ЧОМУ Я ОБРАЛА ПРОФЕСІЮ ВЧИТЕЛЯ ?

Немає кращої дороги – йди в педагоги!

Н.А. Добролюбов

Є легенда про те, що люди колись були неймовірно сміливими і могутніми: при двох головах, при чотирьох ногах і руках, при двох серцях, які билися в єдиному ритмі. І в непоборній гордості своїй піднялися люди на самого Зевса, довго билися вони з ним, і тільки після тяжкого, виснажливого бою переміг громовержець. Борючись за свою олімпійську влада, поборов він геройське плем'я. Розсік він кожного навпіл, а половинки розкидав по світу. І ось з тих пір шукають вони один одного і, якщо знаходять, – щасливі, а якщо зливаються неправильно – страждають, не знаходять щастя.

Це міф про пізнання самого себе, свого місця серед людей. Це міф і про пошуки своєї справи. Знайдеш себе в роботі – щасливий, не знайдеш – не буде  тобі щастя. Я завжди знала, де шукати свою другу половину, свою професію. Я вчитель, вчитель історії та правознавства. Чому я вибрала цю професію, чим вона привернула мене? Професія вчителя приваблює мене, перш за все, своєю гуманністю і благородством. Для мене дуже важливо, щоб мої учні пішли з уроку, не тільки отримавши певний обсяг знань, а й ставши хоч трішки добрішими, справедливішими. Розумію, що це не тільки найпрекрасніша професія, а й найважча. Адже, мабуть, ні в одній професії особистість людини, її характер, переконання, моральний розвиток, ставлення до людей не мають такого вирішального значення, як у професії педагога. Мало мати тільки вчительський диплом. Треба володіти ще найбільшим з мистецтв – мистецтвом любити дітей. А там, де є любов, там будуть доброта, розуміння і терпіння – ті якості, без яких учителю ніяк не можна. Адже як важко, але цікаво розуміти і, головне, відчувати, коли твоєму вихованцю тяжко, коли він сумнівається, не знає, як точно сказати. І тоді з усією добротою душі простягнути руку допомоги, направити думку в потрібне русло. Головне завдання вчителя – показати учням правильний шлях до знань і стати для них не просто викладачем, а справді « учителем життя », помічником, другом, до якого можна звернутися з будь-якого питання, з яким можна поділитися думками, проблемами та отримати цінну пораду. Учителі допомагають пізнати не тільки світ, але і самого себе, допомагають відшукати свою дорогу і не дають заблукати в житті, вчать не тільки споживати блага і радості, а й самим віддавати щось від себе.

Яке щастя віддавати частину своєї душі, свого серця, дарувати добро, любов, давати знання дітям! Чому щастя "віддавати"? Та тому, що знаходить учитель набагато більше, ніж віддає. Головне при цьому – безмежна віра в підростаюче покоління. Скільки щасливих миттєвостей дарує нам кожен день, проведений з дітьми і для дітей. Як я щаслива, проходячи щоранку «дорогою вітань », коли всі діти і дорослі, яких я зустріла, вітаються і посміхаються у відповідь. «Щоб бути хорошим викладачем, потрібно любити те, що викладаєш, і любити тих, кому викладаєш», – говорив В. Ключевський. Я люблю і перше, і друге. Серцем я вибрала собі вчительську професію.