиком, якого звати Войтек. Вони почали спілкуватися в мережі. Аня пише: «Привіт, я Аня, мені 13 років, я шукаю друзів».

Хлопчик їй відповідає: «Привіт, Аня, я Войтек, мені також 13 років і я хочу зустрітися з тобою». А на справді, цей Войтек дорослий чоловік, який обманює дівчинку, переслідуючи інші цілі, і не тільки її. Дуже часто, спілкуючись в мережі уявляєш собі одну людину, а насправді вона зовсім інша.

3. НЕ ПОГОДЖУЙСЯ НА ЗУСТРІЧ З ВИПАДКОВИМ ЗНАЙОМИМ. АБО РОБИ ЦЕ В ЛЮДЯНИХ МІСЦЯХ І ЗА УЧАСТЮ БАТЬКІВ.

4. ОБМЕЖУЙ СВІЙ ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ В СОЦІАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ.

5. БАТЬКИ МАЮТЬ ЗНАТИ, ЧИМ ТИ ЗАЙМАЄШСЯ, КОЛИ СИДИШ БІЛЯ КОМП’ЮТЕРУ!

6. НЕ ОБРАЖАЙ ІНШИХ, НЕ ЛАЙСЯ, БУДЬ ЧЕМНИМ.

7. ТРИМАЙ ПАРОЛЬ КОМПЮТЕРА У ТАЄМНИЦІ.

8. ЯКЩО ОПИНЯЄШСЯ В СКЛАДНІЙ СИТУАЦІЇ ПОГОВОРИ З БАТЬКАМИ.

Наше життя вирує все швидше та швидше. Інтернет уже зараз став невід’ємною його частиною.  Цілком ймовірно, що у найближчому майбутньому Всесвітня мережа повністю замінить усі інші засоби зв’язку. Та давайте зупинимось на мить і  замислимось, чи дійсно ми хочемо провести усе життя у віртуальному світі? Бачити аватарки – замість живих облич, смайлики – замість живих посмішок. В решті решт як та на що втрачати власний час - це вільний вибір кожного.  Але  пам’ятайте, що Інтернет - це лише інструмент, яким Ви користуєтесь, щоб отримати відповіді на свої питання, підготувати реферати та доповіді, спілкуєтесь, якщо між вами величезні відстані. Вчиться користуватись Інтернетом із розумом.

 

Життя людини – це найдорожчий Божий дар на Землі. Будьте обережними з безпечним Інтернетом! 

 

 

 

 

 

3 лютого 2023р.

Виховна година на тему:«Світ без книги – світ дикунів»

 

 

Книга - це чарівниця. Книга змінила світ.

У ній пам'ять людського роду,

вона - рупор людської думки.

Світ без книги - світ дикунів.

Морозов М. О.

 

Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги

вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння,

і мудрість, і стриманість здобуваємо із слів книжних.

Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу –

це джерела мудрості.

Повість минулих літ

 

Читайте! Читайте! Читайте!
Читайте не поспішаючи, щоб не втратити
жодної  краплі  змісту книги.
Читайте! Нехай не буде жодного дня,
коли б ви не прочитали хоча б однієї
сторінки з нової книги!
К. Паустовський

.

     Книга на сучасному етапі розвитку цивілізації залишається одним із найефективніших інструментів передачі інформації з усіх сфер людської діяльності. Писемність завжди була головним чинником у культурі кожного народу, відігравала провідну роль у його духовному розвитку, тісно поєднувала покоління. Книги покликані служити людям, а краса і мудрість, відтворена у друкованих рядках, неодмінно має стати на заваді жорстокості, несправедливості й насиллю, врятувати наш неповторний світ.

 

 

Однією з перших українських рукописних книг було Реймське Євангеліє, 1049 року вивезене з Києва до Парижа дочкою Ярослава Мудрого Анною. Серед інших знаменитих українських рукописних книг – Остромирове Євангеліє, "Ізборник Святослава" та Пересопницьке Євангеліє.

Першою друкованою книгою українського автора була "Прогностична оцінка поточного 1483 року" Юрія Котермака з Дрогобича, видана в Римі. А першою книгою, надрукованою в Україні, став Апостол, виданий Іваном Федоровим 1574 року у друкарні Львівського православного братства. У ХVII столітті найбільше українських книг було видано друкарнею Києво-Печерської лаври, зокрема "Требник" Петра Могили, Києво-Печерський патерик та "Лексикон славенороський" Памви  Беринди.

Закони, нормативні акти щодо авторського права стали з'являтися в усьому світі. Дія

 

Людина без книги, як криниця без води.

 

Не дивлячись на те, що сьогодні ми живемо у час високих технологій, комп’ютерів, Інтернету, безпровідних телефонів – все одно значення книги у нашому житті неоціненне. Книга – це ключ до знань. Читаючи її, ти дізнаєшся багато нового і корисного для себе. Адже це так цікаво – зазирнути в неї і побачити минуле: битви, царів, лицарські турніри, походи, війни, географічні та наукові дослідження, дізнатися про історію своєї Батьківщини й пізнати культуру і релігію інших народів. Книга розвиває мислення і фантазію. Як цікаво іноді буває уявити себе грецьким героєм або вченим, який ось-ось відкриє новий закон, фараоном або царицею Єгипту! Книги допомагають нам приймати правильні рішення. Іноді, дивлячись на героїв книги, ми пізнаємо самих себе або своїх друзів, ми вчимося на чужих помилках і намагаємося їх не припускатися. Читаємо, вчимося і тим самим поповнюємо свій словниковий запас, а значить, стаємо себе більш цікавою людиною для тих, хто поруч.

 

 Дорогі друзі, я хочу побажати вам, щоб ви  пам’ятали прості  правила, які допоможуть вам у житті

·        Якщо хочеш поговорити з кимось –розгорни книгу.

·        Якщо ти занудьгував –візьми книгу.

·        Якщо хочеш одержати пораду –відшукай її у книзі.

·        Якщо прагнеш знайти друга –подружись із книгою.

·        Якщо мрієш стати справжньою людиною –читай книги.

·       

Якщо хочеш відчути безмежні можливості людського розуму –працюй із книгою.

 

 

Завершити виховну годину хочу словами Стефана Цвейга: "Книга є альфа й омега будь-яких знань, початок початків кожної науки".

 

 

 

 

 

Вислови про книгу

Книги – морська  глибина,
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав  досить,
Дивнії перли виносить. 
Іван Франко

 

Крапля   довбає  камінь не силою, а частим падінням, так людина  стає  вченою не силою, а частим читанням. Овідій

 

Навчайтесь і читайте. Читайте книжки серйозні. Життя  зробить  усе  інше. Ф. Достоєвський

 

Завдання книги - полегшити, прискорити  пізнання   життя, а не замінитийого   .Корчак Я.

 

Книга – це  джерело   освіти, знання і якщо збагачення, то    і душевного. Рильський М.

 

Щоб  підготувати  людину духовно до самостійног  життя, треба ввести її у світ книг. Сухомлинський В. О.

 

Хто полюбить книгу, той далеко піде   у своєму  розвитку. Книга рятує душу відз   дерев’яніння. Шевченко Т. Г.

 

Читання – це  створення  власних думок за допомогою думок інших людей. М.О. Рубакін

 

Вчасно прочитана книга - величезна удача. Вона здатна  змінити  життя, як не змінить  її  кращий друг або наставник. П.А. Павленко

 

Найкориснішіті книги, які  змушують   читача  доповнювати. 

А. Вольтер

Коли людина припиняє читати, вона перестає мислити.   Дідро

 

 

 

 

 

 

 

27 січня 2023р. 

Голокост:  Чужого горя не буває.

 

              Їм — неоплаканим і невідспіваним...

              їм — похованим без труни й молитви,

             позбавленим могили й шани — присвячується.

                          Пом’янемо мільйонні жертви.

 

           1 листопада 2005 року Генеральна Асамблея Організації Об´єднаних Націй ухвалила резолюцію, в якій постановила, що день 27 січня — це Міжнародний день пам´яті жертв Голокосту. Цей день було обрано не випадково: саме 27 січня 1945 року було звільнено від фашистів найбільший з гітлерівських концтаборів, Освенцим, розташований в 70 кілометрах від Кракова. Всього у фашистських таборах смерті було знищено шість мільйонів євреїв і мільйони людей інших національностей.

Що ж таке Голокост?

   Слово «голокост» походить з грець­кої мови — і складається з двох частин: «випалений» або «спа­лений повністю», та «жертво­приношення». Спочатку слово «голокост» мало ре­лігійний підтекст, але також вживалося протягом сторіч по відношенню до катастроф та великого лиха, переважно пов'язаних з пожежами. Голокост - масове знищення нацистами єврейського населення Європи (у приблизному перекладі з грецької це слово означає "всеспалення", інше значення - катастрофа). 60% єврейського населення Європи піддалися систематичним переслідуванням і знищенню в Німеччині і на захоплених нею територіях в 1933-1945 роках.

  В се­редині XX ст. слово «голокост» вживали у пресі щодо хвилі терору проти єврейського населення Європи початого Адольфом Гітлером. З середини 50-х років XX ст. слово «голокост» стало загально­вживаним по відношенню до політики винищення нацистами під час Другої світової війни євреїв та інших народів Європи. У такому значенні сучасне слово «Голокост», на відміну від іншого його зна­чення, пишеться з великої літери.

     Складовою нацистських планів завоювати світ, найважливішим елементом ідео­логії, політики і практики нацистської Німеччи­ни 1933-1945 рр. був антисемітизм — одна з форм національної нетерпимості, вираженої у ворожо­му ставленні до євреїв. На практиці він вилився в прагнення поголовного фізичного знищення євреїв у всьому світі. Це трагічне явище в історії людства здобуло назву Голокост.

     Убивства євреїв окупантами по­чалися в Україні 22 червня 1941 р. і тривали по­над три роки. Перші «єврейські акції» були спря­мовані переважно проти єврейської інтелігенції як потенційного організатора опору окупантам. Першочерговому знищенню також підлягали єв­реї — партійні працівники і державні службовці. Далі окупанти перейшли до поголовного знищення всіх євреїв. Головна роль у цих операціях була на­дана силам поліції

     Для України печальним символом Голокосту є Бабин Яр,  де було розстріляно  понад 150 тис. осіб. Під час Другої світової війни фашисти використовували це урочище як місце масових розстрілів. Корінні кияни пам’ятають про страшні події вересня 1941 року, коли Київ окупували німецькі війська.

   Тоді зондеркоманда захопила дев'ять провідних єврейських рабинів Києва і наказала їм виголосити відозву: "Після санобробки всі євреї і їх діти, як елітна нація, будуть переправлені в безпечні місця". 27-28 вересня нацистські власті віддали наказ про те, щоб 29 вересня єврейське населення міста до восьмої години ранку з'явилося в призначену точку збору з документами і цінними речами. Оголошення про те, що невиконання наказу каратиметься розстрілом, було розклеєно по всьому місту.

    Більшістю з тих, для кого ранок 29 вересня став останнім, були жінки, діти і люди похилого віку, адже доросле чоловіче населення було призване в армію. Гітлерівці влаштували пропускний пункт, через який по черзі проводили 30-40 чоловік, відбирали у них речі і примушували роздягатися. Потім поліцаї за допомогою палиць заганяли людей до насипу на краю яру глибиною 20-25 метрів. На протилежному боці знаходився кулеметник. Постріли глушилися музикою і шумом літака, який кружляв над яром. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.

   Загалом наприкінці вересня - початку жовтня 1941 року фашисти розстріляли на колишній північно-західній околиці Києва понад 30 тисяч самих лише євреїв. За час всієї окупації Києва щовівторка і щоп'ятниці гітлерівці везли сюди на знищення людей вже без розрізнення національностей. Бабин Яр як місце масових страт проіснував рівно два роки - з 29 вересня 1941 року по 29 вересня 1943 року. Кількість жертв, тільки за приблизними оцінками, перевищує 150 тисяч людей.

      Загальну кількість загиблих українських євреїв можна оцінити в 1,8 млн осіб. Загалом Україна втратила близько 70 % довоєнно­го єврейського населення.

Масові вбивства єврейського населення відбулися також у Львові, Бердичеві, Харкові, Одесі, Дніпро­петровську та інших містах України. Крім того, значна частина єврейського населення УРСР була вивезена і знищена на території Польщі — у «табо­рах смерті» Освенцім, Майданек, Треблінка та ін.

   Дізнавшись про Освенцим світ здригнувся. Через нього пройшли, як свідчать документи Нюрнберзького трибуналу, 2,5 мільйона людей 90% з яких були євреї.

   Німецькі нацисти за тюремними стінами, де їх не бачило єврейське населення, не довіряючи українській поліції, вчиняли до євреїв найжорстокіші катування і розстріли. Так чи інакше, основну відповідальність несуть німецькі нацисти.

 

   Через жахи гетто і нацистських таборів смерті пройшла безкінечна кількість чоловіків, жінок, дітей, і лише деяким з них вдалося вижити. Ті, що лишилися в живих, самим своїм життям несуть нам найважливішу думку: про тріумф людського духу. Вони є живим підтвердженням того, що тиранія, навіть якщо вона виникає, ніколи не святкуватиме перемогу.

-         Ще одне ім'я вписане в історію людства червоними літерами вічної слави. Це ім'я польської дівчини, яка виділилася серед сотень, а може навіть і тисяч незвичайних людей. Подвиг Ірени Сендлер воістину став символом героїзму під час Другої світової війни.

                                                       Irena Sendler

У грудні 1942 була обрана керівницею дитячого відділу щойно створеної Ради Допомоги Жидам («Жеґоти»). Як працівник Варшавської громадської служби вона мала перепустку до ґетто, де начебто піклувалася санітарно-гіґієнічним станом. Справа втім, що німецька адміністрацію була занепокоєна, що хвороба може швидко розповсюдитися за межі ґетто. У ґетто Ірена носила Зірку Давида на знак солідарності із євреями а також щоб не вирізнятися серед ґеттівскої громади. Маючи вільний в'їзд до ґетто, вона із своїми співробітниками вивозила єврейских дітей, у тому числі немовлят, переважно сиріт.

Під виглядом сантехніка чи зварника Ірена Сендлер часто бувала у Варшавському гетто. Будучи членом підпільної організації, дівчина проникала туди зі шляхетною метою. У своїй великій сумці для інструментів вона виносила на свободу дітей із гетто. Немовлят доводилося присипляти, більш дорослих дітей Ірена ховала у вантажівці під брезентом. Залишилися відомості, що у кузові вантажівки, на якій приїжджала Ірена Сендлер, був собака. Щоб під час операції охорона не почула дитячого плачу або іншого підозрілого звуку, собаці наступали на лапу і він голосно гавкав.

Звичайно, Ірена Сендлер діяла не сама, здійснювати геройські вчинки їй допомагали товариші, такі ж незвичайні люди.

Данні про дітей Ірена нотувала і зберігала у склянці, яку закопувала на дворі. По закінченню війни їй вдалося встановити ідентичність багатьох дітей, але більшість їхніх батьків було страчено.

Разом, Ірена Сендлерова врятувала приблизно 2 500 дітей, у тому числі біля 800 — із Варшавського ґетто. Врятованих дітей вона розміщувала по сиротинцях, у польских сім'ях і в католицьких черниць.

Ірену Сендлер схопили за таємним доносом у 1943 році. Її безжально катували, зламали усі кінцівки, але не зламали її віру в життя. Після нанесення тяжких каліцтв був винесений вирок: «Розстріляти».. Нащастя «Жеґоті» вдалося її врятувати давши хабаря німецьким конвоїрам. Далі протягом війни Ірена Сендлерова продовжувала працювати у підпіллі та рятувати єврейских дітей.

Після війни зазнала також переслідувань з боку Міністерства громадської безпеки. Польщі через те, що співпрацювала із Польским урядом на вигнанні.

Настав довгоочікуваний мирний час, Ірена відшукала дивом уцілілий список дітей і допомогла врятованим хлопцям знайти батьків, якщо ті ще були живі. Деякі з дітей були відправлені до Ізраїлю та Палестини.

Своїх спадкоємців ця жінка, на жаль, не залишила на Землі. Її син загинув на 11-й день після народження.

Ще довгий час подвиг Ірени Сендлер не був визнаний владою, і лише у 1965 році вона отримала звання Праведника світу. Ще через 42 роки її ім'я було в списку Нобелівських лауреатів. Але премія замість жінки, яка врятувала 2500 дітей, дісталася віце-президенту США.

 У віці 98 років Ірена Сендлер померла. Про свій виключний вчинок вона скромно відзивалася: «Кожна дитина, що врятувалася з моєю допомогою, а також за допомогою чудових таємних посильних, яких вже немає в живих, — причина мого існування на землі, але не причина для слави». Все, чого ця незвичайна жінка просила від майбутніх поколінь — пам'ятати жахи минулого і ніколи більше не допустити повторення тієї трагедії.

    Німецькі нацисти страчували українські сім’ї за переховування євреїв, залишаючи сиротами дітей, які за збігом обставин були відсутніми вдома. Це було випробування на людськість, гуманність, яке українські праведники склали на найвищому рівні.

 Історія Другої світової німецько-комуністичної війни показала, що за євреями пішли з життя мільйони українців та інших слов’янських народів.

       Україна має свій Голокост. Пройшовши через страхіття Голодомору, українці як ніхто інший розуміють біль єврейського народу. Ми зобов’язані берегти пам´ять про Голокост і не допустити повторення подібного пекла у майбутньому.

 

 

 

 

 

20 січня 2023р.

                        До Дня соборності України    

Класна година "До Дня соборності України"

Ми живемо в Україні, в країні яка багата своєю історією, надбаннями, краєвидами, мелодійною музикою, милозвучною мовою.

Так трапилось, що на протязі багатьох століть  розвитку Україна не мала власної державності і єдиної території. Українські землі в різні періоди належали багатьом державам: найбільше Росії, Литві, Речі Посполитій, а потім Польщі, Австро-Угорщині, а згодом Румунії та Чехословаччині.

 У  1917 р. У Наддніпрянській Україні розпочалася національна революція. В результаті неї було  проголошено створення Української Народної Республіки (УНР) та обрано першого президента Михайла Грушевського.    

Подібні процеси відбувалися і в Галичині.  Згодом, у жовтні 1918 року, була  проголошена Західно - Українська народна Держава на території Галичини, Північної Буковини та Закарпаття. Головою Ради став Євген Петрушевич.

А  вже через рік ,22 січня 1919 р., у Києві відбулось урочисте проголошення злуки  Західно-Української Народної Республіки в єдину соборну Українську Народну Республіку.

Перегляд  відероліка  «Соборність України»

: Державним Гербом Соборної України став тризуб. Отже, віковічні мрії Українського народу здійснилися. Україна стала єдиною (соборною) державою.

 Мова – це душа народу. Найдорожче для людини – це думка, а вся солодкість думки в рідній мові.

Історія України - це історія народу, який протягом багатьох століть боровся за свою незалежність. Мабуть, ніхто не уявляє України без Запорозької Січі. Серед тих, хто віддав своє життя за щастя народу, імена славних Дмитро Вишневецький - Байда - був першим кошовим Запорозької Січі;

—   Петро Сагайдачний;

—   Іван Сірко;

—   Богдан Хмельницький;

—   Максим Залізняк;

—   Іван Мазепа;

Вікторина

1.  Назвіть один із найдавніших знаків, який є гербом України.

2.  Коли було прийнято постанову про Державний прапор України і якого він кольору?

3.  Як називається Гімн України?

4.  Хто є автором слів Гімну України?

5.  Назвіть український Національний герб.

6.  Назвіть найбільшу святиню українського народу в музичній символіці.

7.  Назвіть композитора, який вірш П. Чубинського поклав на музику, цей твір невдовзі
став гімном.

 

Продовжує нашу конкурс « Закінчити прислів"я чи приказку»

Не кажи: «Не вмію!», а кажи …

Хочеш їсти калачі -

Правда і в морі не втоне, і в вогні

Зробив діло –

З ручаїв – ріки, з книжок

Брехуна впізнаєш по очах, а осла

У страху

Не хвались, а

Без охоти, нема …

Розум без книги, як птах…

Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У нас це верба, калина, барвінок та
ін. Про це говорить прислів'я: "Без верби і калини нема України".

:Калина - символ кохання, краси, щастя. Навесні вона вкривається білим цвітом, а
восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний коровай,
оселю; нею лікуються. Про калину складено багато пісень, легенд, приказок.
Почувши слово "Україна", зразу ж уявляєш вербу над водою, тополю у полі...
Можливо, ви чули від ваших родичів пісню "В кінці греблі шумлять верби"? Це пісня про
кохання і прекрасне, горде дерево. Окрім краси, верба дає багато користі. Вона, ніби
позначка води на землі. Тому й копають криниці під вербою, бо на сухому місці це дерево
ніколи не росте.

Коли ще використовують вербові гілочки? (У Вербну неділю святять вербу.
Дорослі і діти хльоскають одне одного освяченими прутиками, приказуючи:
Не я б'ю — верба б'є.

А зараз послухайте легенду ще про один символ України.
Легенда про барвінок

Ця рослина, коли ще не мала своєї назви, дуже заздрила запашній фіалці, бо та була у
великій шані серед людей. І тоді вона звернулася до богині Флори, щоб та подарувала їй
аромат, красу і людську любов. Але богиня не була всесильна - не могла вона нагородити
рослину великою красою. Зате дала їй назву "вінка", що означає "перемога". І відтоді
люди почали вбачати в барвінкові цілющу силу, яка перемагає тяжкі недуги. За це люди
подарували рослині свою любов.

Ось уже і перегорнута остання сторінка . Цікаво ж вона!

Красивий ,щедрий рідний край
І мова наша солов’їна .
Люби, шануй, оберігай
Усе що зветься Україна!.

                                                                      

Тема:Правила безпеки для пішоходів на дорогах

 Пішохід зобов’язаний переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

1. Перед виходом на проїзну частину з-за транспортних засобів, що стоять, та будь-яких об’єктів, що обмежують оглядовість, пішохід зобов’язаний впевнитись у відсутності транспортних засобів, що наближаються
2. Чекати транспортний засіб пішохід зобов’язаний на тротуарах, посадкових майданчиках, а якщо вони відсутні, – на узбіччі, не створюючи перешкод для дорожнього руху.
3. Після висадки з трамвая пішохід зобов’язаний залишити проїзну частину не затримуючись.
4. У разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного та (або) синього кольору і (або) спеціальним звуковим сигналом пішохід зобов’язаний утриматися від переходу проїзної частини або негайно залишити її.
5. У разі причетності пішохода до дорожньо-транспортної пригоди пішохід зобов’язаний подати можливу допомогу потерпілим, записати прізвища та адреси очевидців, повідомити орган чи підрозділ поліції про пригоду, необхідні дані про себе і перебувати на місці до прибуття працівників поліції.
6. У місцях, де рух регулюється, пішохід зобов’язаний керуватися сигналами регулювальника або світлофора. У таких місцях пішохід зобов’язаний перебувати на острівці безпеки або лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, а у разі їх відсутності – на середині проїзної частини і може продовжити перехід лише тоді, коли це буде дозволено відповідним сигналом світлофора чи регулювальника та переконаються в безпеці подальшого руху.
7. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, якщо він руається узбіччям, пішохід зобов’язаний виділити себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху.
8. За межами населених пунктів в разі руху узбіччям чи краєм проїзної частини, пішохід зобов’язаний йти назустріч руху транспортних засобів.
9. Також пішохід зобов’язаний не виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; не виходити раптово, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід; не допускати самостійний, без нагляду дорослих, вихід дітей дошкільного віку на проїзну частину; не переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження; не затримуватися і не зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов’язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху; не рухатися по автомагістралі чи дорозі для автомобілів, за винятком пішохідних доріжок, місць стоянки і відпочинку.

13 січня 2023р.

Пропоную переглянути відеофільм

Тема.  Традиції святкування Різдва

                                                           

 

 

 СВЯТВЕЧІР
На столі — свята вечеря.
Вся родина — за столом.
Відчиняє ангел двері
Позолоченим крилом.

Благу вість нам сповіщає
Про народження Христа.
В хаті свято розцвітає,
Гріє душу доброта.

Пахне сіном і кутею.
Сяє зірка. Сніг скрипить.
І колядка над землею
З білим ангелом летить
Н. Гуменюк

РІЗДВЯНИЙ ВЕЧІР
Пшеничний сніп на покуті,
А на столі — кутя.
Годинники вицокують
Ісусове життя.

Зроїлися метелики
Якраз на торжество.
Сніжинки, як ангелики,
Злетілись на Різдво.

Належить батьку першому
Посмакувать куті,
І Божий храм звеличує
Родина в коляді.

І новина звіщається
У благовісний час:
Ісус Христос рождається,           
Благословляє нас!
Я. Бенза

2). Складання асоціативного ланцюжка до слова « Різдво».

 

.  Бесіда з учнями.

      - Яке свято називають Різдвом Христовим?

      - Чому воно має таку назву?

      - Коли відзначають в Україні це свято?

      - З якою метою люди співають колядки?

 

 

                                                       Історія свята

Різдво Христове — велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу. Свято Різдва Христового вважається другим після Пасхи (Великодня) великим святом, хоча у багатьох католицьких країнах народне благочестя досі відводить йому головне місце серед свят.

Різдво є одним з головних християнських свят, яке вирізняють унікальні звичаї і традиції, а також власні символи.

Значення цього свята настільки велике, що навіть хід нової історії і літочислення ведеться від Різдва Христового.

Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія — народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає «спасіння»). Усі християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. Православна церква святкує його 7 січня (25 грудня за старим стилем), а католицька церква — 25 грудня за новим стилем. Отже, 7 січня — це день народження Сина Божого на землі. День його народження поділив історію на «до» і «після»: з цього моменту почалося сучасне літочислення – «наша ера».

 

Згідно з переказами Євангелія, мати Ісуса Христа Марія та її чоловік Йосип жили в Назареті, а до Вифлеєму прийшли, виконуючи наказ правителя Августа з'явитися всьому населенню на перепис. Оскільки на перепис населення Римської імперії зібралося дуже багато людей, Марія та Йосип не змогли знайти місця для ночівлі, а тому їм довелося шукати прихистку в невеликій печері, де за поганої погоди зазвичай ховалися чабани. Там Марія і народила Сина Божого. Тоді янгол спустився з неба й повідомив чабанам, які в цей момент не спали, що Бог народився. Чабани перші прийшли вклонитися немовляті.

На небі засяяла Вифлеємська зоря, що сповіщала світу про народження спасителя та вказувала шлях до Царя всіх людей. За пастушками до печери з Марією та Ісусом Христом прийшли язичницькі мудреці й принесли Богу подарунки: золото, ладан і миро. Золото символізувало царську владу, ладан — Божу волю, смирно — долю пророка. До речі, саме тих давніх часів сягає традиція виготовляти вифлеємську зірку та прикрашати нею новорічну ялинку.

 

                                                      Святий вечір

 

Розпочинається Різдво 6 січня – Святий Вечір.

 З  появою першої зірки українці сідають за щедрий, але пісний стіл. Святий вечір прийнято проводити у колі всієї родини.

Святкова вечеря традиційно складається із 12 страв, які символізують 12 апостолів, 12 місяців року.  Головною різдвяною стравою є кутя - пшенична або ячмінна каша з родзинками, маком, медом і горіхами. Також на столі обов'язково має стояти узвар.

Під час трапези за столом ні в якому разі не можна лаятися, сперечатися і лихословити. На Різдво всі члени родини повинні бути вдома, діти повинні допомагати старшим у святкових приготуваннях. Снідати й обідати 6 січня не прийнято, легкий перекус дозволений тільки дітям.

Сідати за різдвяний стіл необхідно з появою першої зірки. Святий Вечір починається молитвою і запалюванням різдвяної свічки. Господар першим сідає за стіл, запалює різдвяну свічку і благословляє вечерю, після чого куштує кутю і роздає її родині.

Одну тарілку завжди ставлять лишньою – для духів померлих, які, вважається, неодмінно приходять на це свято. Тому після Вечері не прибирають нічого зі столу, щоб їх не образити. Господар починає трапезу із куті, за ним і вся родина. Існує думка, що на Свят Вечір треба їсти ложками, щоб у домі був мир і злагода і не було ніяких непорозумінь у стосунках, які символізує виделка. Вечеря триває не довго (близько двох годин), тому протягом цього часу не бажано вставати з-за столу.

 

Після куті вже можна переходити до інших страв - риби, грибів, борщу, вареників, тушкованої капусти, картоплі, узвару тощо. У різних регіонах України набір страв є різним та все ж зберігається їхня кількість.

Окремо варто зупинитися на оформленні столу. У старовину стіл вистилали соломою, а долівки дому сіном - це було символом ясел, на які поклали новонародженого Ісуса. Традиційно на стіл також насипають трохи зерна і покривають скатертиною, під яку по кутках столу кладуть зубчики часнику - він оберігає родину від хвороб і злих сил.

  Дідух

На почесному місці в домі повинен стояти Дідух – житній, пшеничний або вівсяний сніп, який символізує урожай, добробут, багатство, дух предків і оберіг роду. Дідух – головний атрибут Різдва. Збирають його з різних злакових видів культур: колосків жита, пшениці, вівса, проса, а також добавляють у сніп різні духмяні трави.  Вважається, що присутність Дідуха в домі приносить гарний настрій, затишок і святкову атмосферу. Традиція ставити на Святу вечерю дідух  тягнеться з часів язичництва.

                                                     

                                                          Різдво

Вранці 7 січня люди радісно вітаються фразою «Христос народився!», а у відповідь чують – «Славімо його!». У цей день прийнято ходити до церкви на святкову молитву, а також ходити в гості до родичів. У перший день Різдва закінчується піст, і люди можуть їсти м'ясні та інші ситні страви.

Важлива і незмінна традиція на Різдво – це колядування. Колядувати можуть діти, дорослі парубки та дівчата. У різних регіонах колядують не в однаковий час: де вже на Святий Вечір, десь − першого дня на Різдва, десь – на другий день після свят.

Хлопці та дівчата ходили колядувати окремо: хлопці з дзвоником та «зіркою», дівчата мали із собою ліхтар у вигляді місяця чи зірки, адже ходили колядувати ввечері, в хату не заходили, колядували на дворі. Хлопці ж співали під образами, сідали до столу, але ненадовго: вклонялися господарям та гостям і вирушали далі.

Часто колядники  носять з собою велику зірку, закріплену на палиці та покриту позолоченим папером. Така зірка символізує Віфлеємську, що ознаменувала народження Ісуса Христа.

Заходячи у двір або в будинок, молодь або дітлахи просять дозволу заколядувати, а коли господарі погоджуються, колядники починають співати вітальні пісні-колядки та розігрувати жартівливі сценки. Найчастіше в таких піснях оспівуються господар і господиня, звучать побажання щастя, здоров'я та достатку. По закінченні співу, господарі виносять колядникам солодощі або гроші. Вважається, що чим більше колядників відвідає оселю, тим щедрішим буде для родини рік.

4).Конкурс на найкращу колядку ( у виконанні учнів).

 

5). Розповідь вчителя (продовження).

                                                           Вертеп

Давнім та унікальним різдвяним звичаєм в Україні було і залишається ходіння з вертепом. Вертеп – це пересувний мініатюрний ляльковий театр, розміщений в коробі, в якому показували цілі вистави на тему Різдва.

Варто зазначити, що традиції святкування Різдва в Україні не обмежуються статичним вертепом з ляльками. Широку популярність у нашій країні завоював і живий вертеп, в якому ролі різних персонажів виконують живі люди.

6). Проведення вікторини « Різдвяна зірка».

                 1. Де народився Ісус Христос?

              2. Для чого, за словами  Біблії, Бог послав свого сина на землю?

                 3.  Коли Різдво відзначають православні та  католицькі християни?

                 4. Яке значення має віфлеємська зірка?

                 5. Коли українці відзначають Святий Вечір?

                 6. Що собою символізують 12  пісних страв?

                 7. Головною різдвяною стравою є …

                 8. З чого розпочинається Свята Вечеря?

                 9. Чому після вечері посуд не прибирають зі столу?

                 10. Що таке дідух?

                 11. Що необхідно відповісти на привітання « Христос народився

                 12. Про що найчастіше співається в колядках ?

                

 

Різдво Христове – це, в першу чергу, свято добра, миру і милосердя. Незважаючи на те, що Різдво – день сімейний, дуже важливо в цей час допомагати хворим, сиротам, вдовам, жебракам, бродячим тваринам і всім тим, хто з різних причин позбавлений святкових радощів.

У цей день також прийнято миритися з тими, з ким були у сварці, пробачати будь-які образи, щоб відчути всю радість та чарівність не тільки свята, а й життя.

Хай Різдво у вишиванці
Розбудить вас щасливо вранці!
І принесе у вашу хату
Радість і посмішок багато.
Розбудить приспані надії,
Достатком й щастям вас засіє,
Зігріє сонцем і любов'ю
Та подарує вам здоров'я.

Тема:Правила утримання і порядок застосування засобів первинного гасіння пожеж.

Первинні засоби пожежогасіння.

Будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом (гаками, ломами, сокирами тощо), які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами установок пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кранами.

Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальнме и знаки безопасности". Знаки повинні бути розміщені на видних місцях на висоті 2-2,5м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями.

Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будівлях, спорудах, а також на території підприємств, як правило, повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.

На пожежних щитах (стендах) необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежної охорони. Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу "ПЩ".

Пожежні щити (стенди) повинні забезпечувати:

• захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів, а також захист знімних комплектуючих виробів від використання сторонніми особами не

за призначенням (для щитів та стендів, установлюваних поза приміщеннями);

• зручність та оперативність зняття (витягання) закріплених на щиті (стенді) комплектуючих виробів.

Вогнегасники слід встановлювати у легко доступних та помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень тощо), а також у пожежо- небезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від попадання прямих сонячних променів та безпосередньої (без загороджувальних щитків) дії опалювальних та нагрівальних приладів.

Відповідальними за своєчасне і повне оснащення об'єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування ними є власники об'єктів (або орендарі, якщо це обумовлено договором оренди). Власники підприємств та уповноважені ними особи, а також орендарі зобов'язані утримувати в справному стані вогнегасники і не допускати їх використання не за призначенням.

Норми належності вогнегасників для конкретних об'єктів повинні встановлюватися нормами технологічного проектування або галузевими правилами пожежної безпеки з урахуванням положень, викладених у цих нормах.

Вибір типу вогнегасника обумовлений розмірами можливих осередків пожеж на об'єкті. При виборі типу вогнегасників необхідно враховувати кліматичні умови експлуатації будинків та споруд. Придатність переносних і пересувних вогнегасників до гасіння пожеж різних класів та діапазони температур їх експлуатації.

В Типових нормах належності вогнегасників, затверджених наказом МНС України , наведені такі позначення типів вогнегасників:

• ВВ - вогнегасник водяний;
• ВВП - вогнегасник водопінний;
• ВВПА - вогнегасник водопінний аерозольний;
• ВВК - вогнегасник вуглекислотний;
• ВП - вогнегасник порошковий.

Цифра після позначення типу вогнегасника означає масу вогнегасної речовини в кілограмах, що міститься у його корпусі. Цифра після позначення аерозольного водопінного вогнегасника означає масу вогнегасної речовини в грамах, що міститься в його корпусі.

23 грудня 2022

Правила безпечної поведінки дітей

під час зимових канікул

Ура!Канікули! Прошу переглянути відео

 

Дорогі  діти, нагадуємо вам про необхідність дотримання
наступних правил поведінки під час  зимових канікул:

• Дотримуйтеся:
  правил дорожнього руху; 
  правил електробезпеки; 
  правил протипожежної безпеки; 
  правил поведінки на воді; 
  правил поведінки з вибухонебезпечними предметами;

• Категорично забороняється :
  контактувати з незнайомими людьми; 
  перебувати на об’єктах незавершеного будівництва;
  відвідувати водоймища без нагляду дорослих; 
  розпалювати вогнища у лісі; 

 

 

Шановні батьки!

Будьте самі прикладом для дітей в будь-яких ситуаціях,
особливо тих, які пов’язані зі збереженням здоров’я та життя Вашої дитини!

 

Пам’ятка

«Безпечні зимові канікули»

Дорогі діти!

 Незабаром  зимові канікули — пора відпочинку, свят та розваг. Але для того щоб канікули були веселими й корисними, необхідно

пам’ятати про безпечну поведінку!

Правила поведінки на водоймах,  вкритих кригою:

• Не можна з’їжджати на лижах із крутого берега на кригу: у разі різкого навантаження він може провалитися.
• Категорично забороняється дітям грати на тонкій кризі.
• Небезпечно бути біля берегів, де найчастіше виникають промоїни, тріщини й розриви льоду.
• На льоду краще мати при  собі  знаряддя  безпеки  (лижі,  мотузку, палицю).
• Обходьте місця, вкриті товстим шаром снігу: під снігом лід завжди тонший; тонкий лід і там, де розливаються джерела, де швидка течія або струмок впадає в річку.
• Переходьте річку тільки у встановлених місцях, товщина льоду має бути не менше за 15-20 см.
• Катайтеся на ковзанах лише в перевірених та обладнаних для цього місцях.
• Якщо лід почав тріщати та з’явилися характерні тріщини, негайно повертайтеся на берег. Не біжіть, відходьте повільно, не відриваючи ніг від льоду.

 

Обережно: бурульки!

• Нестійкі погодні умови — відлига вдень і заморозки вночі — сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків із похилим дахом) та великих деревах.
• Будьте особливо уважними, проходячи біля будинків або високих дерев. Спершу впевніться у відсутності загрози падіння льодових наростів.
• Якщо це можливо, тримайтеся на відстані від будинків та інших споруд, обираючи найбільш безпечний маршрут руху.
• У жодному разі не заходьте за спеціальні огорожі поблизу будинків або дерев.

 

Правила поведінки під час ожеледиці

• Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте у колінах, ступайте на всю підошву. Руки мають бути вільні. Пам’ятайте, що поспіх збільшує небезпеку під час ожеледиці, тому виходьте із будинку заздалегідь.
• У разі порушення рівноваги швидко присядьте — це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.
• Падайте   із мінімальною шкодою для свого здоров’я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння зберіться, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов’язково перекотіться — удар, спрямований на вас, зменшиться.
• Не тримайте руки в кишенях: це збільшує можливість не тільки падіння, а й важких травм, особливо переломів.
• Обходь люки: як правило, вони покриті льодом. Крім того, люки можуть бути погано закріплені, що збільшує ризик  травмування.
• Ідучи тротуаром, не проходьте близько до проїжджої частини дороги. Це небезпечно,  адже є ризик підковзнутися і впасти під колеса автомобіля, що проїжджає.
• Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та ожеледиці. Пам’ятайте, що через ожеледицю значно збільшаться відстань гальмівного шляху.
• Якщо ви впадете і через деякий час відчуєте біль у голові й суглобах, нудоту — терміново зверніться до лікаря.

Правила пожежної безпеки під час святкування Нового року:

Щоб   свято  не  затьмарилось   пожежею,   необхідно  дотримуватись  таких правил:

• Ялинка має стояти на стійкій основі.
• При виявленні несправності святкової ілюмінації (блимання лампочок, іскріння) слід одразу її вимкнути.
• Не можна прикрашати ялинку целулоїдними іграшками.
• Дітям забороняється купувати та використовувати піротехнічні засоби: феєрверки, петарди, ракети!
• Пам’ятайте! Щороку збільшується кількість людей, які отримали травми через недотримання правил користування піротехнікою.

Правила протипожежної безпеки

• Не грайтеся із сірниками та запальничками.
• Не запалюйте свічки та бенгальські вогні без нагляду.
• Не залишайте іграшки, книжки, одяг біля увімкнених обігрівачів.
• Не сушіть речі над газовою плитою.
• Не паліть багать у сараях, підвалах, на горищах.
• Не вмикайте багато електроприладів одночасно: електромережа може згоріти.
• Обов’язково вимикайте електроприлади, коли виходите із дому. Не тягніть за дріт руками, обережно вийміть штепсель із розетки.
• На дачі або в селі не відкривайте грубку: від маленької вуглинки, що випаде з неї, може статися пожежа.

 

Обережно – COVID-19 !

• Не спілкуйтесь із хворими  людьми, дотримуйтесь правил гігієни.

НЕ ЗАБУВАЙТЕ :

Щодня читати.

Будьте добрими, чемними, вихованими, допомагайте рідним.

Здоров’я всім! Щасливого відпочинку!

З Новим  2023 роком та Різдвом Христовим ! ! !

16 грудня 2022

«Що  таке   патріотизм?»

 

Що є внутрішньою цінністюі основою культури особистості?Так,моральність, вона спрямовує людську активність на утвердження самоцінності особистості, усвідомлення обов’язків людини перед іншими людьми, перед суспільством,Батьківщиною.

На сучасному етапі патріотизм є нагальною потребою і держави, якій необхідно, щоб усі діти стали національно свідомими громадянами і  патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі, і особистості, яка своєю діяльнісною любов’ю до Батьківщини прагне досягти умов для вільного саморозвитку.

На чому базується патріотизм?

Патріотизм базується на любові людини до Батьківщини, усвідомлення нею свого громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей, утвердження якостей громадянина-патріотаУкраїни.

Патріотизм – це любов до Батьківщини, свого народу, турбота про його благо, сприяння становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовність відстояти її незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею.На особистісному рівні патріотизм є пріоритетною стійкою характеристикою людини, яка проявляється в її свідомості, моральних ідеалах та цінностях, в реальній поведінці та вчинках. Це звичайний моральний стан життя людини. Він виявляється не лише в незвичайних ситуаціях, а в повсякденному виконанні особистістю своєї роботи, яка приносить користь і людині, і суспільству. Отже, суб’єктом  – носієм патріотизму є сама людина. Завдяки її творчій праці, любові, відданості розвивається почуття патріотизму.

Бути патріотом – усвідомити в Батьківщині безумовну цінність, яка дійсно і об’єктивно їй притаманна, приєднатись до неї розумом і почуттями. В той же час – патріотизм передбачає відкриття в самому собі беззавітної відданості Батьківщині, спроможність безкорисно радіти її успіхам, вдосконалення її, служіння їй, поєднання свої долі з її долею, а не любов до України здалека.

.Критеріями патріотизму є любов, вірність і служіння Батьківщині, турбота про забезпечення цілісності і суверенітету України, піклування про її постійний розвиток на шляху демократичного національного становлення, сприяння гармонізації державних, суспільних та особистісних інтересів у повсякденному житті.

У випадку загрози національній безпеці патріотизм проявляється у готовності служити Україні, встати на її захист, визнанні пріоритету суспільних і державних інтересів над особистими.

Патріотизм проявляється також у ціннісному ставленні до свого народу, його способу життя, національних здобутків і достоїнств, культури, традицій, героїчного історичного минулого і сьогоднішньої розбудови держави як єдиної нації, до безмежних просторів Батьківщини, її природних багатств. Патріотизм передбачає знання особливостей своєї «малої Батьківщини», любов до неї.

. Визначальною рисою українського патріотизму в усі часи має бути його дієвість. Саме вона спроможна перетворювати почуття в конкретні справи і вчинки на користь Батьківщини і держави. Адже патріот це не той, хто говорить красиві слова про Україну, прикрашає дійсність, а той, хто бачить труднощі, помилки, невирішені проблеми, розуміє соціально-політичну ситуацію в країні і світі, проте не панікує, не носиться зі своїми егоїстичними претензіями, не збирається тікати туди, де краще, а готовий долати перешкоди, зв’язати свою долю з долею Вітчизни. Патріот це той, хто в сьогоднішніх умовах неправового поля сприяє розбудові демократичної соціальної держави правовими методами. Він не ототожнює Україну, державу з владою, а усвідомлює, що влада має бути лише механізмом, засобом здійснення волі народу.

.Любов до Батьківщини в українського патріота поєднується з вірою в неї, в її  покликання,  прекрасне майбутнє, що обов'язково відбудеться. Справжній патріот, керуючись живим досвідом і  героїчним минулим народу, вірить, що він справиться зі своїми історичними випробовуваннями і  вийде з них міцнішим і духовнішим. Втім, свідомий патріот бачить не лише духовну красу свого народу, а й його слабкості, помилки і недосконалості, розуміє, що в історії Вітчизни є й темні, важкі сторінки. Любити свій народ не означає улещати його чи приховувати від нього слабкі сторони, а чесно і мужньо викривати їх і боротися з ними.

.Процес національного відродження України потребує від громадян не лише віри і любові до свого народу, а й усвідомлення своєї відповідальності перед суспільством, народом, нацією. Малосвідомий  громадянин або не думає про свою відповідальність, або ж боїться її. Для нього доля країни – стороння справа, а його власні дії визначаються суто особистими потребами й інтересами. Відповідальність же передбачає, з одного боку, усвідомлення необхідного, а з іншого – можливість вибору шляхів його реалізації. Особиста відповідальність – вільна реалізація вірно усвідомленогообов’язку.

Народ України – це понад двісті різних народностей, які мають свою етнічну самосвідомість, яка базується на етнічній ідентифікації, що вбирає в себе любов до свого народу, віру в його духовні сили її майбутнє, готовність до праці на користь народу; знання та уміння осмислювати його моральні та культурні цінності, історію, звичаї, обряди, символіку; передбачає систему вчинків, які мотивуються любов’ю, вірою, звичками, знаннями, відповідальністю перед своїм народом.

Проте етнічна самосвідомість різних народів не заперечує готовності свідомо служити інтересам їх Батьківщини України. На більш високому рівні етнічна самосвідомість переростає в національну самосвідомість. Остання передбачає ідентифікацію особистості з усім народом України, незалежно від свого етнічного походження, політично об’єднаного єдиним інститутом громадянства, територією, економікою, історичною долею та перспективами майбутнього. Свідомі патріоти України – це і українці, і росіяни, і  євреї, і татари, і молдавани, й інші народності, які живуть на території однієї держави, що утворилась внаслідок політичної інтеграції етнічних спільнот, збагачують її своєю культурою і сприяють її розквіту. Чим більше Українська держава дбатиме про розвиток етнічної самосвідомості своїх етнічних меншин, тим більше буде мати патріотівУкраїни.

Досконале володіння державною українською мовою – ознака свідомого громадянина – патріота України. Разом з тим молода українська держава, розвиваючи етнічну самосвідомість народу України, має реально допомогти національним меншинам у розвитку їх культури, освіти, мови. Для цього має бути надана і економічна допомога, і правове забезпечення цього процесу. Відчуваючи реальну зацікавленістьітурботупророзвитоксвоєїрідноїмовизбокудержави,представникиетнічнихменшин охоче сприйматимуть українську мову як державну і вважатимуть обов’язком її вивчення. Адже без мови немає народу, без народу немає держави. Тому національне відродження, розбудова поліетнічної Української держави, як єдиної політичної нації, та виховання патріотизму нерозривно пов’язані з оволодінням кожним учнем як своєю рідною, так і державною українською мовами. Справжній патріот гуманно ставиться до інших народів. Його культура проявляється в повазі інтересів, прав, самобутності людей інших національностей, підтримці їх у боротьбі за свободу і незалежність, терпимості, толерантності, готовності й умінні йти на компроміс з різними етнічними, релігійними групами заради миру в  своїй державі й усвіті.

Важливою ознакою патріотизму є законослухняність, виконання конституційних норм, дотримання чинних законів, знання не лише своїх прав, а й обов’язків. Патріот той, хто своє право вимірює своїм обов’язком. Місія свідомого громадянина-патріота – не руйнувати правопорядок, а берегти, правильно й терпляче вдосконалювати його зміст.

Свідомий патріотизм несумісний з шовінізмом, расизмом, які проявляються у неповазі й ненависті до інших народів і націй, їх культури і прав. Сепаратизм також чужий українському патріоту, бо він завжди дбає про єдність України.

 

 

 

 

 

9 грудня  2022р

 

Тема: Всесвітній День прав людини

      10 грудня  відзначається  Всесвітній   День прав людини.

Уся історія людства – і минула, і сучасна – це історія боротьби за свої права. Люди розмірковували про справедливість і свободу завжди. Згадайте хоча б «Устав» Володимира Мономаха, в якому заборонялось перетворювати на рабів селян за борги, що означало відстоювання права на свободу і особисту недоторканість, або зверніться до Березневих статей Богдана Хмельницького, де за народом України зберігалось право на обрання гетьмана та гетьманського уряду, право на самоврядування. А першим кроком до визнання прав людини було зроблено в Декларації незалежності США від 4 липня 1776 року (про це йтиме мова на уроках всесвітньої історії), яка урочисто проголосила: «Ми вважаємо очевидними наступні істини: всі люди створені рівними і всі вони обдаровані своїм Творцем невід’ємними правами; до цих прав належать життя, свобода і прагнення до щастя…»

 

   Невід’ємні права кожної людини є тим загальнолюдським мінімумом, без якого суспільство не може існувати. Початок планетарному визнанню прав людини усіма державами було покладено в Загальній декларації прав людини 1948 року. Цей документ часто називають Біблією прав людини, Міжнародним каталогом прав людини, Міжнародним стандартом прав людини.

 

У Загальній декларації прав людини

Стаття 1 проголошує: «Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах».

У Статті 2 сказано: «.Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища».

А Стаття 3 наголошує: « Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканість».

 

Сутність і призначення Загальної декларації прав людини неможливо усвідомити, не з’ясувавши, чому, для чого і яким чином її було прийнято.

Листопад 1945 року. Нещодавно перемогою держав-союзників антифашистської коаліції закінчилась Друга світова війна. У місті Нюрнберг почався суд над головними німецькими воєнними злочинцями, який чинив Міжнародний військовий трибунал, утворений під егідою ООН державами-переможницями: СРСР, Великобританією, Францією та США. Захищаючись, підсудні висували, зокрема, такі аргументи: на якій підставі їх судять? Як громадяни німецької держави, вони виконували її закони, накази її керівництва, а отже, діяли правомірно. Що ж до «злочинів проти миру» і «злочинів проти людяності», то немає юридичного документа, де було б визначено їх поняття та їхні ознаки… Однак обвинувачі спростували ці аргументи. «Так, - доводили вони трибуналові, - підсудні дійсно не порушували юридичних актів своєї держави. Однак справа в тому, що ці акти були несправедливими, анти правовими, оскільки суперечили природним правам людини, народів, людства – насамперед, права на життя, мир, свободу».

                      

 

Міжнародний трибунал постановив у жовтні 1946 року обвинувальні вироки керівникам рейху, спираючись саме на доктрину природних прав людини. Вже тоді виявилась потреба закріпити ідеї й принципи цієї доктрини та нормативні положення, що з неї випливають у спеціальному документі, схваленого організованим світовим товариством в особі ООН. 10 грудня 1948 року делегації 48(з 56) держав-учасниць проголосували за Декларацію прав людини. А з 1950 року за рішенням ООН щороку 10 грудня відзначається в усьому світі як День прав людини.

 

 

Україна була однією з 56 держав-членів ООН, які наприкінці 1948 року брали участь в обговоренні й прийнятті Декларації на 3-й сесії Генеральної асамблеї. Наша держава входила та й сьогодні входить до тих органів і установ ООН, на які покладено застосування, удосконалення чинних і проектування нових актів цієї організації щодо прав людини. Це, зокрема, такі спеціалізовані органи системи ООН, як Комітет з питань інформації, спеціалізований Комітет з питань тероризму, Дитячий фонд ООН(ЮНІСЕФ) з його виконавчою радою, Конгрес ООН з питань запобігання злочинності та поводження з правопорушниками, Міжнародна організація праці (МОП), Всесвітня організація охорони здоров’я та інші.

 

Україна включила до своєї Конституції багато нормативних приписів, які відтворюють відповідні положення Декларації. Вперше в своїй історії Україна закріпила у чинній Конституції правило про те, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою, є частиною національного законодавства (стаття 9 Конституції України).

-         Так що ж таке права людини?

(Права людини – це можливості людини існувати й розвиватися як особистість, задовольняти свої потреби, здебільшого закріплені законодавством).

 

 Сьогодні доводиться констатувати, що дотримання прав людини в Україні все ще залишається далеким від міжнародних стандартів. Початок нового тисячоліття засвідчив, що світ не став ні гуманнішим, ні безпечнішим. Але кожен з нас хоче жити в спокійному світі, де всі права людини будуть захищені і реалізовані, тобто всі ми мріємо жити в правовій державі.

 

2 грудня 2022

ВИХОВНА ГОДИНА"ЖИТТЯ БЕЗ НАСИЛЬСТВА"

 

        Сьогодні, діти, ми з вами відправимося в подорож по безкрайніх просторах світового океану прав і обов’язків, навчимося долати насильство в учнівському середовищі, шанувати закони України. Збагатимо свої знання з правової свідомості, будемо вчитися захищати себе від жорстокого, агресивного ставлення інших, поважати один одного, допомагати долати труднощі.

.

Насильство – це застосування агресивних, жорстоких дій однієї людини по відношенню до іншої, що порушують права і свободу особистості та завдають шкоди фізичному, психічному, моральному здоров’ю, а також розвитку. Насильство є демонстрацією сили і бажанням здобути цілковитий контроль та владу над іншою стороною..

Слова, які характеризують насильство – жорстокість, агресія, погроза, ґвалт, силування, примус.

2. Вправа „Міф чи реальність”

Перелік запитань:

1.    Насильство має і позитивні сторони

2.    Використання нецензурних слів дитиною по відношенню до іншої не є проявом насильства

3.    Насильство – це коли видно сліди на тілі жертви

4.    Б’ють заслужено

5.    У школі найбільш розповсюджене психологічне насилля, використання нецензурних слів однієї дитини по відношенню до іншої

6.    Дитина, яка потерпає від насильства повинна мовчати про це

7.    Хлопці схильні до проявів насильства більше, ніж дівчата

8.    Насильство не карається законом України

9.    Насильство – це ознака мужності дитини у школі              

10.  З 11 років дитина несе адміністративну відповідальність перед

законом

11.  Розповідати, про те, що над Вам були здійснені насильницькі дії – це

ознака слабкості дитини       

12.  Кримінальна відповідальність неповнолітніх настає з 16 років

13.  Особи, які чинять насильство – психічно хворі

14.  Насильство – це не злочин, а нормальне явище у школі

15.  Міліція не повинна втручатися у вирішення проблеми насильства

3. Вправа „Види насильства”

 «Що таке насильство?»

Можна виділити чотири типи жорстокого поводження з дітьми.

1. Фізичне насильство — невипадкове завдання тілесних ушкоджень.

2. Сексуальне насильство — використання людини для отримання сексуального задоволення.

3. Занедбаність — нездатність батька або особи, яка доглядає за дитиною, забезпечити основні потреби дитини в їжі, одязі, житлі.

4. Психологічне насильство — відсутність у родині доброзичливої, здорової атмосфери. Може виявлятися у:

• зневазі — послідовній нездатності батьків чи особи, яка здійснює догляд, забезпечити дитині необхідну підтримку, увагу, турботу;

• жорстокому поводженні — хронічних приниженнях, образах і висміюванні дитини, знущанні з неї.

Види насильства та їх характеристика:

1. Приниження особи, брудні лайки, образи - психологічне насильство;

2. Побиття - фізичне насильство;

3. Примус до сексуальних дій - сексуальне насильство;

4. Тілесні ушкодження - фізичне насильство;

5. Повне вилучення або обмеження коштів - сексуальне насильство;

6. Вигнання дитину з дому – економічне насильство;

7. Спроби задушення - фізичне насильство;

8. Проституція - сексуальне насильство;

9. Втягнення дітей до вживання алкоголю та наркотиків - фізичне насильство;

10. Обмеження свободи дій - психологічне насильство;

11. Використання зброї - фізичне насильство;

12. Жебракування - економічне насильство;

Тест «Насильство»

Цей елемент зустрічі є не лише діагностичним, а й активізує знання учасників тренінгу, що допомагає провести наступний етап не лише методом міні-лекції, а й методом мозкового штурму.

Ведучий. Дайте відповіді на запитання («так» або «ні»), наведені нижче.

1. Чи карають фізично твоїх друзів їхні батьки?

2. Тебе ображають твої брат чи сестра?

 

3. Чи було так, що батьки ставилися до тебе байдуже?

4. Чи було так, що близькі родичі ставилися до тебе байдуже?

5. Твої батьки лають тебе?

6. Чи можеш ти сказати про свою родину, що вона неприязно ставиться до тебе?

7. Чи траплялося так, що вдома з тебе насміхалися?

8. Чи є в тебе знайомі, чиї батьки знущаються, постійно ображають їх?

9. Чи були ви вдома свідками насильства (фізичних ушкоджень)?

• ПАМЯТАЙТЕ!

 • Ти маєш право відмовитися робити те, до чого тебе примушують силою або образливими, злими словами.

 • Ми подібні, але всі різні.

 • Твоя власність належить тільки тобі.

 • Ти маєш право на допомогу.

 • Кожна людина має право жити вільно, у безпеці, відчуваючи тепло і любов!

 14. Підведення підсумків. Рефлексія.

13.Підсумкова бесіда.

- Як зробити наше життя кращим, добрішим? Протягом тисячоліть люди шукали відповіді на ці питання. І ось яке «золоте правило» винайшли. Зачитуються вислови.

Завершується заняття оптимістичною дитячою піснею,  та читанням вірша:

Мій улюблений світ –

Без насильства.

Без жорстокості, болю, зла.

Тут народом складена пісня

Містить тільки хороші слова.

Мій улюблений світ –

Без насильства,

Де немає страждання й війни,

Де розквітла калина барвиста

І пісень не почуєш сумних.

Мій улюблений світ – це не казка

А реально щасливе життя.

Бо звільнивши наш світ без насильства

Можна сміло іти в майбуття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25 листопада 2022

Виховна година до дня пам'яті жертв Голодомору

”Україна пам’ятає

Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і  життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному сні 1933 року.

 

 

А люди біднії в село,

Неначе злякані ягнята,

Позамикалися в хатах,

Та й мруть….

 

Сумують комини без диму,

А за  городами за тином

Могили чорнії ростуть.

 

Гробокопателі в селі

Волочуть трупи ланцюгами

За царину і засипають

Без домови

Дні минають,

Минають місяці.

Село навік замовкло, оніміло,

Кропивою поросло.

 

 

Зараз щороку Україна прихиляє коліна перед мільйонами жертв Голодомору 1932-1933 років, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, дворах, узбіччях доріг та на цвинтарях, де насипані великі могили або колективні. Воістину говорять колективний голод, колективний холод, біль і страждання, колективна смерть, вони й понині кровоточать у серцях тих, хто пережив страшні роки, а тепер дістав таку можливість розповідати, свідчити, переконувати.

 

Свідчення очевидців

 

” У 1933 році померла моя сестричка…, їй було лише три роки. Вона не кричала, не вередувала, а лише тихо просила їсти…”

Микола Піскун, 1926 р. н., смт.Сиваське, Херсонська область.

 

”Корда мне было 12 лет, осудили за колоски меня маленького на 5 лет к тяжелым работам. Мама пухла вместе с сестрой и умерла на моих глазах. Одно спасенье: мыши наносили в норки запасы, землей обворачивали их в круглих кучках, а мы уже ее раздалбывали зимой и забирали эти запасы”.

Петро Оливка, 1921 р.н., смт. Петропавлівка, Дніпропетровська область.

 

Голод почався ще у 1932 р. Врожай був непоганий, але увесь хліб намолочений забрали під мітлу… В поле нікому було виходити, люди мерли, як мухи… за день вмирало до 20 душ. Не було кому ховати”.

Іван Приступній, 1916 р.н. с.Єгорівка, Одеська область.

 

 

А мені згадався 1933-й ”То ж таки був геноцид! Пів – Сухої виморено голодом за одну весну. Сім'я Булата – коваля, де діти старші поїли менших… А ті мої товариші-однокласники Киселі, що незрівнянні успіхи виявили в математиці, - сьогодні в школі були, а на завтра вже не прийшли: померли обоє. А торгсини, Галещинська  біофабрика окороки відправляє на експорт… Ні, то  довічний Сталінів гріх, злочин, якому ніколи не буде виправдання…”

Письменник Олесь Гончар, 1918 р.н., щоденники, запис від 23.08.1980р.

 

 

”Великий голод 1932-1933 років в Україні забрав життя від 7 до 10 мільйонів невинних людей…”

 

 

Спільна заява делегацій 65 держав-членів ООН 7 листопада 2003 року.

Голодомор мовою фактів

Складовими політики Голодомору  були:

-       Насильне вилучення всіх продовольчих припасів

 

Липень 1932 р. – влада ухвалила завідомо нереальні до виконання плани хлібозаготівель;

Серпень 1932 р. – прийнято закон ”Про п’ять колосків”, за яким засуджували навіть дітей, які збирали колоски пшениці на полях;

 

Листопад 1932 р. – запроваджено натуральні штрафи, що означало вилучення всіх харчів у селян;

 

 

 

Грудень 1932 р. – примусово вивезено із колгоспів усі фонди, в тому числі і насіннєві.

 

Блокада мешканців окремих територій та всієї України:

Листопад 1932 р. – в Україні запроваджується система голодних гетто – ”чорних дощок”. Занесення на 2чорні дошки” колгоспів, сіл і цілих районів означало їх повну ізоляцію, вилучення всього продовольства, заборону ввезення, будь-яких товарів та інші жорстокі репресії, що було рівнозначним смертному вироку їх мешканцям. Всього на ”чорну дошку” було занесено до третини сіл України;

 

Січень 1933 р. – забороняється виїзд за межі України. Відповідно до директиви Сталіна території УСРР і Кубані, в той час переважно заселеної українцями, були оточені збройними законами для блокування виїзду селян ”за хлібом” в інші регіони. Таких заходів більше ніде і ніколи не застосовувалося в СРСР.

 

У той час, як від голоду умирали мільйони українців, влада продовжувала вивозити зерно за кордон. Також в Україні у той час на повну потужність працювали спиртзаводи, які переробляли зерно на горілку, що йшла на експорт.

Наказ Президента України «Про оголошення в Україні 2008 року Роком пам’яті жертв Голодомору».

Ушановуючи пам'ять мільйонів громадян, які стали жертвами Голодомору 1932-1933 років, з метою донесення правди про геноцид українського народу до української громадськості і міжнародної спільноти та у зв’язку з 75-ми роковинами цієї трагедії Постановляю:

 

1.     Оголосити в Україні 2008 рік, Роком пам’яті жертв голодомору.  

2.     Координаційній раді з підготовки заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні спільно з організаційним комітетом з підготовки та проведення заходів у зв’язку з 75-ми роковинами голодомору в Україні забезпечити організацію та координацію заходів з проведення року пам’яті жертв Голодомору.

3.     Кабінету Міністрів України: проаналізувати стан виконання Закону України «Про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні», нормативно-правових актів щодо підготовки заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні та вжити необхідних заходів щодо забезпечення їх реалізації; вирішити в установленому порядку питання щодо фінансування видатків пов’язаних із підготовкою та проведенням Року пам’яті жертв Голодомору.

4.     . Міністерству закордонних спав України за участю Міжнародного координаційного комітету Світового конгресу українців для планування відзначення 75-х роковин Голодомору в Україні, розробити у місячний строк план тематичних заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років, забезпечити його реалізацію закордонними дипломатичними установами України із залученням української громадськості за кордоном.

Президент України В.Ющенко

М.Київ 24 листопада 2007 року

№1144/2007

Отже, ви вже знаєте, що 1932-1933 роках в Україні був страшний штучно творений голод, під час якого померли мільйони українців. Чого так і називають – Голодомор. Твоя родина теж, мабуть, постраждала від голоду. Розпитай батьків, бабусю з дідусем, кого з твоїх родичів забрав голодомор.

«Сімейні хроніки» - заведи зошит з такою назвою. Запиши у ньому всіх своїх родичів: живих і тих, хто помер (зазнач дати народження і смерті) – намалюй родинне дерево. Роби у зошиті нові цікаві записи про родину. Це буде твоя пам'ять, пам'ять твоєї родини. Сімейні хроніки пишуть у всьому світі.

На знак вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору у суботу 22 листопада з 16 години приєднуйтесь всією родиною до всеукраїнської акції «Засвіти свічку!».

Із настанням темряви засвітіть і поставте свічку на підвіконня так, щоб її було видно знадвору. Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів співвітчизників.

18 листопада 2022р.

Увага на дорозі - життя у безпеці

 

        Ми не можемо уявити свого життя без транспорту, без доріг, світлофорів, пішохідних переходів. Відстані між районами, установами, магазинами такі значні, що подолати їх можна тільки за допомогою транспорту.

Отже, транспорт - наш вірний друг! Але, забуваючи про власну безпеку, нехтуючи правилами дорожнього руху, люди можуть стати жертвою своєї необдуманої поведінки. Адже транспорт може бути не тільки корисним, а й небезпечним, якщо не знаєш правил дорожнього руху.

 

 

1) Перехід дороги.  Види переходів

Пішоходи повинні переходити проїжджу часину вулиці по пішохідних переходах. Переходи бувають наземні, підземні, надземні. Наземні - це ділянка проїжджої частини. Надземні - це перехід над проїжджою частиною. Підземні - перехід під проїжджою частиною. Якщо в зоні нема переходу, дозволяється переходити дорогу під прямим кутом у місцях, де дорогу добре видно в обидва боки. Якщо є світлофор, треба керуватися його сигналами. Переходячи вулицю, треба подивитись ліворуч, а потім, дійшовши до середини, - праворуч.

 

2) Особливості руху пішоходів за складних дорожніх умов

Коли туман, опади, ожеледь, то виникають складні дорожні умови. Так, на слизькій чи мокрій дорозі значно погіршується гальмовий шлях ТЗ, це може призвести до наїзду на пішоходів. Окрім того, пішоходів може засліпити світло фар автомобілів. Щоб уникнути травмування, необхідно:

переходити тільки тоді, коли впевнений, що транспорт знаходиться на достатній відстані;

не можна переходити дорогу в місцях, де вона має круті повороти;

у темний час потурбуватися, щоб виділити себе на проїжджій частині чи узбіччі (блискучі предмети, предмети білого кольору).

При переході дороги в умовах недостатньої видимості необхідно оцінити дорожню ситуацію ліворуч і праворуч. І тільки переконавшись у безпеці, переходити дорогу.

3) Запитання для «Пішоходів»

Хто такий пішохід?

Назвіть кращих «друзів» пішоходів.

Де мешкає «зебра»?

Як може представник ДАІ покарати пішохода за порушення правил?

Чому не можна переходити вулицю на жовтий сигнал світлофора?

Що таке «острівець безпеки»? Де він розташовується?

Чому не можна перебігати дорогу перед транспортом, який рухається?

З якого боку тротуару повинен ходити пішохід?

Чи можна читати книжку, коли переходиш вулицю? А їсти?

Хто повинен поступитись рухом на пішохідному переході: пішохід чи автомобіль?

Як дізнатись, куди повертатиме транспортний засіб?

З якого боку треба обходити автобус?

Якщо поблизу немає машин, чи можна переходити вулицю на червоне світло?

Що треба робити, коли їде машина швидкої допомоги із сиреною, а світло для пішоходів зелене?

Чому перехрестя є небезпечним місцем?

Як треба поводитись на залізничному переїзді?

 

 

1) Правила для велосипедистів

Під час їзди на велосипеді не варто дуже сильно триматися за кермо, дивитись треба не на колесо, а метрів на 5-6 уперед. Рухатись по дорозі на велосипеді дозволяється особам, які досягли 14-річного віку. Велосипеди мають бути обладнані звуковим сигналом і світловідбивачами. Для руху затемна - включити ліхтар (фару). Водії велосипедів, рухаючись групами, повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам руху.

2) Велосипедистам забороняється:

керувати велосипедом з несправним гальмом;

рухатись по дорогах для автомобілів, якщо поруч є велосипедна доріжка;

рухатись по тротуарах і пішохідних дорогах (крім дітей до 7-и років під наглядом дорослих);

під час руху триматися за інший транспортний засіб;

їздити, не тримаючись за кермо, знімати ноги з педалей;

буксирувати велосипеди;

перевозити пасажирів на велосипеді (за винятком дітей до 7-и років на додатково

му сидінні).

3) Запитання для «велосипедистів».

На якому велосипеді небезпечно їздити?

Чи можна їздити дорогою без світлових засобів?

Чому не можна їздити на велосипеді тротуарами?

Чи можна їздити на велосипеді в дощ?

Що робити, якщо на дорозі є речі, які заважають руху?

На якій від стані один від одного можуть їхати двоє велосипедистів?

З якого віку можна їздити на велосипеді дорогами?

Чому не можна їздити без звукового сигналу?

Яким світлом має бути оснащений велосипед?

Чи можна обганяти на велосипеді інші транспортні засоби?

 

 

 1) Загальні правила для мотоциклістів

До управління мотоциклом допускаються особи, досягли 16-річного віку й мають посвідчення на право управління мотоциклом. Особі, яка навчається управлінню мотоциклом, повинно виповнитись не менше 14-и років. Перевозити пасажирів на мотоциклі дозволяється тільки в колясці й на задньому сидінні мотоцикла. Не дозволяється перевозити дітей, які не досягли 12-ти років.

 

2) Правила для «мотоциклістів»

Перед виїздом перевірити гальма, звукову та світлову сигналізацію.

Дотримуватись правил дорожнього руху. Не влаштовувати гонки на швидкість, бути уважними. Водії мотоциклів, рухаючись групами, повинні їхати один за одним.

При русі затемна необхідно включати фари, стежити, щоби світловідбиваючі деталі були чистими. Знижувати швидкість на дорозі, укритій піском, льодом чи снігом, на спуску, як що незрозуміла поведінка іншого водія. Не буксувати інших та не їздити самим на буксирі.

Назавжди забути слово «проскочити»!

3) Запитання для «мотоциклістів»

Яким повинен бути одяг мотоцикліста?

З якою швидкістю він має рухатись?

Чи можна обганяти автомобіль?

Кого можна перевозити на мотоциклі?

Які вантажі можна перевозити на мотоциклі?

Як треба поводитися при виїзді на дорогу?

Як повинні рухатися 2-3 мотоциклісти на дорозі?

 

 

1) Правила безпеки на зупинках громадського транспорту

Очікувати транспорт треба у призначеному місці. Якщо ж його не має, слід очікувати на тротуарі чи на узбіччі. Не можна стояти спиною до транспорту, що наближається. Небезпечно стояти в першому ряді: коли до зупинки підходить транспорт, юрба може виштовхнути під колеса. Не можна намагатись увійти у транспорт, що вже відходить.

Після виходу з транспорту не слід поспішати відразу переходити на другий бік вулиці, краще зачекати, доки транспорт від'їде.

2) Посадка й висадка з ТЗ

Посадку й висадку пасажирам дозволяється здійснювати після зупинки транспортного засобу. У задні двері автобуса пасажири заходять, а у передні виходять. Якщо є треті, середні двері, у них можна входити та виходити. Якщо у транспорт заходить інвалід, жінка з маленькою дитиною, літні пасажири, слід пропусти ти їх уперед, допомогти увійти. Якщо вони виходять, допомогти вийти. Входити у транспортний засіб можна тільки в тому випадку, якщо він остаточно зупинився, і тільки з того боку тротуару чи узбіччя проїжджої частини. Протягом темного часу доби слід уникати порожніх зупинок. Очікувати транспорт краще в багатолюдних місцях, на добре освітленій зупинці.

3) Безпека салону

У салоні передбачено все необхідне. Є аварійні та запасні виходи, вогнегасники, аптечка. Стоячи у транспорті, необхідно надійно триматися за поручні чи спеціальні ручки. Це допоможе не впасти під час гальмування. Стояти в салоні краще обличчям у бік руху.

У громадському транспорті можуть бути злодії. Щоб не стати їх жертвою, треба тримати на очах свій портфель чи сумку, треба бути уважним, особливо при виході.

4) Поведінка в екстремальних ситуаціях

При автобусній аварії для виходу слід використовувати двері, аварійні виходи, вентиляційні люки. Якщо не відчиняються двері, відкривати запасні виходи. З ущільнювача вікон треба витягнути гумовий шнур, після цього просто надавити на скло. Якщо аварійні виходи не відкриваються, треба, обернувши руку будь-якою тканиною, вибити найближче скло. Це можна зробити обома ногами.

 

5) Запитання для «пасажирів»

Який транспорт називається громадським?

Як поводитись у громадському транспорті?

Як треба поводитись на залізничній станції?

Що може статись, якщо виглядати з вікон транспорту? Чи можна висовувати руку, голову, якісь речі?

 

 

1) Особливості посадки й висадки з автомобіля

Посадку й висадку варто робити не на проїжджій частині, а у спеціально відведених місцях чи біля бордюру дороги.

2) Потенційна небезпека пасажирських місць

Усередині салону автомобіля для пасажира існують такі фактори, що травмують:

наявність зайвих пасажирів;

багаж на задньому сидінні;

імовірність пересування пасажира в середині салону;

наявність виступів у середині автомобіля;

незакріплені предмети.

 

3) Захисні системи, їх призначення

Найнебезпечнішим є переднє сидіння поруч із водієм, тому перевезення дітей до 12-ти років на цьому сидінні суворо заборонено.

До захисних систем салону автомобіля належать:

підголівники;

ремені безпеки (обов'язково ремені при русі автомобіля мають бути пристебнуті);

надувні подушки безпеки;

безпечні колисочки для дітей до одного року;

безпечне крісло для дітей дошкільного віку.

 

4) Запитання для «водіїв»

Які є види дорожньо-транспортних пригод?

Як діяти в разі зіткнення?

Як поводитись, якщо стався наїзд на пішохода?

Коли водій не має права сидіти за кермом?

Як повинен вести себе з пасажирами?

 

VІ. Підсумок виховної години.

Слово вчителя. Жити у великому місті і не знати правил дорожнього руху неможливо. Щоб зберегти життя, уникнути неприємних ситуацій на дорозі, слід знати ці правила й завжди їх дотримуватись, а іноді навіть нагадувати про них вашим рідним

11 листопада 2022р.

Тема: «Енергозбереження – найдешевше і економічно чисте джерело енергії!»

 «Від тепла сердець – до тепла домівок!»

Вступне слово:Ми живемо з вами у гарних комфортних будинках. Де всю важку роботу виконують машини. Які це машини?

- Пральна машина, електрична плита, пилесос….

   Завдяки чому вони здійснюють свою роботу?

- Електричному струму

- Що таке енергозбереження?

Енергозбереження – заходи, спрямовані на заощадження теплової та електричної енергії, а також використання альтернативних джерел енергії.

А також це зекономлені гроші сімейного бюджету і турбота про тих, хто буде жити після нас на цій планеті.

Одним з таких рішень є навчитися використовувати енергію у себе вдома досить ефективно.

Як же стати господарем дому? Навчитися бережному відношенню до використання енергії?  А енергозбереження в квартирі розпочинається з меншої трати води та світла.
- А як раніше люди обходилися без електрики? Як освітлювали свої житла? Послухаємо, розповіді хлопців.

Колись  давно первісні люди вміли тільки добувати собі їжу і воду. Джерелом тепла і світла був живий вогонь. Стародавні люди навчилися розпалювати багаття тертям деревини і висіканням іскри, який давав людям тепло і світло. Вогнище зазвичай горів у центрі печери і не міг освітити всі її куточки. Тоді люди стали з допомогою палиці підносити вогонь в різні місця печери. Як ви думаєте, як називали цю палицю? (факел).

Час минав, і люди удосконалювали свої оселі. Коли наставав вечір, люди брали маленькі тонкі дерев'яні тріски - скіпки, вставляли їх в спеціальні пристосування, які називалися «світці». Таким чином, освітлювали свої будинки.
 Освітлення житла скіпою викликало свої незручності і тоді люди придумали свічки. Перші свічки з'явилися близько 2 тисяч років тому, їх робили з очерету. Очерет умочували в розтоплене сало. Коли сало застывало, підпалювали очерет, і він грів як свічка. Надалі свічки стали виготовляти з воску. Такими свічками користуємося і ми з вами.

На зміну свічці прийшла гасова лампа. Гасова - так як горіла за допомогою гасу. Ці лампи були різними. Підвісну використовували лампу для освітлення обіднього столу або просто як люстру. Біля настільної гасової лампи можна було шити, в'язати і вишивати.

- А ось що прийшло на зміну гасовій лампі ви дізнаєтеся, відгадавши загадку: Будинок - скляний пухирець,

 А живе в ньому вогник.

 Вдень він спить, а як прокинеться,

 Яскравим полум'ям запалиться ……

Час минав, лампи видозмінювалися, удосконалювалися. Зараз з'явилися енергозберігаючі лампочки, які складаються з колби, наповненої парами ртуті і аргоном. При нагріванні ртуть починає створювати ультрафіолетове випромінювання, яке перетворюється у видиме світло. Енергозберігаюча лампа світиться по всій своїй площі. Завдяки чому світло виходить м'який і рівномірний, більш приємний для очей і краще поширюється в приміщенні. Чим же гарні такі лампи?

 

    -такі лампочки споживають менше електроенергії;

    -заощаджують гроші;

    термін служби більше;

    дають рівне світло.

Тож давайте поміркуємо, як ми можемо економити електроенергію в побуті, яку економію ми від цього матимемо і які енергозберігаючі технології ми можемо використовуват

 «Як може економити електричну енергію сім'я?»

- Поставити нові вікна та двері, щоб зберігати тепло в хатинці.

- Переклеїти шпалери, підбираючи світлі кольори, щоб була світла кімната.

- Переставити меблі від вікна, щоб сонячне світло без перешкод надходило до кімнати та мебліне закривали батарею, яка опалює кімнату.

- Замінити електричні лампи на енергозберігаючі, щоб економновикористовувати

електроенергію і економити кошти

Давайте складемо поради на кожен день.

Поради на кожен день

Ø Завжди вимикати світло, виходячи з кімнати.

Ø Без потреби не вмикати електроприлади.

Ø Не залишати електроприлади без нагляду.

Гра «Вибери необхідне»

1.     Вам необхідно попрати. Як це Ви будете робити?

 

2.     Вам необхідно просушити білизну. Як це Ви будете робити?

 

3.     В хаті Вам треба прибрати. За допомогою чого Ви будете це робити?

 

 

 

4.     Ви вирішили спекти торт. Що для вимішування тіста Ви виберете?

 

5.     У Вас з’явився час для відпочинку. Які розваги ви виберете?

 

.У сучасному суспільстві звикли до комфортних умов проживання та полегшенняпобутових потреб, але це не завжди призведе до розумного споживання електроенергії, води та тепла.

Як ви уявляєте, що таке енергія? (відповіді дітей)

Енергія – це сила, яка змушує предмети рухатися. Вона народжується і в нашому місті.

4 листопада 2022рр. 

ВИХОВНА ГОДИНА НА ТЕМУ:

 

«Вогонь - друг

чи ворог людини?»

 

 

 Виховна година на тему: «Вогонь - друг чи ворог людині?»

Мета:ознайомити   учнівз правилами    пожежної   безпеки  та  з причинами виникнення    пожежі. Навчитиїх правильно діяти в надзвичайнихситуаціях.Сформуватинавичкиправильноїповедінки і впевненість в діяхпід час пожежі.Закріпитизнання з правил пожежноїбезпеки.Виховувати навичкиобережногоповодження з вогнем  та  взаємодопомогипри виникненнінебезпечноїситуації.

Обладнання: виставкамалюнків, вислови про вогонь, мультимедійнеобладнання, комп’ютернапрезентація.

 

 

Епіграф: 

 

Вогоньзнищує все остаточноібезповоротно, але без ньоголюдина не проживе.

 

Хід виховної    години

 За відомою легендою, вогонь людям подарував Прометей, викравши   його з Олімпу. Завдякивогнюжиття людей кардинально змінилося - вогонь став надійнимтоваришем і помічникомлюдині. Сьогодніважкоуявитисобітакугалузьлюдськоїдіяльності, де б не використовувавсявогонь. Але необережнеповодження з вогнем можепризвести до біди. Статистика говорить про те, щощорічно в світівідбуваєтьсяпонад 5 мільйонівпожеж. Щогодини у вогнігине одна людина, двоє -  отримуютьопіки і травми, кожентретійіззагиблих – дитина. Ось чому  нам треба знати правила безпечноїповедінки з вогнем.

Коротка історія   пожежноїсправи .

1 . У 1803 роціОлександр I підписав указ про організацію в Петербурзіпожежноїохорони.

2 . Перша пожежна команда в Києвібулаорганізована в 1841 році, до неї входило 25 осіб.

17 квітня 1918 бувпідписаний Декрет "Про державні заходи боротьби з вогнем". Цей день і став днем ​​освітипожежноїбезПожежа — ценеорганізоване, неконтрольованегоріння, щознищуєматеріальніцінності.

Під час пожежінебезпеку для життя людей становлятьвогонь і дим. 
Вогоньспричиняєопікитіла, а віддимуможнаучадіти.
Пожежа — цеявище, якенікого не можезалишитибайдужим. Не допустити, щобвогонь з доброго помічникаперетворився у небезпечного ворога — обов'язокусіх і кожного з нас.
Та на жаль, кожного дня на центральних пунктах зв'язкупожежної оборони лунаютьдзвінки. І поспішаютьчервоніавтомобілі до місцьпригоди, щобзберегтивідвогнюмайногромадян, народнебагатство, а нерідко — і життя.
Для того, щобз’ясуватиумовивиникненняпожежі, я пропонуюрозглянутискладові  «трикутникавогню».

 

ЩО   необхідно, щоброзпочалосягоріння?      

ДЕ    можевідбутисягоріння?                                         

КОЛИ   цеможетрапитись?                          

Завідсутності будь – якогочинникагоріння не відбудеться.

Дайте визначення « Горіння» самостійно( горіння – цепроцесз’єднанняречовин з киснем, щосупроводжуєтьсявиділеннямдиму та виникненнямполум’я)

                              Дослідналабораторія

Дослід 1. Запалена свічканакриваєтьсясклянкою. Вогонь погас.

 

 Дослід 2. Беремо 2 склянки:  з водою і спиртом. Не розповідаючи, що в склянках, запалюємоїх. Чому в однійсклянцірідинагорить, а в іншій – ні?                                                                   ( потрібна горюча речовина)

Дослід 3. Беремоспиртівку, наповнену спиртом. Змінюємопотікповітря. Чомуполум’я погасло? (різнапотужністьповітряможезагаситиполум’я, а може і роздути)

 

 

 Створення   проблемних   ситуацій

Ситуація 1.

Пожежа у сусіднійквартирібагатоповерховогобудинку. Вашідіїпіслявикликупожежноїохорони:

1.Евакуація (організованийвихід людей  з небезпеки на вулицю )
2.Виходити швидко, без метушні, паніки.

3.Не користуватисяліфтом.

4.Чітко виконуватинакази, розпорядженнядорослих.

5.Допомагати тим, хтопотребуєтвоєїдопомоги,

Ситуація 2.

Пожежа в багатоповерховомубудинку, горить квартира на 8 поверсі, типроживаєш на 9-му. Вашідіїпіслявикликуслужби 101?

1.Закрити двері, вікна.

2. Мокримганчір'ямзапхативентиляційні отвори, щобдим не потрапляву квартиру.
3. Накритисьмокримпокривалом і чекатипожежноїслужби

Ситуація 3.

Як гаситипожежувквартирі в початковійстадіїгоріння?
Можуть бути використаніпісок, земля, шматки грубого сукна, різнівогнегасники, вода.

Ситуація 4.Як допомогти людям, на якихзагорівсяодяг?

1. Накритипокривалом. Але не з головою.

2. Качатись по землі, якщопокриваланемає.
Ситуація 5.

Як дихатипід час пожежі?

1. Голову тримаютьближче до підлоги (дим легший відповітря, тому вінпіднімаєтьсявгору), рот і нісбажанозатулитизмоченою у водіхустиночкою (тканиною).

                               Золоте правило.

Не можнаховатисьпід столами, ліжкамипід час пожежі.

 

                          Ігрові  завдання

Гра №1
Утворіть  речення, з’єднавши правильно ліву та праву частини. 
 Для розваги і для гри                                                           а не в лісі, а ні в хаті.
 Не розпалюй сам багаття,                                                 умикати нам не слід. 
 Згрубки жару не беріть                               то вимкнивсіелектроприлади.
 Плитку, праску                                                                            ценебезпечно. 
 Коли йдеш з квартири,                                               користуйсяліхтариком.
 Не грайся з вогнем -                                                       жар в собівогоньтаїть.
 Не грайсязапальничкою,                                                   сірниківти не бери.

Гра №2

Домашнімзавданнямбулопідібратиприслів'я, приказки, в якихзустрічались би слова, пов’язані з пожежею.

Гра №2
На дошцідві колонки. Упершій - назвиречовин. Удругій - властивості у будь-якому порядку. Стрілкамивказативластивостікожноїречовини.

Бензин                       спалахує

Ганчір'я                     жевріє

Мармур                      жовтіє

Пісок                         гасить вогонь

Дерево                       горить 

Порох                        вибухає

Сніг                           тане

Вуглець                     коптить

Кисень                      сприяєгорінню.

 Тестування

Дітямпропонуютьсяпитання про порядок дійлюдини, яка опинилася у небезпечнійситуації і три варіантавідповіді.

1. Якщовиникнепожежа, як ви будете діяти?

а) зателефоную по 101;

б) покличу на допомогусусіда;

в) втечу, нікомунічого не сказавши.

2. Якщокімната почала наповнюватисяїдкимдимом, щови будете робити?

а) відчинювікно, залишувідкритимидвері;

б) буду просуватися до виходу;

в) закрию рот і нісвологоюганчіркою і буду просуватися до виходу.

3. Загоріласяелектромережа, вашідії?

а) буду гаситиїї водою;

б) знеструмлю мережу, потім почну гасити;

в) буду кликати на допомогу.

4. Щоробити, якщо на вас загорівсяодяг?

а) буду бігати, зриваючиодяг;

б) впаду, буду качатися, збиваючиполум’я;

в) завернуся у ковдру.

5. Що треба робити, якщо при приготуванніїжізагоріласяоліянасковороді?

а) ввимкнувогонь, накрию сковороду кришкою;

б) буду гасити водою;

в) спробуювинести сковороду на вулицю.

6. Якимибудутьвашідії, якщо вас відрізало вогнем у квартирі на п’ятомуповерсі?

а) вологими рушниками та простирадламизакриющілини по периметру двері, скоротивши приток диму;

б) відкриювікно і покликчу на допомогу;

в) зроблюмотузку з простирадл, прив’яжу до батареїопалення і стану спускатися;

7. Щови будете робити, якщопобачите як на лісовійполянцігоритьминулорічна трава?

а) пройду мимо;

б) намагатимусьзагаситивогонь, закидаючийого землею;

в) повідомлю про пожежудорослим

8. Ви побачили, щомаленькідітикидають у вогоньпапір, аерозолі. Щови будете робити?

а) зупиню, роз’ясню, щоце — небезпечно;

б) пройду мимо;

в) намагатимусьзвернутиувагудітей на іншібільшбезпечнізаняття.

-          А  зараз  пограємо  в  гру  яка  називається«Прийміть  виклик ».

Якщо  трапилась  пожежа,потрібновикликатипожежнуохорону. А чи  знаєте ви  який номер треба набирати? ( Відповіді дітей). 101.

Тому кожен  з  вас   повиненвиконатинаступне:

1. Добігтидо телефону.

2. Набрати «101».

3. Назватисвоєпрізвище.

4. Сказатидомашню адресу.

5. Повернутися і передатикарткуіншомугравцеві.

Діти  виконують  завдання.

Наша виховна година доходить кінця і на прощання я роздам вам памятки про правила поведінкипідчаспожежі.

Правила поведінки при пожежі:

·         зателефонувати до служби 101 (якщоцеможливо);

·         повідомитиповнудомашню адресу, щогорить, свій телефон, прізвище, ім’я та по батькові, скількиповерхів у будинку, якщо не знаєте - як до ньогопід’їхати;

·         вікнавідкривати не можна, аджекисеньпосилитьполум’я;

·         негайновийти з приміщення, покликатидорослих;

·         під час пожежі заборонено користуватисяліфтами;

·         з висотногобудинку не бiжiть сходами вниз, якщозайнялося внизу, а рятуйтеся на даху, використовуйтепожежнудрабину.

·         Щобуберегтиорганидиханнявід чадного газу, слідпробиратися до виходуповзком, бо внизу меншедиму, накрити голову шматкоммокроїтканиниабопальтом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підсумок  заходу.

-                     Діти,  настав час відповісти на питаннянашогозаходу. «Вогонь– друг

чи  ворог людини?»

Я вам пропоную все згадати те, про що ми з вами говорили сьогодні на уроці.

 

Яку   користь  та  шкоду,  приносить  людям  вогонь. Складання  таблиці.

 

 

Завершити  наш  захід  хочеться  такими  словами:

Говоримо: «Вогонь наш друг!»

Але ворогом він стане раптом,

Якщо ми про ньогозабудемо.

Помститься вінвідразу людям.

Пошкодуєте про те,

Ви вбитві з вогнем.

 

21 жовтня 2022р.

ПАМ’ЯТКА З БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ДЛЯ УЧНІВ

Пропоную переглянути відеофільм про техніку безпеки на осінніх канікулах

ПАМ’ЯТКА З БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ДЛЯ УЧНІВ ПІД ЧАС ОСІННІХ КАНІКУЛ

       Осінні канікули – це пора, на яку очікує кожен школяр, адже це перша можливість відпочити у навчальному році, їх слід провести цікаво й корисно, не просиджуючи усі канікули перед телевізором чи комп’ютером.  

         Дорогі учні, нагадую вам про необхідність дотримання правил техніки безпеки та поведінки аби уникнути травмування!

          Шановні батьки, з вашими дітьми перед виходом на канікули було проведено бесіду щодо попередження усіх видів дитячого травматизму під час канікул. Прохання проводити такі бесіди вдома та радити дітям дотримуватися правил поведінки для збереження їх життя та здоров'я. Закликаю учнів та батьків завжди пам`ятати елементарні правила безпеки під час канікул, щоб приємний відпочинок не був зіпсований.

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ І ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ УЧНІВ НА ОСІННІХ КАНІКУЛАХ

1. Необхідно бути обережним, уважним на вулиці, при переході дороги; дотримуватися правил дорожнього руху.

2. Дотримуватися правил техніки безпеки при прогулянках в лісі, на річці.

2.1. Забороняється розпалювати багаття.

2.2. Не купатися в холодну пору.

2.3. Бути обережними при відвідуванні лісового масиву.

2.4. Забороняється вживати в їжу малознайомі і незнайомі гриби і ягоди.

3. Необхідно дбати про своє здоров'я; проводити профілактичні заходи проти грипу і застуди.

4. Бути обережним при контакті з електричними приладами, дотримуватися техніки безпеки при включенні і виключенні телевізора, електричного праски, чайника і т.д.

5. Дотримуватися техніки безпеки при користуванні газовими приладами.

6. Дотримуватися часового режиму при перегляді телевізора і роботі на комп'ютері.

7. Дотримуватися техніки безпеки при роботі з колючими, ріжучими інструментами.

8. Бути обережним у поводженні з домашніми тваринами.

9. Забороняється перебувати на вулиці без супроводу дорослих  після 21.00 години.

ОБЕРЕЖНА ПОВЕДІНКА ПІД ЧАС КАНІКУЛ – ЗАПОРУКА ЖИТТЯ І ЗДОРОВ'Я!

Увага! Під час канікул відповідальність за життя та здоров’я дітей несуть батьки!

14 жовтня 2022р.: 

« 14 жовтня – День захисника Вітчизни»

 

         Починаючи з 2014 року, 14 жовтня у нашій країні відзначають наймолодше із свят – День захисника України. Минуло п’ять років, як Президент України – Петро Порошенко скасував своїм указом відзначення свята 23 лютого, що по суті є переіменованим Днем радянської армії, який святкували в СРСР.

         З 2014 року День захисника України 14 жовтня – прийнято вважати державним вихідним і це не просто свято, а свято кожного українського патріота.  Головна мета святкування – нагадати кожному громадянину, що захист Батьківщини – це найвищий обов’язок. А ще ми маємо пам’ятати про подвиги героїв, які в різні часи боронили свободу та незалежність нашої землі.

         Після загострення ситуації на Східній Україні багато чого змінюється: удосконалюється воєнне озброєння нашої держави, з’являються нові воєнні звання, нові воєнні привітання (замість висловлення «Будьте здорові!» «Слава Україні!Героям Слава!»). Наша армія нараховує більш ніж 250 (двохста п’ятдесяти) військових, 10 % з яких жінки. І недаремно, адже за збігом обставин 14 жовтня українці святкують три свята: День захисника України, День козацтва та свято Пресвятої Богородиці.

         З давніх-давен дівчата просили у святої матері покрити їм голову, тобто допомогти їм вийти заміж. Недарма говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду льодом, а дівчат шлюбним вінцем». Саме тому, 14 жовтня це у чомусь і жіноче свято, адже на захист українських земель ставали не лише чоловіки, а й жінки. Княгиня Ольга, Олена Теліга, Людмила Павличенко – одні з найвідоміших захисниць України. А нині тисячі жінок спільно з чоловіками захищають українську незалежність на Сході України.

         Також Покрова Пресвятої Богородиці була для козаків великим святом, оскільки їхню церкву було присвячено Діві Марії. У цей святий день козаки збиралися, якщо хотіли обрати нових членів старшин.

 

Гра «Ерудит – лото»

1.    Що означає слово Побратим?

- названий брат;

- брат;

- сусід;

- знайомий. 
2.    Кого називали в Україні козаком?
-    розбійника , волоцюгу;
-    кріпосного селянина;
-    вільного чоловіка, безстрашного лицаря;
-    багатого вельможу.
3.    Де знаходилась козацька Січ?
-    за дніпровими порогами;
-    в причорноморських степах;
-    на Дунаї;
-    на Кримському півострові;
4.    Як називали місце, де жили козаки?
-    мазанка;
-    намет;
-    землянка;
-    курінь.
5.    Де найраніше виникла Козацька Січ?
-    на р. Кубань;
-    на о. Мала Хортиця;
-    на р. Самара;
-    на р. Підпільна

6.    Хто з козацьких отаманів збудував  перші укріплення на острові Хортиця.
-    Сагайдачний ;
-    Наливайко;
-    Сулима;
-    Вишневецький.
7.    Найвищий орган влади в Запорізькій Січі?
-    Козацька рада ;
-    Гетьман;
-    Осавул.
8.    Як називались козацькі судна?
-    галери; 
-    чайки;
-    фрегати.
9.    Як називались козаки набрані на королівську службу?
-    реєстрові;
-    низові;
-    виборні.
10.    Гетьман це –
-    козацький воєначальник;
-    старшина;
-    вільна людина.

 

Вправа «Склади слово і речення»

·        Пропоную вам пограти з анаграмами, які стосуються Дня захисника України. Складіть з ними 1-не речення від пари(розповідне, питальне чи спонукальне).

·         ЕЧСЬТ

·         БОВО’КОЯЗ

·         ЕНЕЛЗАНІЖЬТС

·         ОБВОСАД

·         КАОКЗ

·         ТАПТОРІ

·         РОЗЇГЕМ

·         ДОЛЕРБОЦЬВО

·         АМВО

·         НІРІД

·        Для мене Батьківщина?( це та земля, де я народився і живу)

·        Подумайте, як саме можна захищати Батьківщину (зі зброєю в руках, словом, вихованням молоді тощо)?

·        Поміркуйте,  а що ви, діти, можете зараз зробити для України? (розмовляти українською, гарно навчатися, щоб у майбутньому бути освітченими і прославляти нашу державу

7 жовтня 2022р.

Урок доброти:     «Людина – творець добра»

 

                                                                  Добро – не наука, воно – діє.

Квітне красою у нашім житті.

                                                           (     Н.Віргуш)

 

                                                                 

         Шановні діти! Сьогодні  ми зібралися щоб поговорити про добро. Ми маємо  показати і довести, що ми вчимося жити добрими людьми.

         Врятує світ краса –

         Завжди так говорили.

         Тепер врятує світ лиш доброта.

      Створення дерева Доброти

На аркуші  намалюйте  стовбур, на листочках запишіть  свої асоціації із словом«доброта»

 

-        Чи можна прожити без доброти? Чому

-        Навіщо людям доброта?

-        Самому робити добро чи чекати  поки попросять?

-        До кого можна бути добрим?

-        Кого в нашому класі можна назвати добрим?

-        На що схожа доброта? Мені здається, що на посмішку матері, а вам?

-        Де в природі можна взяти фарби й звуки, щоб описати доброту?

-        Давайте доберемо тематичний словник до слова «доброта» створимо павутинку.

 

 

Добре слово, що ясний день – говорить народне прислів´я. Словом  можна висловити, що завгодно: про що думаєш, чого хочеш. Треба тільки вміти правильно ним користуватися, щоб тебе зрозуміли і не образились.

Словом можна окрилити людину!

Ви вірите в це, діти?  Слово може  бути другом, а може бути ворогом. Наш народ склав дуже мудрі прислів´я про слово, але вони розсипались, спробуємо їх зібрати у квітку і посадити їх у квітнику наших сердець.

- Добре слово і залізні ворота відкриває.

-Тепле  слово і в мороз зігріє.

- Добре слово людині, що дощ в посуху.

- Слово – ключ, яким відкривають серця.

Краще переконувати словами, як кулаками.

Птицю пізнають по пір'ю, а людину по словах.

 

Скажіть, як ви розумієте вислів ні до чого не прихилявся – ні руками, ні душею?

 

Перформанс:  «Як бути?» 

Потрібно змоделювати ситуацію,  показати власне рішення і вихід із неї

ü Перша ситуація: «Дівчинка несе важкий портфель».

ü Друга ситуація: «У автобусі стоїть біля вас старша людина».

ü Третя  ситуація: «Попереду вас ішов дідусь,підковзнувся і впав».

Скільки добрих вчинків нас оточує.

ü          Четверта  ситуація: «Дівчинка згубила телефон у школі. Ваші дії…»

 

 

!

І як підсумок до заняття складіть сенкан до слова «доброта»:

Добро

Безкорисливе, всюдисуще,

НЕ чекайте, творіть, віддавайте

Воно повернеться до вас сторицею

Людяність.

30 вересня 2022р. 

Виховна година-реквієм «Бабин Яр: без права на забуття»

 

Епіграф:                                    У світі завжди були дві раси...

Є ті, хто розпинає, і ті, кого розпинають, гнобителі і пригноблені, хто ненавидить

і  кого ненавидять, які заподіюють  страждання і які страждають,

гонителі та гнані.   

М. Бердяєв                                     

                                                     

 Україну в ХХ столітті спіткало чимало трагедій, серед яких – Голодомор, Голокост, українсько-польський конфлікт та Волинська трагедія, депортація кримсько-татарського народу. Подібно до табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі, Бабин Яр в Україні став символом знищення євреїв Європи під час Голокосту. Тільки за два дні 29-30 вересня 1941 р. тут було розстріляно нацистами 33 тисячі  771-го єврея. Декілька наступних років у Бабиному Ярі продовжувалися вбивства десятків тисяч євреїв, а також радянських військовополонених, патріотів – українських націоналістів, ромів (циган), активістів комуністичної партії та інших «ворогів рейху». Трагедія Бабиного Яру та інші події Голокосту, масові вбивства, знецінення людського життя вплинули на загальну атмосферу в українському суспільстві, позначились на багатьох подіях історії України. Із шести мільйонів європейських євреїв, знищених нацистами та їх поплічниками у ході «остаточного вирішення єврейського питання», близько 1,5 мільйона були українськими євреями. Україна стала першою державою на пострадянському просторі, яка включила питання історії Голокосту до державних програм для загальноосвітніх шкіл із всесвітньої історії та історії України. Відповідні матеріали знайшли відображення у шкільних підручниках історії.

Аби увічнити пам’ять про жертв звірств, скоєних нацистами під час окупації столиці України, та щоб запобігти повторенню злочинів проти людяності, Президент України підписав окремий указ щодо заходів у зв’язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру.

Бабин Яр... З року в рік сюди приходять люди, щоб віддати шану полеглим, а головне – зберегти у суспільній свідомості трагічні сторінки тієї страшної війни.

Шановні друзі! Всі ці страхіття війни ми маємо пам’ятати, щоб усвідомити цінність людського життя, щоб більше не допустити нових Бабиних Ярів.

 

 Коли Гітлер прийшов до влади й оголосив євреїв поза законом, піддав їх насильству, світ не протестував. Це була чужа біда. Навіть коли фашисти захопили пів-Європи, дехто вірив, що репресії в основному поширюватимуться на євреїв. Так воно спочатку і було. Щоб спонукати націю до війни, потрібен ворог, якщо такого немає – його необхідно вигадати. Так Гітлер об’єднав Німеччину запальною ненавистю до єврейського населення.

У державному архіві Києва збереглося свідчення одного з киян – інженера Попенка Григорія Олексійовича, який працював до війни в автомобільному технікумі, а після окупації столиці перебував у концтаборі «Сирець». Автор описав садистські знущання над полоненими у концтаборі. Полонених знищували щодня, тут усі розуміли, що на кожного очікує смерть. Після втечі Попенка з друзями німці розстріляли кожного десятого в’язня.

Зазирнемо в розсекречені  архіви НКВД та КДБ, де містяться документи та свідчення того періоду.

 

        Масові розстріли в Бабиному ярі та розташованому поруч з ним Сирецькому концтаборі відбувались і пізніше, аж до звільнення від окупації Києва. Упродовж 1941-1943 рр у Бабиному Ярі було розстріляно 621-го патріота України - членів ОУН  і серед них відому українську поетесу Олену Телігу.

  Кожного року у вересні до пам’ятників у Бабиному Ярі лягають вінки і свіжі квіти. Сюди приходять пом’янути близьких і далеких родичів, приїздять вшанувати жертв звірств одних людей проти інших громадяни різних країн з усіх куточків світу. І ми нині вклоняємося загиблим і ще раз згадуємо страхіття жорстокої війни та свавілля. Оголошую хвилину мовчання за жертвами Бабиного Яру та усіма загиблими у Другій світовій війні.

  Трагічні сторінки історії закликають народи світу до пильності. Адже й сьогодні слушно нагадати відомий афоризм: «Історія – не вчителька, а наглядачка... Вона нічого не навчає, а лише карає за незнання уроків».

Ми повинні пам’ятати:

1. Друга світова війна була великим злочином проти людства і людяності. Вона відрізнялась від попередніх військових конфліктів не тільки своїми масштабами, застосуванням нових видів озброєння, а й тотальним знищенням мирного населення. Ці плани знищення людей, яких гітлерівська ідеологія трактувала як «нелюдей» чи «расово неповноцінних»  була визначена керівниками Третього Рейху в додатках до плану «Барбаросса», плану «Ост» та ін.

2. Нацистський окупаційний режим в Києві, трагедія Бабиного Яру, Сирецького і Дарницького концентраційних таборів, інших місць масових злочинів фашистів стали актами масового геноциду мирного населення та військовополонених, виявами расизму, шовінізму, ненависті, які порушували всі існуючі міжнародні правові, релігійні та етичні норми.

3. Сталінська та неосталінська тоталітарні системи в силу своєї ідеологічної і національної упередженості замовчували масштаби київської трагедії 1941-1943 рр., фальсифікували і викривлювали її, і зрештою намагались залишити правду про трагедію Бабиного Яру серед маловідомих сторінок історії.

 4. Всім сучасним світовим співтовариством визнана історична роль України, українського народу в Перемозі над нацизмом і мілітаризмом у Другій світовій війні. В цій війні українці воювали у військових формуваннях і в складі військ Антигітлерівської коаліції практично на всіх фронтах, які пролягали в Європі, Африці, Азії. Герої-українці були активними учасниками антифашистського Руху Опору на території окупованої України в лавах радянських партизан, Української Повстанської армії, а також на теренах інших країн: в партизанських з’єднаннях Югославії, Франції, Італії та ін. Участь України в боротьбі з  фашизмом та мілітаризмом і велика Перемога над ворогом врятували світ від тисяч (великих і малих) Бабиних Ярів, якими нацисти планували покрити світ на шляху до свого світового панування.

 5. І боротьба за Незалежну Соборну українську державу продовжується. Тільки мир, злагода, єдність багатонаціонального українського суспільства, громадянська позиція, патріотизм, збереження величної пам'яті про бойові звитяги та трудові звершення для нащадків – запорука сучасних і майбутніх історичних перемог України .

Ми мусимо навчитися захищати себе, свою Батьківщину, свої цінності й у жодному разі не допустити гуманітарних катастроф, злочинів проти людства й людяності. Ця трагедія повинна стати особистою для кожного з нас, своїм власним болем. Це питання безпеки України, відповідальності за свій народ і своє майбутнє. Дякую за увагу.

23 вересня 2022р.

Виховна година

"Ми хочемо у мирі жити"

Пропоную переглянути відео

       

 

Чому люди святкують День Миру? 

Для більшості людей планети Земля мир – це повсякденна реальність. На наших вулицях безпечно, ви навчаєтеся. Там, де уклад суспільства міцний, безцінний дар миру може ніхто особливо й не помічати. Та чи всі діти на Землі живуть добре і щасливо? Для багатьох людей у сучасному світі спокійне життя — це лише казкова мрія, багато дітей страждають, вони

не мають сім'ї, але мають багато горя.

         Щороку  з 1968 року в усьому світі люди відзначають День миру. Проголосив його Папа римський Павло VI. Саме тому, що свято було започатковано священиком, основною думкою цього дня є теза: «Пробач і ти отримаєш мир».

        Символом міжнародної солідарності всіх людей світу став Дзвін миру. Дзвін миру – символ спокою, мирного життя і дружби, вічного братерства. І в той же час – це заклик до дії в ім’я збереження миру і життя на Землі, збереження людини і культури. Перший дзвін миру був встановлений у штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку в 1954 році. Він відлитий з монет, пожертвуваних дітьми всіх континентів. У нього також вплавили ордени та медалі, інші почесні відзнаки людей багатьох країн. Напис на дзвоні свідчить: «Хай живе загальний мир у всьому світі».

 

         Щороку в Міжнародний день миру люди в усьому світі збираються, щоб вшанувати пам’ять жертв непорозумінь і конфліктів, а також заявити про власну готовність присвятити себе втіленню в життя  мрії людства. Це – побудова безпечного, справедливого світу.

Останнім часом з’явилася нова традиція святкування Міжнародного дня миру. Генеральна Асамблея постановила щорічно святкувати цей день 21 вересня як «день глобального припинення вогню й насильства». У зв’язку з цим було закликано всі країни припинити військові дії на цілу добу. Що дав цей захід? Цілих двадцять чотири години безпечної  перерви отримали ті люди, які надають життєво необхідну швидку допомогу тим, хто її потребує. Протягом цього періоду посередники отримали можливість дійти згоди, заключити перемир’я. А найголовніше – це шанс для тих, хто бере участь у збройних конфліктах, щоб вони могли ще раз замислитись про доцільність  продовження насильства.

Здавалося б, що таке двадцять чотири години? Не такий уже й великий термін, але його цілком достатньо для того, щоб уряд кожної країни почув голос свого народу. Деякі народи прагнуть покласти край конфліктам, репресіям і нетерпимості. І якби вони могли скористатися своїми правами та свободами, то обов’язково заявили би про це. Інші народи мріють позбутися злиднів, перестати жити у відчаї. Отже, уряди різних країн повинні усвідомити глобальне значення Міжнародного дня миру, а ми,  для початку, маємо навчитися жити в мирі одне з одним.

На жаль, нинішній Міжнародний день миру затьмарює наша спільна біда – тривають бої, гинуть співвітчизники, наші патріоти Не в усіх школах пролунав Перший дзвоник. Деякі школи зовсім зруйновані, в деяких немає кого навчати, бо діти виїхали туди, де не стріляють…

 

 Ми живемо в незалежній Україні і ми пишаємось, що маємо свою державу, мову, землю, традиції і символи. Той є справжній патріот, хто своїми вчинками, поведінкою, працею і знаннями зміцнює її могутність.

 До вашої уваги притча «Два вовки».

Колись давно старий відкрив своєму онукові одну життєву істину:

- У кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк представляє зло: заздрість, ревнощі, жаль, егоїзм, амбіції, брехню. Інший вовк представляє добро: мир, любов, надію, істину, доброту і вірність.

Онук, зворушений до глибини душі словами діда, задумався, а потім запитав:

- А який вовк в кінці перемагає?

Старий усміхнувся і відповів:

- Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.

 

 16 вересня 2022р.

Інформування про мінну небезпеку

“Будь обережним – мінна безпека!”

                                          

- Що для людини найдорожче? Так, життя людини – найвища цінність. Сьогодні ми попрацюємо з тим,щоб ви цю цінність не втратили у випадку виявлення небезпечних знахідок.

- Які знахідки можуть бути небезпечними?

 

   

1.Які предмети належить до небезпечних?

До вибухонебезпечних предметів належать:

•   вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що само поширюються, з виділенням великої кількості енергії та утворенням газів;

•   боєприпаси — вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для ураження живої сили супротивника.

2.Небезпечні місця.

       3.Чи можна брати їх до рук або торкатися їх? Якщо ні, то чому?     

Роздивлятися їх та кидати у вогонь не можна, адже це може призвести до нещасного випадку. Гра з вибухонебезпечними предметами загрожує втратою здоров'я не лише тому, хто вирішив погратися, але й товаришеві, який перебуває поруч. Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих.

Невиконання цих вимог і правил може призвести до тяжких наслідків, що, на жаль, трапляється дуже часто.

 

       4.Наслідки вибухів.

Пам'ятайте, що знешкоджувати вибухонебезпечні предмети мають лише спеціально підготовлені фахівці піротехнічних груп, які пройшли фахову підготовку та мають навички роботи з «відлунням війни».

   Усі боєприпаси (артилерійські міни й снаряди, реактивні й інженерні міни, авіабомби, ручні гранати та інші) заряджені вибуховими речовинами і можуть вибухнути від удару, тертя, струсу та іншого механічного чи теплового впливу.

   Гази, що утворюються при вибуху, з величезною силою розривають металевий корпус вибухового пристрою на велику кількість осколків, які, розлітаючись у всі боки, уражають на значній відстані від місця вибуху.

   Вибухові речовини, що застосовуються в боєприпасах, є хімічними сполуками різного кольору - від світло-жовтого до темно-коричневого. Навіть після тривалого перебування у воді чи землі вони не втрачають здібності вибухати, а в деяких випадках, хімічно взаємодіючи з металевим корпусом боєприпаси, утворюють нові види дуже чутливих вибухових сполук.

Дії при виявленні незнайомих предметів або схожих на вибухонебезпечні.

 

       5.Офіційні попереджувальні знаки.

       6. Неофіційні попереджувальні знаки.

       7.Що потрібно робити, якщо у лісі, в городі або ще де-небудь знайдете небезпечні предмети?

 

Необхідно бути дуже обережними та уважними. Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

1.Ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни.

2.Перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або лопатою обережно знімати верхній шар ґрунту, перекопати землю завглибшки 40-50 см).

3.Користуватися старими багаттями не завжди безпечно. Там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули.

4.У жодному випадку не наближатися до знайдених багать, що горять (особливо вночі). У цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм.

Майже щодня ми чуємо про вчинення терористичних актів, у яких гинуть люди. Більшість цих актів відбувається з використанням вибухових пристроїв. Це, зазвичай, саморобні, нестандартні пристрої, що складно знайти, знешкодити або ліквідувати. Злочинці, зазвичай, поміщають їх у звичайні портфелі, сумки, банки, пакети і потім, нібито випадково, залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої самої сумки, справді забутої неуважним пасажиром у трамваї, тролейбусі або автобусі. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування таких мін у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

Саме тому вимагають на особливу уваги бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі або мітингу.

 

      8.Категорично заборонено!

• Брати вибухонебезпечний предмет до рук, зберігати його, нагрівати та ударяти по ньому;

• переносити, перекладати, перекочувати його з місця на місце;

• намагатися розібрати;

• використовувати для розведення вогню, кидати, класти у вогонь;

• заносити в приміщення;

• закопувати в землю;

• кидати в криницю або річку;

• здавати на металобрухт;

• використовувати для виготовлення саморобних піротехнічних засобів — петард чи вибухових пакетів.

 

       9.Небезпечні знахідки.

Люди часто гублять свої речі і, на щастя, не кожна з них приховує небезпеку, проте є кілька ознак, що дають змогу запідозрити вибуховий пристрій.

Слід звертати увагу на:

• припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якого не знайомі мешканцям, а також коли здається, що автомобіль не має власника;

• наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

• звуки, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

• наявність джерел живлення на механізмі або поряд із ним (батарейки, акумулятори та ін.);

• наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;

• специфічний запах.

Якщо знайдений предмет не повинен, на вашу думку, знаходитися «в цьому місці й у цей час», не залишайте цей факт без уваги.

 

      3.Перегляд відеороликів про мінну безпеку.

 

 

     2.Складання пам’ятки.

У разі виявлення незнайомих предметів або схожих на вибухонебезпечні:

1.Зупинись, озирнись, не панікуй!

2.Попередь інших голосом чи знаком!

3.Не чіпай, не дзвони!

4.Відійди по своїм слідам назад в безпечне місце і познач місце знахідки.

5.Попередь службу порятунку 101!

    3.Служби порятунку.

 

9 вересня 2022р.

Тема. Твоя безпека у твоїх руках

 

Людина постійно перебуває у приховано небезпечному середовищі. Як зробити своє життя безпечним? Невже потрібно відмовитися від занять спортом, розваг, ніколи не дивитися телевізор, не користуватися газовими приладами? Авжеж, ні! Невід'ємною частиною нашого життя має стати дотримання правил безпеки. Це допоможе захистити ваше здоров'я і життя, здоров'я і життя інших людей, зробить безпечним помешкання, довкілля.

 Сьогодні ми розглянемо ситуації та складемо пам'ятки, якими потрібно користуватися для безпеки життя.

 

Ситуація 1 «Електрична»

Важко уявити життя без електроприладів, адже вони помічники людини. Якими електроприладами ми користуємося та з якою метою?

 

Але в разі порушення правил безпеки помічники можуть стати ворогами: джерелом пожежі та травмування. Небезпечним є дотик до оголених проводів, електричний струм при цьому вражає не тільки ділянку дотику, а й весь організм. М'язи скорочуються, тому потерпілий не може відсмикнути руку від джерела струму, покликати на допомогу через спазм голосових зв'язок. Порушується дихання та робота серця, людина непритомніє. На жаль, електричний струм людина відчуває лише тоді, коли потрапляє під його дію. Тому дуже важливо передбачити цю небезпеку.

На початку уроку ви отримали правила безпеки. Виберіть з них ті, що стосуються електробезпеки та складіть пам'ятку.

 

Ситуація 2  «Газова»

Побутовий газ – це вибухова речовина. Близько третини пожеж у житлових будинках в Україні відбувається через несправні газові плити або неправильне користування ними. Якщо велика кількість газу поширилась у повітрі, то при запалюванні сірника чи вмиканні світла може статися вибух. За невмілого користування і недотримання правил безпечного поводження газ може спричинити отруєння, задуху, пожежу, вибухи.

Які газові прилади можуть бути у помешканні?

 

Виберіть правила безпеки, що стосуються газового обладнання та складіть пам'ятку.

 

Ситуація 3 «Хімічна»

Зараз хімічна промисловість випускає велику кількість засобів побутової хімії. Що ж це за речовини? Яку небезпеку становлять ці засоби для людини?

«Побутова хімія» - це хімічні речовини, які людина використовує в побуті. Деякі з них входять до косметичних засобів. Але є й небезпечні хімічні речовини. Вони є обов'язковою складовою деяких миючих або дезінфікуючих засобів, фарби, клеїв, отрути проти комах-шкідників, засобів для чищення каналізаційних труб та інших.

Потрапивши всередину організму, небезпечні хімічні речовини вражають органи дихання, травлення та нервові клітини головного мозку.

Які засоби побутової хімії ви знаєте?

 

Виберіть правила безпеки, що стосуються побутової хімії та складіть пам'ятку.

 

Ситуація 4 «Ртутна»

Ми всі, коли захворіємо користуємося термометрами. В термометрі міститься дуже небезпечна речовина – ртуть. Давайте ознайомимось, як потрібно діяти, коли термометр розбився.

Необхідно:

·        Надіти марлеву пов'язку, бо парами ртуті можна легко отруїтися.

·        Збирати крапельки ртуті треба за допомогою гумової груші у банку з водою.

·        Провітрити приміщення.

 

Ситуація 5 «Вибухонебезпечна»

Вибухонебезпечні предмети становлять смертельну загрозу.  До них належать: артилерійські снаряди, реактивні й інженерні міни, авіабомби, ручні гранати, а також піротехнічні засоби. Всі вони містять вибухові речовини і можуть вибухнути від удару, тертя, струсу або інших механічних впливів. Щоб уникнути нещасних випадків, потрібно пам'ятати, що зовнішній вигляд боєприпасів від перебування в землі (у воді) сильно змінюється. Вони  деформуються і від найменшого дотику вибухають.

Серед правил оберіть ті, що відносяться до вибухових або піротехнічних засобів, і складіть пам'ятку.

Отже, ви побачили, що часто причиною небезпеки стає сама людина, коли порушує правила безпечної поведінки. Та якщо вже сталася така  ситуація, то треба діяти спокійно, не піддаватися паніці, намагатися якнайшвидше зменшити вплив небезпечних факторів, вибрати найбільш безпечний шлях виходу з ситуації  та повідомити рятувальні служби.

 

 

Правила для складання пам'яток

 

Перед тим як вмикати електроприлад, переконатися, що він не пошкоджений.

 

Виходячи з дому, вимкнути з розетки всі електроприлади.

 

Вимикаючи електроприлад не смикайте його за шнур.

 

Не торкатися до оголошених проводів.

 

Не вмикати чи вимикати електроприлад вологими руками, бо вода добре проводить електричний струм.

 

Не допускати перегрівання електроприладів.

 

Не залишати без нагляду ввімкнені нагрівальні електроприлади.

 

Крани плити відкривати тільки після піднесення сірника чи спеціальної запальнички.

 

Не залишати без нагляду ввімкнену газову плиту, бо комфорку може загасити протягом.

 

Не залишати на ввімкненій плиті чайник, сковорідку, бо це може призвести до пожежі.

 

Не можна сушити над газовою плитою будь-які речі.

 

У разі появи запаху газу негайно закрити всі крани плити, відчинити вікна, повідомити батьків та сусідів, телефонувати до аварійної служби газу 104.

 

Усі препарати будуть безпечними, якщо їх застосовувати за  прямим призначеннямта згідно з інструкцією.

 

Усі засоби побутової хімії слід переносити та зберігати окремо від продуктів харчування, медикаментів, у недоступних для маленьких дітей місцях.

 

Використовувати засоби для чищення варто в гумових рукавичках, бо вони пошкоджують шкіру рук.

 

Ні в якому випадку не чіпати невідомі речі.

 

Організувати огородження місця знахідки.

 

Терміново повідомити поліцію.

 

Видалити всіх сторонніх від місця знахідки.

 

Не розпилювати над вогнем дезодорант та лак для волосся.

Не можна розбирати, розрізати, нагрівати, пошкоджувати балончик, навіть порожній.

 

Не запалювати сірник у місцях, де знаходиться бензин, гас, спирт, лаки, фарби, - це може призвести до спалаху чи вибуху.

 

Не можна вдихати пари всіх цих речовин – від цього можна отруїтися та отримати опіки шкіри та очей.

 

Не можна гасити пожежу водою у разі її виникнення через необережне поводження з легкозаймистими речовинами, бо це може призвести до їх розбризкування та поширення вогню.

 

            

 

2 ВЕРЕСНЯ 2022р.

 

 

 

Увага на дорозі - життя у безпеці

 

 

: Ми не можемо уявити свого життя без транспорту, без доріг, світлофорів, пішохідних переходів. Відстані між районами, установами, магазинами такі значні, що подолати їх можна тільки за допомогою транспорту.

Отже, транспорт - наш вірний друг! Але, забуваючи про власну безпеку, нехтуючи правилами дорожнього руху, люди можуть стати жертвою своєї необдуманої поведінки. Адже транспорт може бути не тільки корисним, а й небезпечним, якщо не знаєш правил дорожнього руху.

 

 

Пішоходи повинні переходити проїжджу часину вулиці по пішохідних переходах. Переходи бувають наземні, підземні, надземні. Наземні - це ділянка проїжджої частини. Надземні - це перехід над проїжджою частиною. Підземні - перехід під проїжджою частиною. Якщо в зоні нема переходу, дозволяється переходити дорогу під прямим кутом у місцях, де дорогу добре видно в обидва боки. Якщо є світлофор, треба керуватися його сигналами. Переходячи вулицю, треба подивитись ліворуч, а потім, дійшовши до середини, - праворуч.

 

Особливості руху пішоходів за складних дорожніх умов

Коли туман, опади, ожеледь, то виникають складні дорожні умови. Так, на слизькій чи мокрій дорозі значно погіршується гальмовий шлях ТЗ, це може призвести до наїзду на пішоходів. Окрім того, пішоходів може засліпити світло фар автомобілів. Щоб уникнути травмування, необхідно:

переходити тільки тоді, коли впевнений, що транспорт знаходиться на достатній відстані;

не можна переходити дорогу в місцях, де вона має круті повороти;

у темний час потурбуватися, щоб виділити себе на проїжджій частині чи узбіччі (блискучі предмети, предмети білого кольору).

При переході дороги в умовах недостатньої видимості необхідно оцінити дорожню ситуацію ліворуч і праворуч. І тільки переконавшись у безпеці, переходити дорогу.

 

Правила для велосипедистів

Під час їзди на велосипеді не варто дуже сильно триматися за кермо, дивитись треба не на колесо, а метрів на 5-6 уперед. Рухатись по дорозі на велосипеді дозволяється особам, які досягли 14-річного віку. Велосипеди мають бути обладнані звуковим сигналом і світловідбивачами. Для руху затемна - включити ліхтар (фару). Водії велосипедів, рухаючись групами, повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам руху.

2) Велосипедистам забороняється:

керувати велосипедом з несправним гальмом;

рухатись по дорогах для автомобілів, якщо поруч є велосипедна доріжка;

рухатись по тротуарах і пішохідних дорогах (крім дітей до 7-и років під наглядом дорослих);

під час руху триматися за інший транспортний засіб;

їздити, не тримаючись за кермо, знімати ноги з педалей;

буксирувати велосипеди;

перевозити пасажирів на велосипеді (за винятком дітей до 7-и років на додатково

му сидінні).

 

Правила безпеки на зупинках громадського транспорту

Очікувати транспорт треба у призначеному місці. Якщо ж його не має, слід очікувати на тротуарі чи на узбіччі. Не можна стояти спиною до транспорту, що наближається. Небезпечно стояти в першому ряді: коли до зупинки підходить транспорт, юрба може виштовхнути під колеса. Не можна намагатись увійти у транспорт, що вже відходить.

Після виходу з транспорту не слід поспішати відразу переходити на другий бік вулиці, краще зачекати, доки транспорт від'їде.

 Посадка й висадка з ТЗ

Посадку й висадку пасажирам дозволяється здійснювати після зупинки транспортного засобу. У задні двері автобуса пасажири заходять, а у передні виходять. Якщо є треті, середні двері, у них можна входити та виходити. Якщо у транспорт заходить інвалід, жінка з маленькою дитиною, літні пасажири, слід пропусти ти їх уперед, допомогти увійти. Якщо вони виходять, допомогти вийти. Входити у транспортний засіб можна тільки в тому випадку, якщо він остаточно зупинився, і тільки з того боку тротуару чи узбіччя проїжджої частини. Протягом темного часу доби слід уникати порожніх зупинок. Очікувати транспорт краще в багатолюдних місцях, на добре освітленій зупинці.

 Безпека салону

У салоні передбачено все необхідне. Є аварійні та запасні виходи, вогнегасники, аптечка. Стоячи у транспорті, необхідно надійно триматися за поручні чи спеціальні ручки. Це допоможе не впасти під час гальмування. Стояти в салоні краще обличчям у бік руху.

У громадському транспорті можуть бути злодії. Щоб не стати їх жертвою, треба тримати на очах свій портфель чи сумку, треба бути уважним, особливо при виході.

 Поведінка в екстремальних ситуаціях

При автобусній аварії для виходу слід використовувати двері, аварійні виходи, вентиляційні люки. Якщо не відчиняються двері, відкривати запасні виходи. З ущільнювача вікон треба витягнути гумовий шнур, після цього просто надавити на скло. Якщо аварійні виходи не відкриваються, треба, обернувши руку будь-якою тканиною, вибити найближче скло. Це можна зробити обома ногами.

 

 

1) Особливості посадки й висадки з автомобіля

Посадку й висадку варто робити не на проїжджій частині, а у спеціально відведених місцях чи біля бордюру дороги.

2) Потенційна небезпека пасажирських місць

Усередині салону автомобіля для пасажира існують такі фактори, що травмують:

наявність зайвих пасажирів;

багаж на задньому сидінні;

імовірність пересування пасажира в середині салону;

наявність виступів у середині автомобіля;

незакріплені предмети.

 

3) Захисні системи, їх призначення

Найнебезпечнішим є переднє сидіння поруч із водієм, тому перевезення дітей до 12-ти років на цьому сидінні суворо заборонено.

До захисних систем салону автомобіля належать:

підголівники;

ремені безпеки (обов'язково ремені при русі автомобіля мають бути пристебнуті);

надувні подушки безпеки;

безпечні колисочки для дітей до одного року;

безпечне крісло для дітей дошкільного віку.

 

 

 Жити у великому місті і не знати правил дорожнього руху неможливо. Щоб зберегти життя, уникнути неприємних ситуацій на дорозі, слід знати ці правила й завжди їх дотримуватись, а іноді навіть нагадувати про них вашим рідним

«Насильство під час війни: дії, реагування, допомога»

Увага! Корисна корисна інформація!!! 

Щодо запобігання торгівлі людьми в умовах воєнної агресії: НАЦIОНАЛЬНА ГАРЯЧА ЛIНIЯ З КОНСУЛЬТУВАННЯ МIГРАНТIВ ТА ПРОТИДIЇ ТОРГIВЛI ЛЮДЬМИ  що працює за підтримки МОМ, з 8:00 до 20:00 за номером 527 (безкоштовно з мобільних телефонів) або 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів). Особи, які перебувають за кордоном, можуть звернутися до консультантів гарячої лінії за електронною адресою 527.hotline@gmail.com; Національної дитячої «гарячої лінії» за телефоном 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного) та Національної «гарячої» лінії з попередження насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (для дзвінків з мобільного) ГО «Ла Страда-Україна».

Детальніше  можна ознайомитися з інформацією за посиланням....

27.05.2022

                      Безпечні літні канікули 2022. 

              Правила поведінки під час літніх канікул.

 

Безпечні літні канікули 2022. Правила поведінки під час літніх канікул.

Переглянути відео.

https://www.youtube.com/watch?v=vBiNldHblXk

                                                   Пам'ятка
                        Безпечної поведінки під час літніх канікул

     Ось і розпочинаються літні канікули. Пам'ятайте, що літні канікули - це можливість  набратися свіжих сил, оздоровитися, закріпити набуті знання і використовувати їх у домашніх умовах.

Бажаю усім гарного відпочинку, яскравих вражень, незабутніх зустрічей!

      Але також закликаємо Вас завжди пам`ятати елементарні правила безпеки, щоб літній відпочинок не був зіпсований:

- Гуляти й гратися можна в місцях, які призначені для цього.

- Небезпечними для ігор можуть бути сходи, підвали, горища, будівельні майданчики, ліфти.

- Під час ігор у небезпечних місцях можна одержати травми й каліцтва різного ступеня тяжкості.

- Під час ігор не варто демонструвати свою хоробрість одноліткам, стрибаючи з великої висоти, пірнаючи з крутих схилів на велику глибину, здираючись якнайвище на дерева.

- Під час літнього відпочинку слід поводитися так, щоб не мати дорікань із боку дорослих.

- Під час канікул слід, як і раніше, дотримуватися правил техніки пожежної безпеки.

- Не можна брати в руки незнайомі предмети, кидати їх у вогонь, гратися ними. Найкраще повідомити про місце їхнього знаходження дорослим.

- Під час відпочинку на узбережжі слід обов'язково дотримуватися правил поведінки на воді й поблизу неї.

- Одяг та взуття для відпочинку слід вибирати згідно із сезоном.

- Після контакту зі свійськими тваринами слід добре вимити руки з милом.

 

 Пам`ятка з техніки безпеки на літніх канікулах

 1. Правила дорожнього руху

•     ходити тільки по правій стороні тротуару;

•     дорогу переходити не поспiшаючи;

•     не можна переходити дорогу навскіс;

•  переходячи дорогу слiд подивитися налiво, дiйшовши до середини  зупинитися i подивитися направо;     

•  якщо не встигли перейти вулицю i рух транспорту почався, слiд  зупинитися на серединi вулицi i зачекати, поки рух припиниться;

•  якщо немає тротуарiв, слiд триматися лiвого боку дороги, тобто йти  назустріч транспорту, що рухається. 

 2. Правила електробезпеки

•  Під час вимикання електроприладiв забороняється витягувати вилку з  розетки за шнур;

•  категорично забороняється користуватися електроприладами, в яких знайдено несправнiсть;

•  не торкатися мокрими руками електроприладiв, якi знаходяться під  напругою;

Пам’ятайте: зовнiшнiми ознаками несправностi електропроводки або приладiв є специфiчний запах пiдгораючої iзоляції, з’явлення іскри, перегрівання штепсельних розеток i вилок.

 3. Вибухонебезпечні предмети

• До виявлених вибухонебезпечних предметiв нi в якому разi не можна торкатись, перекладати, розряджати, зберiгати;

• забороняється використовувати снаряди для розведення вогню;

• не можна збирати, здавати снаряди в металобрухт;

• виявивши вибухонебезпечнi предмети, необхiдно термiново повiдомити мiлiцiю, школу, вiйськкомат.

 4. Правила протипожежної безпеки

• Дотримуйтесь правил протипожежної безпеки в спекотну погоду;

• гра з вогнем — одна з причин пожежi;

• дотримуйтесь правил протипожежної безпеки під час відпочинку на природі.

 5. Правила поведiнки на водi

• Купатися можна тiльки в сонячну безвiтряну погоду при температурі повiтря не нижче 20—250 С i води — не менш нiж 18—200С;

• купатися дозволяється тiльки в спецiально вiдведених мiсцях;

• забороняється заходити у воду глибше, нiж по пояс, людинi, яка не вмiє плавати;

• не запливайте за знаки огорожi акваторiї пляжу;

• грубi iгри та пустощi у водi небезпечнi для життя;

• не забруднюйте воду та берег;

• не подавайте хибних сигналiв тривоги;

• не користуйтесь надувними матрацами, катерами та iншими предметами, якi не призначенi для плавання.

  6. Правила культури поведінки (правила в громадських місцях)

• Завжди прагнiть бути культурною людиною;

• поступайтеся мiсцем людям похилого вiку;

• поважайте старших, не будь грубим;

• не гуляйте пiзнiше 21 години;

• не сидiть цiлодобово бiля телевiзора, комп’ютера;

• бiльше читайте художньої лiтератури.

 7. Категорично забороняється

• Ходити на територiї новобудов;

• купатися без догляду дорослих;

• розводити вогнище в лiсi, поблизу лiнiй електропередач;

• iздити на велосипедi, роликах, скейтах  на тiй частинi дороги, де рухається транспорт.

  8. Суворо дотримуйтесь правил:

• дорожнього руху;

• користування газовими, електричними приладами;

• поведiнки дiтей на водi;

• протипожежної безпеки.

                       Гарних та безпечних вам канікул!

День пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу

 

 

 

Сьогодні, 18 травня,  в Україні  відзначається День пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу . У цей день 78 роки тому за рішенням Держкомітету безпеки кримські татари  на десятиліття були позбавлені своєї Батьківщини.

Чому так сталося? Адже протягом століть, кримські татари, як і багато інших малих народів, проживали пліч-о-пліч  на території Російської імперії, а згодом і СРСР. Можна говорити про те, що кримські татари, колись, у сиву давнину. були ворогами українського народу: вони здійснювали спустошливі напади на українські землі, забирали в полон жінок та дітей , яких по Чорному шляху вели в Крим і продавали на невільничому ринкові в Кафі.  Діставалося і кримським татарам від козаків. Як не парадоксально, але така протидія породила міцні антропологічні та культурні зв’язки між двома народами. І коли у 1918 році постало  питання про те, до кого приєднатися – до Росії чи України, кримці схилялися до союзу з Україною.

Навіть прапори у нас схожі .

І на українському, і на кримськотатарському прапорах однакові кольори, але значення у них різне.

     Жовтим кольором на кримськотатарському прапорові зображено тагму. Тамга – символ кримськотатарського народу, родовий знак династії Гіреїв. Існує версія про те, що жовтий колір тамги – це колір золота, який символізує фізичну і духовну чистоту, а голубий – це колір скорботи. Якщо ці кольори зливаються, то дають зелений – колір життя, безсмертя, істини.

        Упродовж історії знак тамги використовували на прапорах, монетах, яликах, спорудах, могильних каменях, різних предметах.

11 травня 1944 постанова ДКО №5859 «Про кримських татар» була підписана Сталіним. За цим підписом розпочалася примусова депортація кримців із Криму. Так, одним розчерком пера комуністичних правителів СРСР була вирішена доля цілого народу на наступні півстоліття. Мотивацією цього жахливого акту, стало звинувачення всіх осіб цієї національності у колабораціонізмі – співпраці з німецькими фашистами під час окупації півострова. Однак у тогочасній пресі ця акція отримала велемовну назву – «очищен Під час депортації з території Криму було виселено всіх кримців. 183 000 кримських татар було депортовано в безлюдні землі Східної Азії. Під час депортації та в перші роки після неї  80 000 кримських татар загинуло.  Такі дїї було визнано геноцидом крмськотатарського народу.

Депортація кримців розпочалася рано-вранці 18 травня 1944 року. Насильне вигнання людей зі свої домівок, їхнє етапування до залізниці і завантаження у завчасно накопичені на залізницях Криму вагони для перевезення худоби, здійснювалось солдатами і офіцерами військ НКВД, котрі ставились до нещасних людей вкрай жорстоко. Насильства застосовувалось в однаковій формі до дітей, старих, вагітних жінок. В усіх свідченнях співпадає одне – крики і лаяння військових, плач дітей, удари прикладами немічних. Прикуті до ліжка тяжкохворі люди, яких не можна було транспортувати у відведений для виселення термін, підлягали знищенню.

У результаті жахливих умов перевезення та переселення загинуло близько 46 відсотків кримськотатарського народу. Близько п'яти тисяч кримських татар було направлено у розпорядження "Московвугілля" для роботи на шахтах і торф'яних розробках. Близько 70% переселенців направлялися на спеціальні поселення в Узбецьку СРСР, інші - у Марійську АРСР, Горьківську, Свердловську, Костромську області РСФСР. З урахуванням колишніх військовослужбовців загальне число депортованих кримських татар перевищило 200 000 чоловік. 

15 травня 2016 році на Міжнародному музичному конкурсі «Євробачення» перемогу здобула  Джамала  - громадянка України, але кримська татарка за етнічним походженням. І саме ці рядки, які ви щойно прослухали, пролунали на сцені в Стокгольмі. В цій пісні Джамала розповіла історію своєї бабусі Назил-Хан, що пережила жахіття депортації. Історія давня, але вона тісно пов’язана з сьогоденням. Адже як і багато років  назад кримські татари змушені були покинути рідні домівки через анексію Росією Криму. Ті хто залишились -  піддаються серйозним національним та релігійним утискам. Цією піснею Джамала  ще раз нагадала світові про проблеми кримськотатарського народу. Пісня надзвичайно лірична і в той же час сповнена глибокого трагізму.

 

9 травня- День Європи

 

 

„В Європу- з Україною в серці“

 

.                 Україно, моя держава!

Про тебе лине у світі слава. Така могутня, як сила неба,

Дивись, людино, це все для тебе!

 

                   Моя країна – соборна, вільна!

Моя країна – держава вільна! Вона у всесвіті одна така, Вона серед усіх країн свята!

 

      День Європи — це свято Європейського Союзу, що відзначається як День Шумана, на ім’я міністра закордонних справ Франції Робера Шумана який 9 травня 1950 року звернувся до лідерів європейських країн із пропозицією почати процес об’єднання Європи.

День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях: свободи, демократії, поваги до прав людини, верховенства права, та враховує інтереси всіх учасників.

Відправною точкою на шляху до започаткування відзначення Дня Європи вважається Декларація Шумана, оприлюднена 9 травня 1950 року. Цей історичний документ, направлений на об’єднання європейських держав, насамперед Франції та Німеччини, заклав підґрунтя європейської інтеграції.

Рішення щодо увічнення дати проголошення Декларації Шумана шляхом святкування 9 травня як Дня Європи прийнято у 1985 році на Саміті Ради ЄС у Мілані. До 1997 року це свято мало переважно культурно-мистецьку спрямованість та носило обмежений характер.

У 1997-1998 роках до святкування Дня Європи залучилися держави-кандидати на вступ до ЄС. У цих країнах святкування набуло певного політичного забарвлення і було спрямоване на формування громадської думки стосовно підтримки вступу до Євросоюзу.

Щорічно з нагоди свята у Брюсселі, де перебувають керівні органи ЄС, а також у країнах-учасницях ЄС відбуваються офіційні урочистості.

В Україні, згідно Указу Президента з 2003 року День Європи ми святкуємо в третю суботу травня.

 

  Цей день став символом нового початку, вільного та успішного шляху, мирної співпраці між суверенними націями, що ґрунтується на спільних цінностях та спільних інтересах, миру, солідарності, демократії, добробуту людей  та  верховенства  права.  Прагнення  до  європейського  рівня  життя.

європейських  цінностей  і  стандартів  визначило  європейський  вибір  нашої країни

                            Це свято в черговий раз нагадує нам, що Європа починається не за кордоном України, вона починається у серці кожного українця.

 

 

Зв'язки між Україною та Європейським Союзом виміряються століттями. І ЄС і Україна прагнуть розвитку, тісного та взаємовигідного партнерства, яке лягає в основу   майбутнього   нової   Європи,   це   результат   багаторічної      інтеграційної діяльності.

 

До Європейського Союзу входить 28 могутніх країн. Символом досконалості, повноти і єдності є прапор Європи. На прапорі зображено 12 золотих зірок, які символізують солідарність і гармонію між народами.

 

Європейський гімн – це гімн не лише Євросоюзу, а й усієї Європи. Без слів,   універсальною   мовою   музики,   гімн   виражає   ідеали   свободи,   миру   та солідарності, на яких тримається Європа.

 

 

6 травня 2022р.

«День    матері – дата та традиції   свята»

 

У цей день заведено поздоровляти  матерів і приділяти їм особливу увагу.

Щороку  навесні в Україні відзначається день матері – одне з головних родинних свят, присвяченена  найріднішій  жінці в житті  кожної  людини. Так, у США День матері  отримав  офіційний статус ще в 1914 році.

Історія свята в Україні

День матері серед української громади вперше  влаштував Союз українок  Канади в 1928 році. Наступного року свято відзначили у Львові. Ініціатором стала редактор тижневика "Жіноча доля" Олена  Кисілевська. У тому ж році Союз українок  ініціював  впровадження свята День матері на Тернопільщині. Але через 10 років  радянськавлада заборонила це свято.

В незалежній   Україні День матері  було  встановлено указом президента України в 1999 році. Цей день – чудовий привід приділити  увагу матерям, висловити їм  теплі  почуття і підкреслити  їх  величезну роль в будь-якій  сім'ї.

 

Традиції  святкування в світі і Україні

День матері не у всіх  країнах  відзначається  саме у другу неділю  травня.   Розрізняються  і традиції  святкування. Наприклад, в США і Австралії в День матері до одягу  прикріплюють  квітку   гвоздики. До того ж, колір  квітки  важливий: гвоздику будь-якого  кольору, крім  білого, носить той, чия мати жива, а біла  квітка - той, чия мати померла.

У Мексиці на День матері в церквах на католицьких  мессах обов'язково виконують особливу  пісню: "Lasmañanitas", після чого влаштовують святкові обіди. В Австрії у другу неділю травня в усіх ресторанах з'являється спеціальне меню для мам.

Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії  виступила з ініціативою  вшановування  матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних  установ, законодавчих  органів, видатних  осіб   з  пропозицією один день у році  присвятити  вшануванню  матерів.  Її  старання  увінчалися  успіхом - в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті   це - свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама – найголовніша  людина для своїх  дітей.

Безумовно, День матері – це  одне з самих зворушливих свят, тому що  кожен з нас з дитинства і до своїх  останніх  днів  несе в своїй  душі  єдиний і неповторний образ - образ своєї  мами, яка все зрозуміє, простить, завжди  пожаліє і буде самовіддано  любити  незважаючи   ні на що.

Щастя й краса материнства в усі  століття  оспівувалися  кращими художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки  шанована в державі  жінка, яка виховує  дітей, можна  визначити  ступінь  культури й благополуччя  суспільства. Щасливі  діти  ростуть в дружній  родині й під  опікою  щасливої  матері.  В цей день ми від   усієї  душі  вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей  ваші  нескінченні   турботи, терпіння, любов і відданість.

В Україні День матері  відзначається  у другу неділю  травня. Цього року   воно  припадає на 10 травня  відповідно до Указу Президента України  від 10 травня 1999 року № 489/99. Міжнародний день матері сьогодні  відзначається  більш  ніж у 40 країнах  світу, хоча дата свята в різних  країнах  відрізняється.  У  більшості  випадків, День матері  відзначають  навесні, в період   з березня по травень.  У багатьох  країнах  світу  відзначають  День матері 13 травня.

День матері – традиції

У цей день заведено поздоровляти  матерів і приділяти їм  особливу   увагу. У США і країнах  західної  Європи  існує практика прикраси одяг  у  квіткою  червоної   гвоздики, якщо мама жива, і білої, якщо  її  вже   немає. Багато  також   намагаються в цей день відвідати   своїх  батьків, навіть   якщо вони живуть    далеко. Якщо   можливомті   привітати   маму особисто   немає,   на допомогу   прийде   інтернет.   Теплі слова та електронна   листівка в месенджері   ніколи   не будуть  зайвими

«День пам’яті та примирення»

Епіграф: «Тільки той, хто пам’ятає минуле, вартий майбутнього.»

8  травня ми відзначаємо День пам’яті та примирення. Завдяки Указу Президента виданий у 2015 році Україна розпочинає нову традицію святкування 8  травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію №A/RES/59/26, в якій проголосила 8  травня Днем  пам’яті та примирення.

Квітка маку в українські традиції

В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. В останніх з перелічених значень квітка часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби: «Ой, з могили видно всі долини, – сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке –  як мак процвітає...». У відомій пісні «Ой, ти, Морозенку, славний козаче», мак згадується поруч зі смертю козака: «…Обступили Морозенка турецькії війська. По тім боці запорожці покопали шанці; Ой, впіймали Морозенка у неділю вранці. Ой, недаром ранесенько той мак розпускався, – Ой, уже наш Морозенко у неволю попався…». Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.

З народної творчості мак як символ пов'язаний із війною та військом перейшов у художню літературу. В Івана Франка:  «Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе». Легенду про мак обробив Михайло Стельмах у творі «У долині мак цвіте»: «…Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…». Одна з героїнь присвяченого Другій світовій війні роману Олеся Гончара «Прапороносці» гине в долині червоних маків.

 

 

Квітка маку в українські традиції

В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. В останніх з перелічених значень квітка часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби: «Ой, з могили видно всі долини, – сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке –  як мак процвітає...». У відомій пісні «Ой, ти, Морозенку, славний козаче», мак згадується поруч зі смертю козака: «…Обступили Морозенка турецькії війська. По тім боці запорожці покопали шанці; Ой, впіймали Морозенка у неділю вранці. Ой, недаром ранесенько той мак розпускався, – Ой, уже наш Морозенко у неволю попався…». Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.

З народної творчості мак як символ пов'язаний із війною та військом перейшов у художню літературу. В Івана Франка:  «Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе». Легенду про мак обробив Михайло Стельмах у творі «У долині мак цвіте»: «…Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…». Одна з героїнь присвяченого Другій світовій війні роману Олеся Гончара «Прапороносці» гине в долині червоних маків.

 

Мак як символ пам'яті у світі

Появу цього символу пов'язують з віршам двох людей: канадського військового лікаря Джона МакКрея та працівниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл. Перший під враженням боїв у Бельгії у 1915 р. написав твір «На полях Фландрії», що починався словами: «На полях Фландрії розквітли маки/Між хрестами ряд за рядом». Друга 1918 р. написала вірша «Ми збережемо віру», в якому обіцяла носити червоний мак в пам’ять про загиблих. Саме Мойні Майкл в листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто. У 1920 р. Національний Американський легіон прийняв маки в якості офіційного символу, а у 1921 р. червоні маки стали емблемою Королівського Британського легіону. В Польщі червоні маки є символом перемоги 11-18 травня 1944 р. Другого корпусу ген. Андерса в боях за гору Монте-Кассіно в Італії. Приспів до популярної військової пісні того часу починається словами «Червоні маки на Монте-Кассіно/Замість роси пили польську кров».

 

Мак як символ пам'яті в Україні

Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн українського червоного маку розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни та гасло. Минулорічним було «Ніколи знову».

Цього року за нагоди 70-тої річниці перемоги над нацизмом ми пропонуємо нове гасло: “Пам'ятаємо. Перемагаємо”. Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.

29 квітня2022.                        

 

 

«Іншої землі у нас не буде, нам потрібно нашу зберегти»

 

 

 

               

             Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті чорнобильська трагедія. Пройшло тридцять шість  років з того часу, як вибухнув реактор на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС. Смертоносна пилюка з ядерної печі покрила білі хати, квітучі сади, зелені ліси, засіяні поля. І вже  36 років цвітом скорботи і суму зацвітають чорнобильські сади і хворіє серце, тому що знає – не на добро це, не на життя.

     Чорнобиль – це назва невеличкого районного центру, що знаходиться за 130 кілометрів від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції, яка почала будуватися на території біля красуні річки Прип’яті. Невдовзі біля атомної станції виникло ціле місто енергетиків – Прип’ять, в якому середній вік жителів у 1986 році становив 26 років. Місто швидко розбудовувалося: відкривалися школи, дитячі садочки, лікарні, магазини… Це було місто – сад. Які широкі вулиці. А яких тільки квітів не було у скверах, алеях, парках! Улюбленим місцем відпочинку залишалася річка. Ніщо не віщувало біди. Квітень завершував свою вахту в природі і мав передати її травню.

      В 1986 році на Чорнобильській атомній станції працювало вже чотири енергоблоки, добудовували шостий, а п’ятий збиралися пускати в дію. Це була найпотужніша на той час атомна станція в Європі. Це мала бути гордість України, але в історію Чорнобиль увійде назавжди як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства техногенних катастроф.

     . 26 квітня 1986 року. Чорний день в історії України, день, коли Чорнобиль став відомий усьому людству. Гірка, як полин, слава.

     Горем і болем увійшов в наше життя Чорнобиль, розділив долю людей на «до» і «після». Безлюдні вулиці Прип’яті, покинуті школи, дитячі майданчики, колючий дріт зони. Спогади вільно або мимоволі переносять до подій тридцятирічної давнини.

          Ще сотні років буде тягтися чорнобильський слід крізь життя як нині живучих, так ще і ненароджених людей, доля яких тепер пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС, вони втрачають здоров’я, ламаються тисячі доль. Могутність і безсилля людини продемонстрував Чорнобиль. І застеріг, не упивайся своєю могутністю, людино, не жартуй із ним. Тому що ти причина, але ти і наслідок.

          Пропоную переглянути презентацію

 

 

22 квітня 

Виховний захід на тему: «Земля – наш дім»

.      Яка прекрасна наша планета! Сьогодні вона іменинниця! 22 квітня, не звичайна дата! Сьогодні жителі нашої планети відзначають Міжнародний день Землі.

      Цей день став загальнолюдським символічним святом любові та турботи за наш спільний дім. Саме 22 квітня в різних куточках земної кулі небайдужі до екологічних проблем люди проводять різні яскраві і в той же час корисні заходи, спрямовані на те, щоб у світі стало більше чистоти і відповідальності.

 Пропоную переглянути презентацію за посиланням......

      Цікава історія походження цього свята. Вона пов’язана з ім’ям Джона Мортона – адміністратора штату Небраска. 19 сторіччя, переїхавши до цього штату, він звернув увагу на факт, що поодинокі дерева пустельної території прерії штату вирубувалися для будівництва житлових будинків та їх опалення. Джон Мортон запропонував проведення дня, присвяченого благоустрою, із заохоченням призами тих, хто посадить найбільше дерев. Лише за один день було висаджено понад 1 млн. дерев. Після цього у 1882 році в штаті Небраска 22 квітня було проголошено офіційним святом – Днем Дерева.

      . Вперше День Землі відсвяткували у 1970 році в США. Ця акція мала такий успіх (до акції приєдналось 20 млн. людей), що її вирішили зробити щорічною. Згодом свято поширилося і зараз відзначається по всій планеті.

       У 2009 році на 63-й сесії Генеральної Асамблеї ООН це свято було проголошено міжнародним.

        У планети Земля є свій власний прапор, який представляє собою звичайний космічний знімок блакитної кулі на тлі безкрайнього простору Всесвіту. Авторами фото є екіпаж корабля «Аполлон-17»,  на шляху до природного супутника Землі -Місяця.

 

       Безпосередньо Міжнародний день Землі забезпечили оригінальним символом. Це буква грецького алфавіту «тета» зеленого кольору у вигляді вертикального еліпса з горизонтальною перемичкою всередині. Символ красується на білосніжному тлі. Сама буква відповідає числовому значенню - цифрі 9,що  уособлює непорушний зв'язок з космосом.

 

       У День Землі в різних країнах, за традицією, лунає Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль до захисту миру на планеті та збереження краси нашого спільного дому.

       Перший Дзвін Миру був встановлений у штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку 1954 року. Він відлитий з монет — дитячих пожертв з усіх континентів. У нього також вплавлені ордени та медалі, інші почесні знаки людей багатьох країн. Напис на Дзвоні промовляє: "Хай живе загальний мир у всьому світі".

      У цей день кожен мешканець планети може зробити свій маленький  внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття прилеглу територію, висадити хоча б одне дерево, відмовитися хоча б на день від використання автомобіля.

       Нашу голубу планету часто порівнюють з величезним космічним кораблем, який летить просторами Всесвіту. А людство – екіпаж цього корабля. Красиве і мудре порівняння. Але ми всі повинні осмислити, що у нашого космічного корабля немає аварійного виходу. Тому й лунає сьогодні: «Тривога на космічному кораблі «Земля»! Майбутнє Землі у небезпеці!»

                 Пам’ятайте!

Кожної години на нашій планеті :

§     1700 акрів продуктивної землі стає пустелею!

§     Близько 200 дітей помирають з голоду!

§     55 чоловік отруюються і гинуть від пестицидів і хімічних речовин!.

§     1000 чоловік вмирають від отруєння водою!

§     2000 тонн кислотних дощів випадає в Північній півкулі!

§     5-6 видів тваринного чи рослинного світу зникають!

 

Кожної хвилини:

§     Знищується більше 51 акра тропічних лісів!

§     Використовується близько 35 000 барелів нафти!

§     Знищується 50 тонн родючого ґрунту через неправильне його використання !

§     Виділяється більше 12 000 тонн вуглекислого газу в атмосферу!

 

 

 

 

15 квітня 2022р.

Збереження психічного здоров’я дітей

 

Світ кожної дитини є неповторним і особливим, і ми, дорослі, докладаємо всіх зусиль, аби вони мали благополучне життя.

Усвідомити важливість та цінність психічного здоров’я, зрозуміти його спектральність, дізнатися, як саме діяти в різних ситуаціях – це кроки, які кожен з нас може робити вже зараз.

Діти є  дуже вразливими до змін, які відбуваються у їхньому житті, особливо якщо ці зміни несуть негативне забарвлення. Тому важливим постає саме збереження цілісності дитячої особистості, дитячого здоров’я, зокрема – психічного.

Психічне здоров’я – це динамічний процес психічної діяльності, якому властиві детермінованість психічних явищ, гармонійний взаємозв’язок між відображенням обставин дійсності і ставленням індивіда до неї, адекватність реакцій на оточуючі умови.

Діти перебуваючи в тих умовах воєнного стану і спостерігаючи ситуацію навкруги, відчувають страх, через нерозуміння чому саме це відбувається в їхньому житті. Тому, дорослим необхідно докладати зусиль, аби вплив негативних факторів на здоров’я дитини був якнайменшим.

Про що слід пам’ятати під час спілкування з дитиною:

1. Діти часто віддзеркалюють емоції батьків. Якщо бачимо, що дитина нервує, одразу перевіряємо наскільки знервовані самі. 

2. Щоб заспокоїти дитину, спершу треба заспокоїтися самим. Ми можемо ділитися тільки тим, що є в нас.

3. Якщо відчуваєте, що емоції переповнюють, треба подихати і «заземлитися».

Важко передбачити, як війна вплине на кожного з нас і на дітей в тому числі, ми не можемо передбачити, що може бути найбільш вдалим способом впоратися з ситуацією, забезпечити свою безпеку, здійснити плани. Але для того аби убезпечити своїх дітей і зберегти їх психічне здоров’я в більш-менш стабільному стані, ми можемо дотримуватися певних порад, які допоможуть уберегти психіку дітей від руйнівних наслідків.

 

Практичні поради щодо збереження психічного здоров’я дітей:

1. Говоріть з дітьми. Якщо у дітей виникають запитання, відповідайте на них чесно, але просто та впевнено. Запитайте їх, що, на їхню думку, відбувається, і послухайте відповіді. Не ігноруйте їхні почуття — вони можуть сказати, що бояться, і ви повинні бути готові відповісти, що це нормально боятися.

2. Створіть емоційно безпечний простір. Проводьте значно більше часу зі своєю дитиною. Грайте в ігри, читайте або просто тримайте дитину поруч.

3. Обмежте кількість новин, які дитина дивиться. Вимкніть телевізор або радіо, коли увімкнено висвітлення війни. Вам не потрібно приховувати те, що відбувається у країні від дітей, але й ви не повинні піддавати їх постійним картинкам трагедій.

4. Складіть розпорядок дня і дотримуйтесь його. Дітей заспокоюють звичайні розклади. Коли в дитини збережений її щоденний графік, який схожий на той, що був раніше, дитина почувається в безпеці і це додає їх впевненості що все добре.

5. Подбайте про себе. Якщо ви цього не зробите, у вас буде менше терпіння і менше креативності, коли дитина потребуватиме і те, й інше. Подбайте про себе, щоб ви могли піклуватися про дитину, коли та прийде за відчуттям безпеки до вас.

Здавалося б такі прості кроки, але використовуючи їх ми зможемо убезпечити дитину та її здоров’я від негативних наслідків.

 

8 квітня 2022р.

 Тема: Правила поведінки під час артилерійських обстрілів

ПАМ’ЯТКА ДІЇ НАСЕЛЕННЯ

ПІД ЧАС АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОБСТРІЛУ

Дії під час артилерійського обстрілу житлових масивів

Про початок обстрілу ви можете дізнатися почувші віддалені звуки пострілів, гуркіт та спалахи від пуску ракет. У вас є декілька хвилин (або декілька секунд при ракетному обстрілі), щоб сховатися.

ЯКЩО ОБСТРІЛ ЗАСТАВ ВАС НА ВУЛИЦІ

Негайно лягайте на землю (канаву, яму), щільно притуліться до будь-якого виступу: бордюру, клумби, паркану бетонної конструкції та накрийте голову руками. Найчастіше причиною поранення є не пряме влучення снаряду, а результат попадання уламків та вплив вибухової хвилі. Снаряди та міни відриваються в верхньому шарі ґрунту, уламки після підриву летять на висоті 30-50 см. над поверхнею землі.

ЯКЩО ОБСТРІЛ ЗАСТАВ ВАС В БУДІВЛІ

Негайно зійдіть в найближче укриття (підвал). Якщо артилерійський обстріл застав вас у будинку зненацька і не лишилося часу зреагувати, швидко йдіть до кімнати віддаленої від напряму звідки ведеться обстріл. Лежачи або сидячи притуліться до несучої стіни. Найчастіше осколки потрапляють у приміщення через вікна. Якщо є можливість завчасно заклейте скло вікон скотчем або забарикадуйте шафами, це врятує вас від уламків скла. Якщо обстріли є постійними, необхідно завчасно забарикадувати вікна мішками з піском, важкими меблями, речами.

ЯКЩО ПІД ЧАС ОБСТРІЛУ ВИ ЗНАХОДИТИСЯ У ТРАНСПОРТІ

(маршрутному таксі, тролейбусі) Попросіть водія зупинити транспортний засіб.

Вийдіть з транспортного засобу та відбіжіть від дороги в напрямі від багатоповерхівок та промислових об’єктів, ляжте на землю та закрийте голову руками.

Якщо вибухи застали вас у дорозі на власному автомобілі – не розраховуйте, що на авто ви зможете швидко втекти від обстрілу. Зупиніться вийдіть з автомобіля та відбіжіть якомога далі від дороги.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО УКРИТТЯ

Воно має бути заглибленим і разом з тим знаходитися подалі від споруд, які можуть обвалитися на вас зверху при прямому попаданні, або можуть спалахнути. Ідеальний захист дає траншея чи канава (подібна до окопу) глибиною 1-2 метри, на відкритому місці.

УКРИТИСЯ ПІД ЧАС АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОБСТРІЛУ МОЖНА:

- у спеціально обладнаному укритті;

- у будь-якій канаві, траншеї, ямі;

- у трубі водостоку під дорогою;

- вздовж високого бордюру чи підмурку паркану;

- у підвалі будинків;

- в оглядовій ямі гаражу, станції технічного обслуговування.

Використовуйте позначки на домах, які вказують напрямок до найближчого укриття.

НЕ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ДЛЯ УКРИТТЯ:

- під’їзди будинків;

- місця під технікою (вантажівкою, автобусом);

- проходи поміж штабелями, контейнерами, будівельними матеріалами.

ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОБСТРІЛУ

Одразу не покидайте укриття! Обережно підніміться, уважно огляньте місцевість навколо себе, пересувайтесь не кваплячись та уважно оглядайте маршрут руху, ноги ставте на вільну від уламків поверхню. Не піднімайте з землі незнайомі вам предмети. Снаряди можуть бути касетними і місцевість в результаті застосування спеціальних боєприпасів може бути замінована. Бойові елементи касетних боєприпасів та снаряди які не підірвалися можуть вибухнути від найменшого дотику. Уважно слідкуйте за дітьми і підлітками, не дозволяйте їм торкатися до будь яких предметів.

Будьте пильними! Бережіть своє здоров’я і життя!

 

1 квітня, пятниця

Виховна година на тему "Національна

Гвардія України"

Указ Президента України

«Про День Національної гвардії України»

Ураховуючи значення та роль Національної гвардії України у виконанні завдань із забезпечення державної безпеки та оборони держави, захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку, постановляю:

1. Установити в Україні День Національної гвардії України, який відзначати щороку 26 березня.

2. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 26 березня 1996 року №216 Указ Президента України від 26 березня 1996 року № 216 "Про День внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України".

3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України П.ПОРОШЕНКО

м. Київ 18 березня 2015 року № 148/2015

Народження Національної гвардії України: перший крок до створення

Національних збройних сил України

У відповідь на серпневий 1991 року путч у Москві Львівський громадський Комітет за відродження Української Національної Армії (УНА) у м.Львові проголосив створення Національної гвардії України та розпочав запис добровольців. 27 серпня 1991року у складі Комітету було створено Тимчасовий штаб з формування НГУ.

Указом Президії Верховної Ради України від 30 серпня 1991 року внутрішні війська МВС СРСР, які дислокувалися на території України, підпорядковано МВС України.

Створення Національної гвардії України мало велике значення для піднесення патріотичного і бойового духу українців не тільки в Україні, але й за її межами. На адресу Комітету щодня приходили десятки листів від військовослужбовців Радянської армії – українців за походженням з усіх куточків колишнього СРСР, які бажали перейти на службу в Україну, в НГУ. Справа набула й значного міжнародного розголосу.

У західних областях розпочалося формування підрозділів НГУ. Події в Західній Україні підштовхнули Верховну Раду України до прискорення процесу прийняття пакету законів з військових питань. Для проведення організаційної роботи було створено спеціальну комісію, до якої увійшли офіцери Збройних сил та Внутрішніх військ.

Вже маючи деякі законодавчі проекти зі створення спеціального війська, які опрацьовано у Львові, Києві, Харкові, Житомирі, група військовиків з вересня 1991 року розпочала конкретну роботу над законодавством про Республіканську (така назва планувалася) гвардію України. Серед тих, перших, хто вклали свої знання і талант у цю справу, були підполковник М.Мельник, майор П.Костюк, підполковник В.Говоруха. Роботу над законопроектом очолив народний депутат України, генерал-майор В.Санін. До групи розробників увійшли також старшини внутрішніх військ – полковники В.Мохов, В.Макаров, підполковники О.Рябуха, М.Бортник .Згідно з розпорядженням Голови Верховної Ради України Л.Кравчука 22 жовтня 1991 року був призначений командувач НГУ полковник В.Кухарець (31 грудня 1991 р. йому присвоєно звання генерал-майор гвардії, а 18 березня 1993 р. генерал-лейтенанта гвардії). За ініціативою народних депутатів України, командувача гвардією, групи офіцерів та громадських організацій було запропоновано називати гвардію не Республіканською, а Національною.

4 листопада 1991 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про Національну гвардію України” та положення "Про порядок комплектування, військового, матеріально-технічного і фінансового забезпечення Національної гвардії України”.

Національна гвардія України – державний озброєний орган, створений на базі внутрішніх військ, покликаний захищати суверенітет України, її територіальну цілісність, а також життя та особисту гідність громадян, їх конституційні права і свободи від злочинних посягань та інших громадських дій.

Основними завданнями Національної гвардії були: захист конституційного ладу України, цілісності її території від спроб змінити їх насильницьким шляхом; участь у підтриманні режиму надзвичайного стану в порядку, передбаченому законодавством України; участь у ліквідації аварій, катастроф та стихійного лиха; формування в особливий період частин для охорони і оборони найбільш важливих державних об’єктів; надання допомоги прикордонним військам у затриманні порушників державного кордону України силами частин, дислокованих у прикордонних районах; участь у бойових діях по відбиттю нападу ззовні та захист безпеки України.

Національна гвардія підпорядковувалась Верховній Раді України. Безпосереднє керівництво Національною гвардією здійснював командувач, який призначався Верховною Радою України за поданням Президента України строком на 5 років.

Після затвердження закону про НГУ почала роботу комісія по формуванню гвардії. Вона повинна була розробити штати управлінь і з’єднань гвардії, визначити місця їх дислокації і чисельність. Вже через місяць 4 грудня 1991 року було визначено початкову організаційну структуру і штатну чисельність НГУ. Незабаром було створено Головне управління командувача НГУ, загальна чисельність якого складала 198 чоловік. До його складу входили:

- управління використання сил та засобів;

- управління служби;

- управління бойового та спеціального вишколу;

- управління матеріальних ресурсів;

- управління озброєння та техніки;

- упралінняа розквартирування та військового господарства;

- фінансово-правове управління;

- управління комплектування кадрів.

ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року Національна гвардія України була вiдновлена (відповідно до закону України "Про Національну Гвардію України" від 12 березня 2014 року) під час напруженої ситуації в АР Крим і східних регіонах України. Порушення цілісності України та Кримська криза істотним чином вплинули на позицію влади щодо національної гвардії: у зв'язку з надзвичайністю подій, що розгортались в Україні.

Підрозділи, сформовані два роки тому із самооборони Майдану, козаків та "Правого сектору", присягнули Батьківщнині і пообіцяли захищати українську націю. Що стосується Нацгвардії, то у 2014-му у неї йшли усі, хто хотів захищати країну. Жінки, чоловіки, різного віку. Це були перші добровольчі батальйони. До квітня 2015 року велися активні бойові дії. Потрібні були добровольці. Армія ще була слабка.

За ці роки відбувся підйом, злагодженість, навчання, матеріально-технічне забезпечення поступово зменшили необхідність в добровольчих батальйонах.

Згідно Розділу ІІ Закону України «Про Національну гвардію України» загальна чисельність Національної гвардії України не перевищує 60 тисяч військовослужбовців. У разі необхідності чисельність Національної гвардії України може бути збільшена відповідним законом.

25 березня

Інформування про мінну небезпеку

“Будь обережним – мінна безпека!”

                                            

- Що для людини найдорожче? Так, життя людини – найвища цінність. Сьогодні ми попрацюємо з тим,щоб ви цю цінність не втратили у випадку виявлення небезпечних знахідок.

- Які знахідки можуть бути небезпечними?

 

    2.Перегляд відеопрезентації “Будь обережним – мінна безпека!” за посиланням

1.Які предмети належить до небезпечних?

До вибухонебезпечних предметів належать:

•   вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що само поширюються, з виділенням великої кількості енергії та утворенням газів;

•   боєприпаси — вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для ураження живої сили супротивника.

2.Небезпечні місця.

       3.Чи можна брати їх до рук або торкатися їх? Якщо ні, то чому?     

Роздивлятися їх та кидати у вогонь не можна, адже це може призвести до нещасного випадку. Гра з вибухонебезпечними предметами загрожує втратою здоров'я не лише тому, хто вирішив погратися, але й товаришеві, який перебуває поруч. Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих.

Невиконання цих вимог і правил може призвести до тяжких наслідків, що, на жаль, трапляється дуже часто.

 

       4.Наслідки вибухів.

Пам'ятайте, що знешкоджувати вибухонебезпечні предмети мають лише спеціально підготовлені фахівці піротехнічних груп, які пройшли фахову підготовку та мають навички роботи з «відлунням війни».

   Усі боєприпаси (артилерійські міни й снаряди, реактивні й інженерні міни, авіабомби, ручні гранати та інші) заряджені вибуховими речовинами і можуть вибухнути від удару, тертя, струсу та іншого механічного чи теплового впливу.

   Гази, що утворюються при вибуху, з величезною силою розривають металевий корпус вибухового пристрою на велику кількість осколків, які, розлітаючись у всі боки, уражають на значній відстані від місця вибуху.

   Вибухові речовини, що застосовуються в боєприпасах, є хімічними сполуками різного кольору - від світло-жовтого до темно-коричневого. Навіть після тривалого перебування у воді чи землі вони не втрачають здібності вибухати, а в деяких випадках, хімічно взаємодіючи з металевим корпусом боєприпаси, утворюють нові види дуже чутливих вибухових сполук.

Дії при виявленні незнайомих предметів або схожих на вибухонебезпечні.

 

       5.Офіційні попереджувальні знаки.

       6. Неофіційні попереджувальні знаки.

       7.Що потрібно робити, якщо у лісі, в городі або ще де-небудь знайдете небезпечні предмети?

 

Необхідно бути дуже обережними та уважними. Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

1.Ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни.

2.Перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або лопатою обережно знімати верхній шар ґрунту, перекопати землю завглибшки 40-50 см).

3.Користуватися старими багаттями не завжди безпечно. Там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули.

4.У жодному випадку не наближатися до знайдених багать, що горять (особливо вночі). У цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм.

Майже щодня ми чуємо про вчинення терористичних актів, у яких гинуть люди. Більшість цих актів відбувається з використанням вибухових пристроїв. Це, зазвичай, саморобні, нестандартні пристрої, що складно знайти, знешкодити або ліквідувати. Злочинці, зазвичай, поміщають їх у звичайні портфелі, сумки, банки, пакети і потім, нібито випадково, залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої самої сумки, справді забутої неуважним пасажиром у трамваї, тролейбусі або автобусі. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування таких мін у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

Саме тому вимагають на особливу уваги бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі або мітингу.

 

      8.Категорично заборонено!

• Брати вибухонебезпечний предмет до рук, зберігати його, нагрівати та ударяти по ньому;

• переносити, перекладати, перекочувати його з місця на місце;

• намагатися розібрати;

• використовувати для розведення вогню, кидати, класти у вогонь;

• заносити в приміщення;

• закопувати в землю;

• кидати в криницю або річку;

• здавати на металобрухт;

• використовувати для виготовлення саморобних піротехнічних засобів — петард чи вибухових пакетів.

 

       9.Небезпечні знахідки.

Люди часто гублять свої речі і, на щастя, не кожна з них приховує небезпеку, проте є кілька ознак, що дають змогу запідозрити вибуховий пристрій.

Слід звертати увагу на:

• припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якого не знайомі мешканцям, а також коли здається, що автомобіль не має власника;

• наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

• звуки, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

• наявність джерел живлення на механізмі або поряд із ним (батарейки, акумулятори та ін.);

• наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;

• специфічний запах.

Якщо знайдений предмет не повинен, на вашу думку, знаходитися «в цьому місці й у цей час», не залишайте цей факт без уваги.

    1.Що необхідно робити, якщо ви натрапили на незнайомі предмети?

   Інколи ви можете натрапити на незнайомі предмети. У жодному разі не беріть їх до рук, як би цікаво вам не було. Вони можуть виявитися небезпечними.

   Ідучи вулицею, звертайте увагу на підозрілі предмети. Наприклад:

• невідомий згорток або деталь, що знаходиться у салоні машини чи прикріплена зовні;

• залишки різних матеріалів, що не повинні перебувати в цьому місці (мішки, згортки, пакети, дроти);

• дроти, що висять, або ізоляційна стрічка;

• сумка, портфель, коробка.

  Помітивши річ без господаря, обов'язково зверніться до працівника поліції або іншої посадової особи, зателефонуйте машиністові метро, повідомте водія автобуса (тролейбуса, трамвая).

  Не чіпайте знахідки, відійдіть від неї якнайдалі!

   2.Ваші дії, якщо ви знайшли забуту річ у громадському транспорті.

  Якщо ви знайшли забуту річ у громадському транспорті, запитайте людей, які перебувають поряд. 

  Намагайтеся з'ясувати, чия вона або хто міг її залишити. Якщо власник не встановлений, негайно повідомте про знахідку водія (кондуктора).

3.Ваші дії у разі знаходження предмета  поблизу свого будинку.

У разі знаходження підозрілого предмета поблизу свого будинку, запитайте сусідів, можливо, він належить їм. За неможливості встановлення власника — негайно повідомте про знахідку до найближчого відділення міліції.

 

  4.Правила поведінки при знаходженні вибухонебезпечних предметів.

•    Для запобігання нещасних випадків необхідно чітко пам'ятати, що не можна торкатися вибухонебезпечних предметів, бо це загрожує життю.

•    При знаходженні вибухонебезпечних речовин вдалині від населених пунктів   потрібно   поставити   біля   них   пам'ятну   позначку   і   добре запам'ятати дорогу до того місця, де їх знайдено.

•   Якщо такі предмети знайдено в населеному пункті (на пляжі, у саду, на дорозі),     слід  поставити  тимчасову охорону.  Про   знайдені вибухонебезпечні предмети потрібно терміново повідомити в місцеву раду, міліцію, на найближче підприємство, у школу.

•   Органи поліції, керівники установ, підприємств, навчальних закладів, рад а інших організацій при отриманні повідомлень про знайдення на їхній території вибухонебезпечних чи якихось невідомих предметів зобов'язані терміново забезпечити їх огородження, охорону і повідомити у найближчий військовий комісаріат. Знищувати вибухонебезпечні предмети мають право лише спеціальні команди підривників.

 

     2.Складання пам’ятки.

У разі виявлення незнайомих предметів або схожих на вибухонебезпечні:

1.Зупинись, озирнись, не панікуй!

2.Попередь інших голосом чи знаком!

3.Не чіпай, не дзвони!

4.Відійди по своїм слідам назад в безпечне місце і познач місце знахідки.

5.Попередь службу порятунку 101!

   

 

18 березня.

День українського добровольця

Свято, що відзначається в Україні 14 березня. В цей день 2014 року перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові  Петрівці для формування   першого   добровольчого  батальйону.

Пропоную переглянути презентацію за посиланням

Заснування

День установлений 17 січня 2017 року Верховною Радою України з метою вшанування  мужності та героїзму  захисників  незалежності, суверенітету та територіальної  цілісності  України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільно їуваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості .

За відповідну постанову № 4261 «Про встановлення Дня українського добровольця» на пленарному  засіданні                українського парламенту проголосував 231 народний депутат.

Постановою  рекомендовано Кабінету Міністрів  розробити із залученням  громадськості, а також активних учасників добровольчих формувань, які брали участь у Революції гідності (листопад 2013 — лютий 2014), та затвердити в місячний термін із дня прийняття постанови комплексний план заходів з відзначення на державному рівні Дня українського добровольця.

 Зокрема передбачено проведення

щороку заходів із належного вшанування подвигу українських  добровольців; проведення у навчальних закладах, військових частинах, закладах культури тематичних заходів, бесід про масовіакції громадського протесту в Україні, щовідбувалися в листопаді 2013 — лютому 2014 року, та про участь у них добровольчих формувань.

14 березня 2017 року по всій Україні відбулися заходи з відзначення Дня українського добровольця.

 

  Добровольчі військові формування України (знані також як Добровольчі батальйони або Добробати) — військові, поліцейські та парамілітарні формування, вступ до яких відбувався на добровольчій основі, створені з 2014 року у відповідь на російську агресію з метою захисту територіальної цілісності та суверенітету України.

17 січня 2017 року Верховна Рада України ухвалила Постанову, якою установила День українського добровольця, що відзначатиметься  щорічно 14 березня.

Виховна година

до Дня героїв Небесної Сотні

 

 

«Вони помирали, щоб жила Україна»

                                         А сотню вже  зустріли  небеса..

Летіли легко, хоч Майдан ридав.. ​
І з кров”ю  перемішана  сльоза…
А батько сина ще не відпускав.

 

Небесна Сотня- герої незборені,
Найкращі , найвідважніші  сини,
Яскравим сяйвом в небі засвітились,
Щоб інші  мріяли, любили і жили…

Їх назвали Небесною сотнею – українців які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей. За цю самопожертву українці їх канонізували – за велінням серця долучили до сонму Небесного воїнства на чолі з архистратигом  Михаїлом, аби захищали країну від лиха, пильнували й оберігали її з небес… .

 Пропоную переглянути відео

Ви - майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте наш народ і нашу мелодійну мову.

Ми Єдинакраїна! Незважаючи на усінегаразди, щовідбуваються зараз, всі ми прагнемо одного - миру, спокою, міцної та квітучоїдержави та чистого неба над головою.

Благаю, Господи, поглянь на Україну,

Благослови її на спокій, мир і лад.

І збережи її, квітучу і єдину!

Хай кинезброю і обійме брата брат.

Слава Україні! Героям слава!

 

Сьогодні, 16-го лютого, вся Україна відзначає нове державне свято – День єдності, з метою залучення уваги до зміцнення єдності українців та підтримку всіх демократичних миролюбних сил у світі, для консолідації суспільства навколо територіальної цілісності, соборності та захисту незалежності України.

Пропоную переглянути презентацію

Дата:11.02.2022

 

тема:«Безпечний Інтернет та соціальні мережі»

 

 Безпека – це життя людини,

 Безпека – це наше майбуття.

 Прийміть до серця світ природи –

 Прекрасне буде всіх життя!

 

 

  Доброго дня! Сьогодні поговоримо про Інтернет, про безпеку дітей в Інтернет. У лютому цього року вже вкотре відзначають День безпечного Інтернету завдяки ініціативі компанії «Microsoft Україна». Ця організація є засновником веб-ресурсу «Он-ляндія – безпека дітей в Україні».

Пропоную переглянути відео

Загрози в Інтернеті:

ü Виготовлення, розповсюдження та використання матеріалів зі сценами насильства над дітьми

ü Наполегливе чіпляння в мережі, розмови на теми сексу, насильства, "зваблення”

ü Показ невідповідних віку, нелегальних та шкідливих матеріалів, що впливають на психіку, приводять до фізичної шкоди

ü Переслідування і залякування

  Існують певні правила користування Інтернетом:

1.     НЕ ПОВІДОМЛЯЙ ПРО СЕБЕ І БАТЬКІВ ПРИВАТНУ ІНФОРМАЦІЮ.

2.      НЕ ВИСИЛАЙ НЕЗНАЙОМИМ ЛЮДЯМ СВОЄ ФОТО

3.     НЕ ВІР ВСЬОМУ, ЩО КАЖУТЬ ПРО СЕБЕ ВІРТУАЛЬНІ ЗНАЙОМІ

4. ОБМЕЖУЙ СВІЙ ЧАС РОБОТИ ТА ІГОР В ІНТЕРНЕТІ

5. БАТЬКИ МАЮТЬ ЗНАТИ, ЧИМ ТИ ЗАЙМАЄШСЯ, КОЛИ СИДИШ БІЛЯ КОМП’ЮТЕРА.

 6. НЕ ОБРАЖАЙ ІНШИХ В ІНТЕРНЕТІ

7.  ТРИМАЙ ПАРОЛЬ КОМПЮТЕРА У ТАЄМНИЦІ

8. ЯКЩО ОПИНЯЄШСЯ В СКЛАДНІЙ СИТУАЦІЇ ПОГОВОРИ З БАТЬКАМИ

Висновок. Треба бути дуже обережним, користуючись Інтернетом.

o   не надавати нікому свої паролі;

o   без гострої необхідності не надавати особисту інформацію по електронній пошті, в чат-кімнатах;

o   не надавати відповіді на послання непристойного та грубого змісту;

o   повідомити старшим про отримання інформації, яка примусить почуватись незручно або налякано;

o   не погоджуватись на зустріч з випадковим онлайновим другом. Якщо все ж таки це необхідно, то зустріч повинна відбуватися в громадському місті або у присутності друзів чи батьків;

o   не відправляти нікому своє фото;

o   не здійснювати комерційні операції через мережу Інтернет.

 

4 лютого

Тема  сьогоднішньої виховної години:

"КОРОНАВІРУС: ПРОФІЛАКТИКА, ІНФІКУВАННЯ ТА ПОШИРЕННЯ"

Пандемія коронавірусу — серйозне випробування для всього світу. І однією з найбільш вразливих частин населення у цій ситуації є діти.

Пропоную переглянути відеофільм 

Дата: 28 січня.

«Герої Крут - для нащадків взірець»

(вшанування  пам’яті  юнаків, які героїчно загинули

у бою  під Крутами  29 січня 1918 року)

 Світова історія знає багато жертв в ім’я ідей, але аналогічної Крутам не було.

  29 січня 1918 року біля невеличкої станції Крути на Чернігівщині сталась трагедія, яка сколихнула, пробудила всю Україну. У цей день жменька юнаків у нерівному бою віддала своє життя, але відстояла честь України…  

 А що було під Крутами? Хто були ті юні завзятці? Якої вічної нагороди сподівались юнаки, вирушаючи в бій? Чи вони вірили в свою перемогу? Чи сподівались на свою силу? Ой ні! Чи то були козаки, окурені порохом, призначені до військової справи? Ні, ні. То були гімназисти і молоді студенти, що ніколи не тримали у руках зброї і навіть не мали елементарної військової підготовки;  найстаршому з яких було 21, молодшим від 14 до16 років. Вони не визнавали ні права війни, ні права смертної кари. Їх душам було огидне всяке  насильство, убивство, бій.

 300 юнаків – цвіт тодішньої української патріотичної молоді – поклали буйні головиу бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку.

Після захоплення Харкова та Полтави більшовики спрямували своє чотирьохтисячне військо під проводом лівого есера Муравйова на Київ.

         Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть, і кров.

На порох стерти, перебити! –

Іде на Київ Муравйов.

Полків його не зупинити,

Та рано тішитесь, кати:

Коли стають до зброї діти,

Народ цей – не перемогти.

      

Що ближче було до Києва, то жорстокішою була боротьба. Зупинити ці сили було нікому. Саме тому на станцію Крути, яка була воротами до Києва, прибув нашвидкоруч зібраний загін юнаків під командуванням сотника Омельченка. Саме вони і спробували перикрити шлях радянським військам.

 27 січня 1918 року виїхали молоді вояки з Києва – в напрямі Бахмача, та доїхали тільки до малої станції Крути. Далі був ворог. Тут висіли й окопались молоді юнаки. У глибокому снігу, при морозі – 15 С, у своїх гімназистських шинелях залягли вони в сніг. Більшовики не зупинялися, хоч по них і був відкритий вогонь, вони відчували свою перевагу, бо їх було до 5-ти тисяч бійців… Тут і зав’язався бій із вимуштруваним та добре озброєним ворогом.

 Бій тривав майже цілий день до пізнього вечора. Юнаки мужньо відбивали атаку ворога, не залишаючи своїх позицій. Протягом п’яти годин українські підрозділи стримували ворожі напади. Проте невдовзі, скориставшись кількісною перевагою, наступаючі зламали оборону і почали оточувати українські частини. Розуміючи безвихідність свого становища, бійці Студентського куреня пішли в атаку і були майже всі знищені. 27 студентів і гімназистів були захоплені і замордовані.

Бій під залізничною станцією Крути належить до однієї з найбільш трагічних сторінок української історії..

 Крути    ввійшли в історію України як символ національної честі. Ті, хто загинув у битві під Кругами назавжди залишаться в нашій  пам'яті.  Вони полягли,  щоб ми сьогодні жили у вільній  і незалежній Українській державі. І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою Батьківщину.

Вічна слава героям Крут!

 28 жовтня – День визволення України від німецько-фашистських загарбників

      28 жовтня в Україні щорічно відзначається день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.

      Свято встановлене відповідно до Указу Президента України від 20 жовтня 2009 року «…з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні…».

      Битва за визволення України тривала 680 діб. Вона входить в ряд найбільш вирішальних операцій у німецько-радянській війні і стала найважливішим етапом на шляху до перемоги над нацизмом. Саме 28 жовтня 1944 року останні окуповані гітлерівцями території України були визволені радянськими військами.

      Визволивши від німецько-фашистських загарбників територію України, 1-й, 2-й, 3-й, 4-й Українські фронти взяли участь у бойових діях у Європі. Сотні тисяч солдатів і офіцерів загинули при визволенні від нацистів територій Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії, Югославії, Австрії. Українські війська пройшли в Європі героїчним бойовим шляхом, зробивши величезний внесок в остаточний розгром нацистської Німеччини, крок до великої Перемоги над ворогом.